Ранок понеділка 10 листопада в Україні почався з гучних новин про десятки одночасних обшуків у фігурантів багаторівневої злочинної схеми розкрадання коштів державного “Енергоатома”.
Це був фінал операції “Мідас” – розслідування, яке детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) вели півтора року. За його результатами розкрита корупційна схема, що пронизала державну енергетику та дісталася до найвищих кабінетів влади.
Слідчі зібрали понад тисячу годин записів розмов, де так звані смотрящі без жодних посад чи формальних повноважень ділили контракти, “ставили на паузу” платежі та вирішували, кому заробляти під час війни.
У центрі історії – державна компанія “Енергоатом”, яка управляє всіма атомними електростанціями і чий щорічний оборот сягає 200 млрд грн. Під прикриттям посадовців діяла тіньова вертикаль: від “кураторів” з Міністерства енергетики до бек-офісів у центрі Києва, де велася “чорна бухгалтерія” та відмивалися десятки мільйонів доларів.
Серед фігурантів – партнер президента Володимира Зеленського за “Кварталом-95” Тимур Міндіч, колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка, помічник зрадника Андрія Деркача Ігор Миронюк та низка осіб, серед яких – правоохоронці у відставці.
Як свідчать записи НАБУ, окрім обговорення корупційних схем, підозрювані могли блокували захист енергетичних об’єктів у розпал російських атак, коли від цих рішень залежало, чи буде світло в оселях мільйонів українців.
“Я б почекав. Шкода грошей. Марна трата”, – розмірковує один з них на аудіо, коли мова йде про будівництво укриття для трансформаторів біля атомних станцій.
Як працювала схема
За даними НАБУ, схема виглядала доволі примітивно та цинічно: якщо приватний бізнес хотів працювати (продавати товари чи надавати послуги) з “Енергоатомом”, то мав заплатити 10-15% “відкату”. Відмовляєшся – не отримуєш оплату та “вилітаєш” із списку постачальників.
Такий механізм учасники називали “шлагбаумом”: ти або ділишся маржею, або стоїш перед зачиненими дверима.
За даними народного депутата Ярослава Железняка, організатором схеми був бізнесмен, співвласник “Кварталу-95” та колишній партнер президента Зеленського Тимур Міндіч (фігурує в матеріалах НАБУ під прізвиськом “Карлсон”), який за кілька годин до обшуків НАБУ виїхав з України.
Також обшуки 10 листопада пройшли у вже колишнього міністра енергетики Германа Галущенка (на записах НАБУ фігурує під прізвиськом “Професор” або “Гера”). За даними співрозмовників ЕП, він досі зберігає вплив на енергетику країни через чинну міністерку енергетики Світлану Гринчук та багатьох менеджерів цього відомства, яких він особисто розставляв на місця перед звільненням у липні 2025 року
На місцях тіньовим процесом керували Ігор Миронюк на прізвисько “Рокет” та Дмитро Басов – “Тенор”.
Миронюк – колишній помічник зрадника Андрія Деркача, який після початку великої війни виїхав до Росії, де працює сенатором. Після 2023 року Миронюк став радником Галущенка. Саме з цієї позиції він начебто й почав вибудовувати власну вертикаль впливу в “Енергоатомі”.
Басов – ексспівробітник Генпрокуратури та Фонду державного майна, який згодом став виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки “Енергоатома”. Його слідчі називають головним куратором фінансових потоків компанії.
НАБУ зафіксувало, що саме “Рокет” і “Тенор” контролювали всі закупівлі, кадрові рішення та розрахунки державного енергетичного гіганта.
“Фактично управління стратегічним підприємством здійснювали сторонні особи, які не мали жодних офіційних повноважень. Вони самі вирішували, хто отримає контракт, а хто – блокування”, – зазначили в НАБУ.
Як це працює на практиці – демонструє такий приклад. Якщо у 2024 році одна з компаній поставила “Енергоатому” обладнання всього на 12 млн грн, то після потрапляння під “дах” злочинної організації у 2025 році отримала контрактів на 435 млн грн.
Ще один фігурант плівок НАБУ – чинний член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП – ЕП), Сергій Пушкар. Він фігурує у розмовах про передавання 20 тис. дол.
“Ще три місяці тому був виконавчим директором з правових питань “Енергоатома”. З 2022 по 2025 роки – виконавчий директор з правового забезпечення “Енергоатома”, – повідомив Железняк.
На початку вересня Пушкар отримав посаду члена НКРЕКП, хоча за результатами конкурсу на неї не заслуговував. “Він на конкурсі до НКРЕКП набрав найгірший бал, був номером чотири, але другого номера в підсумку “збили” та протягнули Пушкаря. Це людина Миронюка”, – розповідає ЕП співрозмовник у депутатському корпусі.
Також до корупційної схеми, за версією слідчих, були залучені четверо працівників так званого бек-офісу, який відповідав за легалізацію коштів.
“Пральня”в центрі Києва: як “відмивали” мільйони доларів
У межах операції “Мідас” детективи НАБУ встановили фінансову мережу, створену для легалізації хабарів та “відкатів” з державного “Енергоатома”.
