Також кандидат запропонував зробити при ДСА Офіс реформ для цифровізації і відновити перевірки судів, які не виконують вимоги стосовно реалізації функціоналу електронного правосуддя.
18 грудня Комісія під головуванням члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка за участі народних депутатів Дениса Маслова і Романа Бабія проводить співбесіди із кандидатами на посаду заступника голови Державної судової адміністрації з питань цифровізації.
Першим співбесіду проходив директор департаменту інформаційних технологій ДСА Олексій Білаш, який працює за цим напрямом у ДСА, за його словами, більше півроку. Він розповів, що з його приходом з ДСА пішло два провідних фахівця, які «тягнули» проекти з цифровізації. «Вони пішли до КМДА на більшу зарплату. Зараз зайшли двох хлопців і вони працюють», зазначив він.
Загалом у департаменті працюють 13 людей, є 3 вакансії, але на таку маленьку зарплату та великий об’єм роботи, за словами кандидата, важко знайти співробітників. «Не виконуємо плани, бо не встигаємо, брак та плинність кадрів, маленькі зарплати, брак коштів», – перелічив він існуючі проблеми.
«Іноді не працює Електронний суд. Не працює чому? Бо адміністратори щось там роблять. Тому треба запропонувати алгоритми, які забороняють співробітникам щось робити у робочий час. Вони повинні це робити у позаробочий час чи на вихідні», – зазначив Білаш.
За його словами, все обладнання застаріле, і треба виділяти кошти на підтримку старого обладнання чи купувати нове.
В якості своїх досягнень на посаді Олексій Білаш назвав «під’єднання Київського апеляційного суду до Електронного кабінету». «25 грудня він запрацює повністю. Точніше, він працює і зараз, але під’єднається Д-3. Починав цю роботу я», зазначив він. Також за це він подякував ВРП та Комітету з питань правової політики.
Крім того, в якості перемог він назвав те, що «вдалося знайти документи модуля інформаційної взаємодії». «Ці документи не були в нормальному стані», зазначив він.
В якості проблем він назвав відсутність проектного менеджменту на зразок такого, який є у Мінцифри. «Три людини фактично працюють на все. Можливо, варто профінансувати побудову Офісу реформ», зазначив Білаш.
Цей Офіс, за його словами, має виробити стратегічне бачення. А департамент буде займатися поточними питаннями.
У своїй презентації про цифрову візію на 2025 рік, він зазначив, що колись мали запрацювати 17 модулів ЄСІТС, але зараз працюють модулі Електронний суд, Електронний кабінет, відеоконференція, а також Контакт-центр, веб-портал Судової влади та тиждень тому запустили модуль автоматичної інформаційної взаємодії.
Суди не сканують документи і потрібен аудит системи
За словами Олексія Білаша, наразі багато скарг від користувачів на те, що суди не сканують документи.
«Дуже багато скарг на електронний суд, на електронний кабінет. На те, що суди не підкріпляють скарги, не оцифровують, не підгружають. Половині судів не вистачає техніки. Інші ж або не встигають, або не бажають сканувати документи.
Є чимало скарги і прохань про перевірки. Раніше у департаменту ДСА була функція цих перевірок (зараз ця функція у ТУ ДСА). На мій погляд, треба поновити перевірки департаментом», зазначив він.
На питання члена Комісії Олександра Сасевича, з якою метою кандидат планує організувати ці перевірки судів, Олексій Білаш зазначив, що чимало скаржників просять, аби «по якійсь справі навели дані». «Ми передаємо це питання до ТУ ДСА або до керівника апарата суду. Перевірка потрібна на предмет того, чи дотримується керівник апарату чи суддя норм закону. Колись ці перевірки були у моєму департаменті. А тепер мені пропонують їх відновити. Для того, щоб ми пояснювали всім, як це має бути», – підкреслив він.
Також є певна проблема й у тому, що самі користувачі часто не вивчають інструкції, «хоча «хелп-деск» нормальний».
Крім того, за словами директора департаменту, потрібен аудит того, що треба зробити для запровадження ЄСІТС (нагадаємо, раніше говорилося про те, що такий аудит відбудеться до серпня 2023 року).
«Неповноцінний функціонал підсистем та сервісів, тому у нас буде розпочато функціональний аудит, який нам пояснить, скільки підсистем має бути. Може, потрібно 7, а може, 27 модулів. Тому будемо вирішувати це разом з вами, але наступного року», зазначив Білаш.
Основні кроки по ЄСІТС реально зробити, за його словами, лише у 2025 році, бо у 2024 запланований це аудит.
«Треба зробити road map», додав він.
Також, за його словами, необхідний доступ ВККС та ВРП до інформаційних систем.
єСуд-2
Крім того, потрібен новий мобільний додаток для Електронного суду.
«Є два проекти, які фінансують донори, ПРООН. Перший це «єЗбитки» та друга система – це ми будемо замінювати е-додаток єСуд.
Чому будемо міняти? Компанія, яка його підтримувала, зробила його на застарій технології і зараз відмовилася підтримувати. Тому прийнято рішення разом з донорами розробити нову систему.
Вона не буде зовсім нова. Вона буде реліз-2. Зараз запущено тендер, компанії подалися. Результатів ще немає», – пояснив Олексій Білаш.
Стосовно «єЗбитки», то це проект, за його словами, надає судам інформацію про оцінку збитків, «коли люди будуть подавати в суд і їм мають відшкодувати – ця система автоматично покаже судді всі ці документи».
Нова АСДС, використання ШІ
Стосовно системи документообігу суду, то, як зазначив кандидат, незабаром відбудеться тендер на побудову нової автоматизованої системи документообігу суду (АСДС). В цілому, систему АСДС, вказав він, потрібно «перебудувати».
Нагадаємо, що питання оновлення АСДА обговорюється вже більше 5 років.
Також він запропонував використовувати штучний інтелект в судах, зокрема, для аналізу практики і виявлення аномалій.
«ШІ може захистити дані від спотворення. Можна роботизувати деякі функції, які робить суддя чи його помічник. На ШІ можна віддати деякі автоматичні функції», додав він.
Інформаційна взаємодія
У представників ВРП виникли зауваження стосовно того, коли сама Вища рада правосуддя отримає доступ до певних інформаційних баз. На це питання кандидат чіткої відповіді не надав.
Він зазначив, що «до ДСА зверталася СБУ, щоб надати інформаційну взаємодію, але немає на це правових підстав».
Наразі, вказав Олексій Білаш, не уточнюючи деталі, «підключили Генпрокуратуру, підписали з Міноборони і звертається Нацполіція».
«Сподіваємося що до літа під’єднаємо всі органи до наших систем», – підсумував він.
Автор: Наталя Мамченко
