Близько 83 млн років тому стародавній суперконтинент Гондвана був розірваний на частини, одна з яких, віддаляючись, затонула. Геологи вважають, що цей затоплений шматок суші, який заведено називати Зеландія, міг би бути 8-м континентом Землі, якби не був “похований” під товстим шаром океанської води.
Натомість усе, що зараз визирає над поверхнею океану, — це Нова Зеландія та прилеглі острови, близько 94% континенту, площею 4,9 млн кв. км, заховані під водою, тому сама Зеландія довго залишалася загадкою для науковців, приховуючи деталі північної частини суші.
Геолог з науково-дослідного інституту GNS Science Енді Таллох разом з групою дослідників створили уточнену карту цього регіону, щоб дослідити, як виник континент. Науковці використовували геохімічні та ізотопні дані з нещодавно витягнутих зразків гірських порід, а також сейсмічні показання.
Зазначається, що вченим вдалося дослідити зразки гірських порід, яким стільки ж років, як і динозаврам. Їх було взято з місць розвідувального буріння та ряду відкритих вершин Південної Зеландії, таких як острови Чатем і Антиподес.
Аналіз показав результати, що дійсно вражають! Була виявлена схожість із геологією Західної Антарктиди. Це дало змогу припустити, що чверть мільярда років тому відбулася субдукція (коли два краї земної кори натискають один на одного, змушуючи один край опускатися в мантію Землі) краю Зеландії, яка явила на світ теперішнє плато Кемпбелл біля західного узбережжя Нової Зеландії.
Але у вищевикладену теорію не вписуються магнітні аномалії, виявлені в тому ж регіоні. Як зазначає Туллох, це знищує початкове припущення про зсувний розлом Кемпбелл.
“Зеландія та Антарктида істотно внутрішньо деформовані”, — каже науковець.
Вчені припускають, що система магнітної аномалії Кемпбелла виникла внаслідок великого розтягування між різними частинами Гондвани, яка зрештою розпалася, утворивши навколишнє морське дно Зеландії.
Спочатку об’єднані території Зеландії/Західної Антарктиди та Антарктиди/Австралії дали тріщини, що дозволило Тасмановому морю увірватися приблизно 83 мільйони років тому.
Далі, під час пізньої крейди приблизно 79 мільйонів років тому, Зеландія та Західна Антарктида відірвалися, утворивши Тихий океан.
Поки що невідомо, що могло так розтягнути й потоншити кору Зеландії, перш ніж вона відкололася. Таке ж витончення спостерігається і в Західній Антарктиді.
Також дослідники виявили докази того, що напрямки цього розтягування кори змінювалися на 65 градусів у період від 100 до 80 млн років тому. Таке явище справді могло призвести до значного витончення континентальної кори. Разом ці знахідки створюють міцну основу для більш детального аналізу цього дивного розтягування землі.
Джерело: novyny.live
