Діра в сотні мільярдів
“У нас катастрофічна ситуація з видатками на фінансування безпеки та оборони. У нас величезна дірка у бюджеті, і це, напевно, не десятки мільйонів, не сотні мільйонів. Це сотні мільярдів, які нам потрібно зібрати“, – заявив голова Комітету ВР з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у ході Банківського форуму.
В абсолютних цифрах, як каже заступник голови Комітету ВР з питань фінансової, податкової та митної політики Ярослав Железняк, нестача становить близько 15 млрд дол. “Нам наступного року потрібно 32 млрд дол., а є тільки 13,5 млрд від ЄС і 2,7 млрд від МВФ. Можливо, хтось ще щось дасть. Але поки що 15 млрд дол. різниця. І це величезні виклики. До 1 червня уряд мав внести бюджетну декларацію на наступний рік. Але її немає. І її немає не просто так. Її просто звести неможливо“, – розповідає Железняк.
За його словами, проблему фінансування армії вже підіймали на ставці верховного головнокомандувача. “Ми нещодавно заслуховували на комітеті представників Міноборони. Це секретна інформація. Тому я не назву цифр. Але ситуація за конкретними статтями витрат набагато гірша, ніж я собі її уявляв. Це вже явна проблема. Навіть на ставку вже приносили слайд про фінансову ситуацію “, — каже Железняк.
При цьому, як зазначає екс-радник президента України з економічних питань Олег Устенко, навіть якщо не брати до уваги наступний рік, проблеми з дефіцитом матимуть вплив вже цього року. “Ми говоримо про дуже короткострокову перспективу. Ми можемо говорити про приблизно 5 млрд дол. дефіциту вже цього року. І їх треба буде десь шукати. 2025 – це вже зовсім інша історія. Йдеться про ситуацію, коли проблеми можуть виникнути вже в середині чи наприкінці третього кварталу цього року”, – вважає Устенко.
Ситуація посилюється тим, що йдеться про дефіцит тієї частини бюджету, який Україна фінансує власним коштом, а тому позичати додаткові кошти партнерам буде дуже проблематично.
Державні програми пустять під ніж
Щоб скоротити дефіцит бюджету в парламенті, вже заговорили про необхідність урізання деяких програм. Однією з перших, зважаючи на все, під ніж пустять програму кредитування бізнесу 5-7-9, яка до останнього служила рятівним колом для дрібних аграріїв. “Програма стала занадто дорогою для бюджету “, – заявив Гетьманцев.
А тому, за його словами, її буде переглянуто. Після чого її буде сфокусовано на інвестиційних проєктах, а скористатися пільговими кредитами зможе сильно обмежене коло осіб. Наприклад, бізнес, який постраждав від війни, який має потенціал до відновлення. Хто визначатиме потенціал, поки що не зрозуміло. Також буде обмежено загальний обсяг портфеля, що суттєво підвищить конкуренцію серед претендентів.
Втім, як вважає Устенко, це лише один із прикладів. “У короткостроковій перспективі зменшити дефіцит можна лише одним способом – це переглядати всі витрати, пріорітизувати та різати там де можна порізати. Наприклад, підтримка садівництва, конярства, та безліч інших програм, які хоч і невеликі, і люди їх потребують, але коли бюджет обмежений, то треба розраховувати на те, що ти можеш потягнути. А решту різати, та викреслювати”, – вважає Устенко.
Серед інших витрат, які можуть потрапити під ніж, як каже економіст Володимир Дубровський, можуть стати освітні програми. “Наприклад, у нас суттєво скоротилося населення, але кількість бюджетних місць у закладах освіти залишилася колишньою“, – каже Дубровський. Також, за його словами, має відбутися перегляд неефективних програм. “Міністр соцполітики нещодавно озвучила, що в країні зросла кількість ліквідаторів Чорнобильської аварії. Це ж абсурд. Як їхня кількість могла збільшитися?! Тому все це потрібно переглядати “, – каже Дубровський.
Підвищення податків
Паралельно не вщухають розмови про підвищення низки непрямих податків, які зрештою заплатять звичайні українці. Йдеться про підвищення військового збору з 1,5 до 5%, а також ПДВ на 2-3%. Це тільки те, що може статися вже найближчими місяцями.
А з 2025 року зазнають змін ставки єдиного податку для ФОПів. Так, відповідно до затвердженої стратегії національних доходів, на 2025 – 2027 роки заплановано реформу спрощеної системи оподаткування. Для фізосіб ставки будуть диференційованими за видами діяльності: наприклад, послуги матимуть граничні 17%, а торгівля — 3%, але саме з усього обороту, включаючи вартість товарів, а не лише з надбавки.
Очевидно, що підвищення податків – це завжди непопулярний захід. Особливо тоді, коли у країні процвітає корупція, каже економіст Володимир Дубровський. “Проблеми з податками пов’язані з адмініструванням податків. Найбільші втрати бюджету пов’язані зі схемами. Контрабанда, конвертцентри, недоплата акцизних податків. І ціна питання кожного з них – це 100 – 150 млрд грн на рік. Якби була сумлінна податкова та митниця, то говорити про підвищення податків не було б сенсу”, – запевнює Дубровський.
Водночас як додає Железняк, варто також звернути увагу на закупівлі та витрати місцевої влади. “Якщо затягувати пояси, то для всіх. Крім схем з держкомпаніями, які звучать щодня, у нас є ідіотські закупівлі в місцевих органах влади. І коли відкриваєш Prozorro, є дуже великі питання. Я, як киянин, хотів би мати гарні парки чи мости. Але витрачати на це величезні гроші під час війни – це нераціонально. Тому треба починати діалог у цьому напрямі”, – вважає Железняк.
“Економіка піде в тінь”
До речі, остаточного законопроєкту щодо підвищення податків від Кабміну ще не надходило. Тим часом за даними джерел Новини.LIVE у ВР, такий законопроєкт буде внесений до Ради вже наприкінці цього місяця чи на початку наступного.
Але як попереджує Устенко, якщо влада обмежиться лише підвищенням податків, ситуація може вийти з під контролю.
“Збільшення податків – це остання річ з якою варто працювати. Особливо коли ми говоримо про економіку країни, яка воює, та яка, за довоєнними розрахунками, на 30% перебуває в тіні. Тому є загроза того, що підвищенням податків, без роботи за іншими напрямками, держава просто зажене ще більше компаній у тінь. У результаті може бути зворотний ефект. Замість очікуваного зростання надходжень, бюджет може отримати ще менше. А економіка ще більше погнуться у тінь”, – попереджує Устенко.
Тому, за його словами, алгоритм дій має бути наступним: перегляд та урізання витрат, пошук додаткових джерел фінансування серед міжнародних партнерів, реалізація економічного бронювання і лише потім підвищення податків.
Джерело:finance.novyny.live
