Професор розповів, які є переваги в новій моделі розподілу бюджетних місць в аспірантурі.
Університети та наукові-дослідні установи, де зафіксовані випадки плагіату в дисертаціях, тепер нестимуть не лише репутаційні, а й фінансові втрати. Згідно з новою формулою розподілу державного замовлення на підготовку аспірантів, кількість місць у разі академічної недоброчесності буде зменшуватися, зазначив професор, доктор технічних наук Сергій Штовба у статті “Аспірантська рулетка: хто виграє від нової формули розподілу держзамовлення”.
За його словами, вперше закладено норму, коли випадки плагіату, виявлені в освітній установі, впливатимуть на кількість державних коштів, які вона отримає. Науковець називає це нововедення знаковим моментом.
“За одну PhD-дисертацію з плагіатом рівень конкурсанта, а відповідно й кількість держбюджетних місць, скорочується на 10%. Крім того, галузевий штраф сягає 50–90% — саме настільки зменшується держзамовлення в галузі, де у конкурсанта протягом останніх трьох років НАЗЯВО виявило захищену дисертацію із запозиченнями з чужих робіт”, — пояснює автор статті.
Штовба зауважує, що застосування формули для розподілу бюджетних місць в аспірантурі є кроком у правильному напрямку, який зробить фінансування більш прозорим.
Професор назвав переваги нової моделі розподілу місць держзамовлення:
- стимулює міжнародну інтеграцію;
- враховує кількість публікацій у впливових наукових виданнях та результати зовнішнього оцінювання установи;
- посилює відповідальність за академічну доброчесність.
На його думку, щоб цей підхід працював ефективно, потрібно постійно його оновлювати, аналізувати наслідки та вчасно коригувати надмірності. Він додає, що деякі параметри формули розподілу місць держзамовлення потребують доопрацювання та збалансованості з метою уникнення перекосів у розподілі ресурсів і надмірних преференцій окремим освітнім закладам.
“В умовах, коли система переживає кадрові та інституційні зміни, важливо не лише фіксувати якість «на папері», а й забезпечити її сталість і відповідність реальності”, — додає Штовба.
Українська аспірантура замість бути рушієм прогресу перетворилася на малоефективну систему імітації наукових досліджень, яка більше приваблює ухилянтів, аніж таланти. Детальніше про основні проблеми та шляхи їх вирішення, читайте у статті Ростислава Панчука “Аспірантура в Україні: як ми втрачаємо покоління молодих вчених і як можемо це змінити”.
Джерело:zn.ua
