Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни.
Як зазначає пресслужба НБУ, валютні обмеження було пом’якшено з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримки відновлення економіки та сприяння припливу нових інвестицій у країну.
«По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати „нові“ дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою», — ідеться в прес-релізі НБУ.
«По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за „старими“ зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній», — додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року № 56 до так званої «військової» постанови № 18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і лише в частині репатріації нових дивідендів — з 13 травня 2024 року.
Зазначається, зокрема, що зі зняттям усіх обмежень на купівлю та перекази іноземної валюти бізнесом за кордон для проведення операцій з імпорту робіт і послуг втрачає сенс постанова Кабміну № 153 від 24 лютого 2022 року, у зв’язку з чим Нацбанк звернеться до уряду з пропозицією про її скасування.
«Крім того, НБУ окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту і переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових і портових зборів, штрафів, а також членських внесків. Це пов’язано з тим, що вищезгадана постанова уряду (№ 153 — ред.) також частково містить відповідні операції», — йдеться в релізі центробанку.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що своєю чергою сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
«Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу», — підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ Е-ліміти.
«Надання можливості репатріювати „нові“ дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку», — вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення «нових» зовнішніх кредитів і погашення «старих», то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення «нових» кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування «новими» кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
«Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів», — ідеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за «старими» зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів, зазначає центробанк. Водночас для цих операцій передбачено додаткові умови для захисту макрофінансової стабільності, серед них: відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року, заборона на купівлю та переказ коштів коштом кредитів або позик від резидентів, відсутність можливості дострокового виконання платежів або реструктуризації прострочених платежів.
«Ці зміни дадуть змогу мінімізувати ймовірність дефолтів українських позичальників і забезпечать більш сприятливі умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, а також поліпшать умови для залучення нового капіталу в Україну», — зазначається в повідомленні.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
«Відповідні зміни дадуть змогу бізнесу також розрахуватися за раніше укладеними договорами з лізингу/оренди, що фактично уможливить укладення нових договорів і залучення в Україну необхідного обладнання для ведення бізнес-діяльності», — підкреслив регулятор.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати й переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
Раніше повідомлялося, що на початку війни НБУ ухвалив постанову № 18 про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, якою було запроваджено значні обмеження в роботі банківської системи України.
Згідно з пунктом 14 цієї постанови, уповноваженим установам заборонялося здійснювати операції з транскордонного переказу валюти з України на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті.
Бізнес просив Кабмін і Нацбанк дозволити виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання перед міжнародними кредиторами.
Джерело:biz.nv.ua
