Всесвіт багатий на явища неймовірної сили, парадоксально непомітні неозброєному оку людини. Саме одне таке явище замкнене всередині нашої планети, непомітно впливаючи на кожен нюанс нашого життя.
В основі наших наукових уявлень про навколишній світ лежать знакові образи, як-от модель атома або структура ДНК. Аналогічне за своїм фундаментальним значенням явище — магнетизм, сила, яка незримо формує більшу частину нашого природного світу. Вивчення магнетизму виходить за межі видимого, приводячи нас до глибших сил, які диктують поведінку Всесвіту. Ця могутня сила, сильніша за саму гравітацію, замкнена в нашій планеті і постійно оточує нас, примудряючись залишатися абсолютно непоміченою для нас, пише Live Science.
У новій захопливій книзі фізика-теоретика і почесного професора фізики Оксфордського університету Френка Клоуза під назвою “CHARGE: Why Does Gravity Rule?“, опублікованій видавництвом Оксфордського університету, розкриваються тонкощі магнетизму. Клоуз розмірковує про взаємодію фундаментальних сил і порушує інтригуючі питання про те, як баланс зарядів у Всесвіті впливає на гравітаційні сили. Його книга проливає світло на те, як магнетизм, який часто сприймають просто як супутник електрики, має власне походження і вплив.
Простежуючи історію формування Землі п’ять мільярдів років тому, Клоуз описує вогненний світ вихрових електричних струмів, які створювали магнітні поля на планеті, яка вистигає. Коли земна кора затверділа, мінерали, багаті залізом, як-от магнетит, закарбували ці магнітні відбитки. Навіть сьогодні ядро Землі, динамічна суміш розплавлених матеріалів, продовжує гнати електричні струми, поширюючи магнітний вплив далеко в космос. Ця постійна активність не тільки залишає відчутні сліди на земній корі, а й наочно демонструє всю нездоланну силу магнетизму, яка, мабуть, може змагатися з гравітацією.
Магнетизм не тільки служить орієнтиром для компасів, а й відіграє найважливішу роль у захисті Землі від космічних загроз. Магнітне поле Землі, створюване потоком рідкого заліза в зовнішньому ядрі, простягається далеко в космос і утворює навколо планети захисний бар’єр, який називається магнітосферою. Магнітосфера захищає нас від сонячного вітру — потоку заряджених частинок, що випускаються Сонцем, який може бути небезпечним для життя і техніки на Землі. Під час сонячних спалахів, що являють собою інтенсивні сплески радіації та сонячної енергії, магнітосфера відхиляє ці частинки, не даючи змоги більшості з них досягти поверхні Землі. Без цього магнітного щита атмосфера Землі може бути зруйнована сонячними вітрами, як це сталося на Марсі, що істотно вплине на наш клімат і придатність планети для життя.
Історично магнетизм було виявлено в результаті природних взаємодій, таких простих, як вирівнювання залізної тирси навколо стрижневого магніту, що дзеркально відображає магнітну поведінку Землі. Такі взаємодії дали змогу дослідникам отримати перші уявлення про магнітні сили задовго до того, як для них були придумані самі наукові терміни. Навіть легенди Стародавньої Греції розповідали про пастухів і мандрівників, які зустрічали намагнічене каміння, що вказувало на те, що навіть у стародавні часи людство усвідомлювало і визнавало цю неймовірну силу.
До XVI століття знання про магнетизм значно розширилися. В описах мандрівників з таких регіонів, як Східна Індія і китайське узбережжя, відзначалися дивовижні властивості магнітних порід, здатних притягувати до себе залізо. Ці розповіді допомогли зміцнити розуміння магнетизму в різних культурах, що призвело до широкого визнання його наукової значущості.
Вивчення магнетизму — це не просто академічне заняття, що задовольняє цікавість науки, а вікно в розуміння фундаментальних принципів, що керують нашим Всесвітом, що відкриває для нас можливості прогнозування певних подій. Наслідки досліджень Клоуза поширюються на різні галузі, від технологій до екології, ілюструючи повсюдний вплив магнітних сил на все наше життя, хай у рутині нашого звичного життя він і не такий помітний.
Раніше Фокус писав про те, наскільки гаряче Сонце насправді. Сонце є досить динамічним об’єктом, але є деякі змінні, які, на погляд вчених, можуть бути досить статичними, даючи нам можливість сильніше заглибитися в пізнання нашої зірки.
Також Фокус писав про те, що у Землі є шанс вижити, уникнувши наслідків загибелі Сонця. Провівши нові розрахунки і вивчивши сусідню систему, вчені дійшли висновку, що наша планета має шанс не бути поглиненою Сонцем, яке розширюється, проте жодних гарантій щодо нашого виживання давати вони не стали.
Джерело:focus.ua
