Верховна Рада 10 жовтня прийняла в другому читанні законопроект Кабміну 10161 про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про адміністративну процедуру». Порівняльна таблиця до проекту налічує близько 900 сторінок, адже він передбачає зміни до численних законів і кодексів.
Серед іншого, зміни внесені до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, статтю 3, яка регулює правові основи діяльності адвокатури України, доповнили новою частиною, відповідно до якої відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених законом про адвокатуру.
Статтю 8, яка регулює питання допуску до складення кваліфікаційного іспиту, доповнили нормою, за якою рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру».
До статті 10, яка регулює питання стажування, внесуть доповнення про те, що рішення про продовження стажування приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру».
В статті 31 норму, яка встановлює, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з підстави систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення, доповнюють нормою про те, що «рішення приймається за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом «Про адміністративну процедуру».
Також передбачені зміни до ч. 3 ст. 39 закону про адвокатуру. Наразі вона встановлює, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Пропонується встановити інший момент для відліку строку – з дня доведення такого рішення до відома особи.
Відповідні зміни також вносяться до ч. 8 ст. 50 – рішення КДКА може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом 30 днів з дня доведення такого рішення до відома особи (а не з дня прийняття).
Крім того, статтю 57, яка наразі встановлює, що рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, пропонують доповнити новою частиною четвертою.
Відповідно до неї рішення органів адвокатського самоврядування, які є адміністративними актами, набирають чинності у порядку, визначеному Законом «Про адміністративну процедуру».
Головне юридичне управління Верховної Ради висловило низку зауважень до запропонованих змін.
«Зауважуємо, що використане у ч. 3 статті 8, ч. 7 статті 10 Закону (в редакції проекту) формулювання «у необхідних випадках» має оціночний характер та потребує редакційного коригування, оскільки у нормі не розкрито, що є «необхідним випадком».
Проектом вносяться зміни до ч. 3 статті 39 та ч. 8 статті 50 Закону, якими пропонується передбачити, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи, а також рішення КДКА можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом 30 днів з дня доведення такого рішення до відома особи. Нині чинними редакціями цих частин передбачений строк оскарження – 30 днів з дня прийняття відповідного рішення.
Водночас у чинному Законі також передбачено строк для оскарження певного рішення, відлік якого починається з дня отримання особою такого рішення (ч. 4 статті 8, ч. 5 статті 9, ч. 8 статті 10, ч. 5 статті 59 Закону).
Тому, вважаємо, що у Законі мають бути запроваджені єдині підходи щодо його термінологічного апарату, адже в одному випадку буде передбачено строк для оскарження з дня доведення до відома особи рішення, а в іншому – з дня отримання відповідного рішення.
Принагідно варто зазначити, що з урахуванням запропонованих змін, потребують змістовного перегляду й інші статті Закону, де відлік часу для оскарження рішення встановлюється з дня прийняття відповідного рішення, а не з дня його отримання чи доведення до відома особи» – зазначили у ГЮУ ВР.
Джерело:sud.ua
