У ясну ніч може здатися, що зірки вгорі розподілені більш-менш рівномірно. Але це не так – всі зірки є частиною гігантської космічної павутини, яка зв’язує галактики по всьому Всесвіту, як нитки павутинного шовку, залишаючи між ними незбагненно великі смуги небуття. У двох статтях, опублікованих 29 червня в журналі Astrophysical Journal Letters, вчені, використовуючи дані телескопа Вебба детально описують докази того, що ця масивна космічна магістраль тягнеться майже до початку Всесвіту.
Використовуючи дані космічного телескопа Джеймса Вебба, астрономи виявили масивну газову павутину, що складається з 10 тісно упакованих галактик, які простягаються на відстань понад 3 мільйони світлових років. На думку дослідників, ця древня нитка газу і зірок може являти собою найдавнішу з відомих ниток космічної павутини.
“Я був здивований тим, наскільки довгою і вузькою є ця нитка, – сказав у своїй заяві Сяохой Фан, астроном з Університету Арізони та член дослідницької групи. “Я очікував знайти щось, але не очікував, що це буде така довга і дуже тонка структура”.
Нещодавно відкрита нитка утворилася, коли Всесвіт був молодим – всього через 830 мільйонів років після Великого вибуху. Вона закріплена надзвичайно яскравим небесним об’єктом з надмасивною чорною дірою, відомою як квазар, у його центрі.
Саме завдяки цій яскравій чорній дірі вчені та виявили паутину. Фан і його команда працюють в рамках проєкту ASPIRE (A Spectroscopic Survey of Biased Halos in the Reionization Era), метою якого є вивчення того, як найдавніші чорні діри впливали на галактичну еволюцію. Виявлений тут квазар був одним із 25 квазарів раннього Всесвіту, на які спрямовано проєкт.
“Це одна з найбільш ранніх ниткоподібних структур, які люди коли-небудь знаходили, пов’язаних з далеким квазаром”, – говорить Фейге Ванг, астрофізик з Університету Арізони та головний дослідник програми, у своїй заяві.
Дослідники припускають, що чорні діри допомогли сформувати космічну павутину, діючи як гравітаційні колодязі, що притягують матерію, а іноді відкидають її далеко під дією “космічних вітрів”, які закручуються навколо надзвичайно активних квазарів. Гравітація утримує ці пасма зірок і пилу пов’язаними між собою, навіть коли вітри розносять їх по всесвіту.
Дослідники вважають, що з часом нитка сконденсується у скупчення галактик, подібне до скупчення Кома, яке лежить приблизно на відстані 330 мільйонів світлових років від Землі.
Джерело: root-nation.com
