27 серпня 2025 року українська спільнота відзначає чергову річницю від дня народження Івана Франка (27 серпня 1856 р. – 28 травня 1916 р.) — визначного українського політичного, громадського і культурного діяча, мислителя, філософа, письменника, поета, публіциста, ученого-енциклопедиста та борця за незалежність України. Його недаремно називають Пророком української нації, адже творчість і суспільна діяльність Франка стала могутнім духовним і національним поштовхом для визвольного руху українського народу на межі XIX–XX століть.
З нагоди цієї пам’ятної дати у кафедральному храмі святого апостола українського Андрія Первозваного в м. Ужгороді було відслужено заупокійну літію за вічнопам’ятним Іваном Франком. Богослужіння очолив Преосвященніший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, президент Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії, голова Всеукраїнського товариства борців за незалежність України.
У своїй архипастирській промові владика Віктор підкреслив, що Іван Франко залишив українському народові великий духовний і національний спадок, у якому закликав боротися за свободу, правду і справедливість, протистояти національному гніту та відстоювати право українців на власну державність. Його твори і сьогодні надихають українців у важкі часи війни з російським окупантом, утверджуючи віру у перемогу і справедливість Божу.
Іван Франко: життя і боротьба
Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі на Галичині. З юних літ він проявив себе як талановитий поет і громадський діяч. Під час навчання у Львівському університеті брав участь у студентських і національно-визвольних гуртках, за що неодноразово зазнавав арештів з боку австрійської влади.
Франко активно співпрацював із відомим українським мислителем Михайлом Драгомановим, розвивав ідеї політичної самостійності України та духовної свободи народу. Його діяльність поєднувала літературу, науку, журналістику та політичну боротьбу. Він був засновником і членом українських політичних партій, брав участь у виборах до австрійського парламенту, хоча влада всіляко перешкоджала його обранню.
За життя Франко видав сотні літературних, публіцистичних і наукових праць, серед яких — поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів’яле листя», поема «Мойсей», численні оповідання, драми й критичні статті. Його творчість стала фундаментом формування модерної української національної ідеї.
Слово Пророка, актуальне і сьогодні
Іван Франко залишив у спадок українцям глибокі рядки, що й досі звучать як заклик до національної єдності та боротьби:
«Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара —
Нам пора для України жить!»
Ці слова поета, написані понад сто років тому, і сьогодні звучать надзвичайно сучасно, утверджуючи незламність українського духу в боротьбі за свободу та незалежність.
Пам’ять і спадщина
Пам’ять про Івана Франка є символом незламності української нації. Він став тією постаттю, яка поєднала в собі дух національного пророка, вченого й митця. У день його народження український народ знову повертається до його слів і заповітів, які залишаються дороговказом у сучасній боротьбі за державність і духовну свободу.
Антоніна Вчорашня,
директор НДІ історії українських національно-визвольних змагань
Карпатського університету імені Августина Волошина
