Угорський національний герой Філіпп І Другет має дуже неоднозначну репутацію і прославився не так військовими походами, як подавленням бунтів місцевого населення на території Закарпаття, східної Словаччини та півночі Румунії проти гніту угорських феодалів початку XIV століття.
3 листопада в Ужгороді відбулась зустріч Генерального консула Угорщини в Ужгороді Йожефа Бачкаї з мером міста Богданом Андріївим, де угорці запропонували розмістити в обласному центрі Закарпаття кінну статую Філіппа Другета. Угорці планують встановити її до кінця 2022 року, мотивуючи це відзначенням 700-ї річниці початку оновлення Ужгородського замку, який у 1322 році передали у володіння Другетам. Представники влади пообіцяли провести у місті громадське обговорення, яке закінчилось 8 грудня, після чого винести питання на розгляд сесії Ужгородської міської ради.
Зазначений проект, який начебто є ініціативою благочинного Фонду підтримки угорськомовної освіти Закарпаття, фінансуватиметься коштом угорського Уряду як елемент національної стратегії зі збереження історичної ідентичності, культури та традицій закордонних угорців.
Цілком зрозуміло, що для угорців Філіпп Другет є героїчною постаттю в історії народу, якому вдалося військовими методами утримати значні території королівства від відокремлення, зокрема і землі Карпатського басейну, оскільки місцеве населення повстало проти нарощення гніту феодалів. Цей період в історії України має назву «Антифеодальна і визвольна боротьба на Закарпатті XIV—XV століття».
Ким же насправді був Філіпп Другет та яке відношення він може мати до українського Закарпаття? Спробуємо розібратись у головних історичних фактах.
По перше, Філіпп Другет не є уродженцем Закарпаття та, навіть, Угорщини, так як походив із знатного франкського роду з Неаполітанського королівства Італії. Його батько, Джованні Другет, перебував на службі Анжуйської династії. Тривалий час Другети проживали у місті Салерно, де й народився Філіпп приблизно у 1288 році. За інформацією ряду істориків, сам Філіп Другет ніколи особисто не був на Закарпатті.
По друге, Філіпп Другет, так само як і його брат Янош (Жан) Другет, до 1301-1302 років проживали і навчались в Італії, і тільки після того як Карла І Роберта з династії Капетингів було призначено королем Угорщини (1301 рік, за деякими даними – 1308 або 1310), переїхали разом з ним для зміцнення його влади. Це був перший угорський король не з місцевої династії Арпадів, який до 1320 року змушений був воювати з могутньою аристократією, феодалами та місцевими повстанцями, частина з яких проживала на Закарпатті, та які виступили проти високих податків і зборів короля.
По третє, Другети отримали Ужгородський замок та всі навколишні землі як трофей після розгрому повстанських народних армій руського (тоді так називали українців) жупана Петра Петуні приблизно у 1316-1317 роках. Історики описують цей період так: «
До Північної Угорщини Карл Роберт направив велику армію, підтриману феодалами з Італії та Франції. Спочатку королівські війська розгромили повстанців у Словаччині, де на чолі боротьби стояв М.Чак, потім пішли в Закарпаття. Бачачи такий розвиток подій, частина феодалів визнала королем Карла Роберта і перейшла на його бік. Змушені були капітулювати гарнізони в Ужгороді, Мукачеві, далі були підкорені території Березького та Угочанського комітатів. Карл Роберт відновив свою владу в Закарпатті. Настали дні розправи. Королівська армія жорстоко розправилась з учасниками фронди (руху опору). Маєтки всіх учасників фронди були конфісковані і передані прихильникам Карла Роберта. Володіння П.Петуні — Ужанську домінію і Гуменне були передані французькому графу Іштвану Другету (брату Філіппа).
По четверте, після зазначених трагічних подій, перемоги над місцевою знаттю і закарпатськими повстанцями, у 1323 році Філіппа Другета призначено палатином Угорщини – вища після короля державна посада в Угорському королівстві, яка поєднувала у собі функції прем’єр-міністра і верховного судді королівства, яку Філіпп займав до своєї смерті у 1327 році.
По п’яте, після окупації Закарпаття хортинською Угорщиною у 1938 році, місцеві ставленики Будапешта встановили в Ужгороді пам’ятник Яношу (Жану) Другету, як символ «повернення» Закарпаття під угорський протекторат, проводячи тим самим історичні паралелі з подіями початку XIV століття. Після входження радянських військ до Ужгорода та повернення Закарпаття до складу УРСР, монумент Другету було демонтовано.
Отже, як свідчить історична хроніка, Філіпп Другет отримав Ужгородський замок у подарунок за свою перемогу над повстанцями, один з лідерів яких – закарпатець Петро Петуня, повстав проти гніту угорських феодалів і вів перемовини з князем Львом Даниловичем про входження регіону до складу Галицько-Волинського князівства. Однак, ні перемозі Петуні, ні об’єднанню Закарпаття із Галицько-Волинським князівством не судилось відбутись, а Другети продовжували правити «залізним кулаком» ще майже 300 років.
Джерело: enigma.club
