Позбавлені військової підтримки з боку США, українські представники змушені сісти за стіл переговорів 10 березня з американцями на тлі публічних проявів вибачення після конфлікту президентів України і США в Білому домі. Радіо Свобода аналізує, що відбувається.
Україна – це впертий мул, якому вдарили по носу дерев’яною дошкою.
Цей яскравий образ є переосмисленням показової заяви спеціального посланця США Кіта Келлога, яка підсумовує точку зору Вашингтону на непростий шлях України від конфлікту в Білому домі до нових переговорів із американськими представниками в Саудівській Аравії.
Келлог обговорював рішення США призупинити постачання військової допомоги Україні та припинити співпрацю в сфері розвідки. Мета, за його словами, полягала в тому, щоб змусити Україну долучитися до переговорів.
«Найкращий спосіб, яким я можу це описати, – це щось на кшталт удару мула дошкою по носу, – сказав Келлог. – Ви привернули їхню увагу».
Інакше кажучи, найбільший військовий союзник України застосував «велику палицю», щоб досягти свого – і, схоже, це спрацювало.
«Тиск спрямований на те, щоб змусити їх до дипломатичних дій… Суть у тому, що це механізм примусу, який змушує їх сісти за стіл переговорів», – зазначив Келлог на заході у Вашингтоні 6 березня.
Президент України Володимир Зеленський вирушить до Ер-Ріяду 10 березня для зустрічі з наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом, після чого відбудуться переговори між українською та американською делегаціями в Джидді.
Таку оцінку останніх подій і того, в якій ситуації опинилася Україна, поділився аналітик, який 7 березня дав коментар Радіо Свобода.
«Вони вирішили чинити тиск на найслабшу сторону», – сказав Євген Магда, український політолог і директор Інституту світової політики у Києві.
«Сполучені Штати не просто перевертають світовий порядок з ніг на голову. Вони демонструють, знаєте, своєрідну карикатуру на політику», – зазначив Магда.
Гіркота цих слів відображає настрої, висловлені послом України в Лондоні Валерієм Залужним, який цього тижня звинуватив США в «руйнуванні» міжнародного порядку, що базується на правилах.
Проте очікувана присутність українських переговорників у Джидді наступного тижня свідчить про те, що офіційний Київ визнав, що наразі у нього мало варіантів. Або, як висловився президент США Дональд Трамп, «мало карт на руках».
Тон Зеленського в останні дні також свідчить про це.
«Наша зустріч у Вашингтоні, у Білому домі в п’ятницю (28 лютого – ред.), пройшла не так, як повинна була. Це прикро, – написав він у Twitter 4 березня. – Ми з моєю командою готові працювати під сильним лідерством президента Трампа».
Келлог сидів безпосередньо за спиною віцепрезидента США Джей Ді Венса та держсекретаря Марко Рубіо, коли зустріч в Овальному кабінеті переросла в конфлікт. «У мене було місце в першому ряду», – сказав він, додавши, що Зеленський «неправильно оцінив ситуацію».
«Ви не намагаєтеся кинути виклик президенту США в Овальному кабінеті», – зауважив Келлог
Хоча його цитата про мула привернула увагу ЗМІ, його інші коментарі дають додаткове уявлення про те, чого хоче Вашингтон.
Першим кроком має стати підписання угоди щодо корисних копалин, яку планували укласти у Вашингтоні.
«Це дуже важлива угода для нас, тому що президент Трамп – це лідер, який керується принципом вигоди, а вигода починається з економіки», – сказав він.
Келлог натякнув – не надто деталізуючи – що після цього українські офіційні особи мають представити свої «базові умови» переговорів. За його словами, Росія вже зробила це.
«Чи маємо ми документ із базовими умовами від Росії? Так. Чи маємо ми такий документ від України? Відповідь – так і ні», – зазначив Келлог.
Український аналітик Євген Магда висловив невдоволення тим, що Трамп зовсім не чинить тиску на Росію, «незважаючи на те, що Україна веде війну за свою незалежність».
7 березня Трамп опублікував у Truth Social повідомлення, яке можна розцінити як певний сигнал тиску на Росію.
«Я серйозно розглядаю можливість запровадження масштабних банківських санкцій, санкцій та тарифів проти Росії, поки не буде досягнуто припинення вогню і ФІНАЛЬНОЇ МИРНОЇ УГОДИ», – написав він.
«До Росії та України: сідайте за стіл переговорів негайно, поки не стало надто пізно», – зазначив Трамп.
Такий підхід, що ставить обидві сторони в рівні умови, очевидно, є болісним для українців. Але спроба Зеленського переконати Трампа, що його країна, як жертва агресії, має моральне право на підтримку, схоже, не знайшла відгуку.
Келлог заявив, що Вашингтон більше не буде виступати як союзник України, а гратиме «роль об’єктивного посередника».
Страх у Києві та багатьох інших європейських столицях полягає в тому, що Вашингтон не зробить навіть цього. А натомість буде керуватися власними інтересами, які можуть виявитися ближчими до позиції Москви. Це сприйняття підштовхнуло Європу до активізації власних оборонних зусиль цього тижня.
Зеленський, схоже, був щиро зворушений виразами підтримки та солідарності від європейських лідерів під час зустрічей у Лондоні та Брюсселі. Поряд із традиційними заявами про «стійкість із Україною, скільки буде потрібно», пролунали обіцянки, що британська та французька розвідка допоможе компенсувати втрати від відходу США.
Але реальність така, що це – запасний варіант. Він може допомогти Україні утримувати позиції, але не замінить швидко ту підтримку, яку Київ отримував від США досі.
«Ми повинні розуміти, що європейські аналоги (американських) ракет Patriot… не з’являться швидко, лише за помахом чарівної палички», – сказав Магда.
Джерело:radiosvoboda
