Університети змінять формат: МОН готує радикальну реформу освіти

Україна готується до масштабної реформи вищої освіти, яка передбачає перехід від радянської моделі галузевих університетів до багатопрофільних та сучасних освітніх закладів європейського типу. Про це розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

Галузеві університети, які створювались у Радянському Союзі для обслуговування конкретних секторів промисловості (друкарські, автодорожні, аграрні тощо), не відповідають сучасним потребам. У Європі подібна модель відійшла в минуле. Її замінили універсальні заклади, що пропонують широкий вибір спеціальностей, гнучкі навчальні програми та конкурентне середовище для викладачів.

«Масштабність університету створює більше можливостей для студентів, від вибору предметів до доступу до потужнішої наукової інфраструктури», — зазначив Винницький.

МОН планує поступовий перехід до трьох типів закладів:

Класичні університети.
У них поєднуються програми гуманітарних, соціальних і природничих наук. Це багатопрофільні заклади з потужною науковою базою, які можуть включати автономні медичні факультети чи інститути.
Університети прикладних наук.
Заклади, орієнтовані на співпрацю з бізнесом і підготовку фахівців для ринку праці. Вони розвивають дуальні програми, що комбінують навчання в аудиторії з практикою на підприємствах.
Світоглядні академії.
Малі за масштабами заклади, що працюють у форматі Liberal Arts або зосереджуються на гуманітарній, соціальній чи мистецькій освіті. Прикладом таких закладів є Острозька академія та Києво-Могилянська академія.

Український університет, скріншот: Youtub

Що буде з університетами, які не відповідають стандартам?

Одним із ключових критеріїв оцінки ефективності закладів стане частка студентів, які навчаються за державним замовленням. Якщо менше третини студентів — «бюджетники», це стане підставою для скорочення чи об’єднання закладу.

Загалом після укрупнення в Україні залишиться приблизно 100 університетів, але ця цифра не остаточна.

Переваги нової моделі

Ширший вибір дисциплін для студентів.
Підвищення конкуренції серед викладачів, що сприятиме покращенню якості освіти.
Зміцнення фінансової бази закладів через масштабність.
Інтеграція науки та освіти з реальними потребами суспільства.

Як зауважив Винницький, якісні зміни можливі тільки за умови підвищення управлінської спроможності керівництва університетів.