Схема діяла не гірше за будь-який банк: з власною “касовою дисципліною”, бухгалтерією, валютними операціями та географією, що простягалася від Києва до Атланти (штат Джорджія) й Москви.
У розмовах, перехоплених детективами, “Рокет” і “Тенор” обговорюють “переведення” десятків тисяч доларів різними маршрутами.
Операційну частину “пральні” очолював чоловік на прізвисько “Шугармен”. Імовірно, ідеться про одного з братів Цукерманів – Михайла або Олександра. Ці бізнесмени, пов’язані з Міндічем. Брати Цукермани, як і Міндіч, встигли виїхати з країни незадовго до обшуків у справі “Мідас”.
За даними слідчих НАБУ, саме вони відповідали за облік та “відмивання” готівки через мережу компаній-нерезидентів.
Офіс, який використовували для операцій, розташовувався в центрі Києва в приміщенні, що належить родині зрадника Андрія Деркача – колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ.
Саме в цьому офісі, за даними слідства, велася “чорна бухгалтерія”, зберігалася готівка та обліковувалися всі платежі.
Ключову роль виконував працівник офісу на прізвисько “Рьошик” – фактично головний бухгалтер злочинної організації. Через нього проходили основні транзакції, а гроші часто видавалися за межами України, зокрема під час відряджень представників енергетичних компаній.
Географія руху коштів, зафіксована детективами, вражає: Африка, Північна Америка і навіть Москва. “Двушка ушла. Через полторы недели будет в Москве”, – лунає на одному з фрагментів аудіо.
Загалом через цю структуру, за документами НАБУ, пройшло близько 100 млн дол. Тільки на користь “Рокета” слідчі задокументували “відмивання” понад 5 млн дол.
У лютому 2025 року Миронюк передав до “пральні” 350 тис. дол., а в березні – 840 тис. дол. і 100 тис. євро. Наступного місяця, у квітні, обсяг “операцій” зріс до 3 млн дол.
Детективи фіксували, як готівку змішували з іншими потоками, конвертували в різні валюти, переводили в криптовалюту, а згодом – “чистими” повертали в обіг. “Масштаби були настільки великими, що іноді гроші складали в кульки”, – каже детектив НАБУ.
Один з епізодів свідчить, що “Рокет” особисто домовлявся про легалізацію коштів в американській Атланті. Такі домовленості, за словами слідчих, свідчать про міжнародний характер діяльності організації: мережа компаній і посередників діяла на кількох континентах.
Усе це, вважають у НАБУ, функціонувало під контролем “Карлсона”, тобто близького до президента Зеленського бізнесмена Міндіча, якого слідство вважає організатором схеми.
“Шкода грошей. Марна трата”
Чи не найбільш цинічним фрагментом плівок є розмови фігурантів про захисні споруди для атомних станцій, які в разі побудови мали б рятувати критичну інфраструктуру від російських ракет.
Утім, як вказує детектив НАБУ, питання захисту енергооб’єктів члени злочинної організації розглядали як “звичайне джерело наживи”. Наприклад, в одній з розмов “Тенор” та “Рокет” обговорюють плани продовження будівництва захисних споруд та згадують про “шалені числа”, тобто вартість будівництва.
“Тенор” цікавиться: “Ми будемо щось ще робити чи закінчимо на тому, що є? І більше захисні споруди не будуватимемо?”
На що “Рокет” йому відповідає: “Я б почекав. Але, бл*дь, якщо чесно, шкода грошей, марна трата”.
Пізніше підозрювані обговорюють проєкт на 4 млрд грн щодо захисту трансформаторних підстанцій АТ2 та АТ 330.
Як вказують у НАБУ, ті “жалілися”, що за попередній контракт на 3 млрд грн вони “отримали лише 90”. Ідеться про тисячі доларів чи мільйони гривень – невідомо.
“Що він приїздив, а нам завезли 90. Ти не підох*їв, кажу? Мало завезли. “Усе, виправлюсь, все буде добре”. Почекаємо трохи тоді?” – розповідає “Тенор” на плівках.
Правоохоронці розповіли, що, оскільки середній “відкат” становив 10-15%, фігуранти вирішили почекати “більш вигідної пропозиції ще місяць”.
У вересні почалися масовані атаки на енергетичну інфраструктуру. А вже 10 жовтня, коли президент Зеленський збирав нараду щодо захисту енергетики, фігуранти розслідування НАБУ обговорювали, як їм підняти відсоток з 10% до 15% під час побудови захисту на Хмельницькій АЕС.
НАБУ оприлюднило лише дві частини “серіалу” про масштабну корупцію в “Енергоатомі”. Останній епізод завершився інтригою: детектив натякнув, що діяльність офісу з відмивання коштів контролював впливовий український бізнесмен.
“Учасники злочинної організації називали його “Карлсон” (ідеться про Тимура Міндіча). Але більш детально про нього – у наступній частині”, – підсумував детектив НАБУ.
За словами представників бюро, розслідування триває і буде доведене до суду. Однак поки що фігурантам не вручені підозри і не обрані запобіжні заходи. Тож головне питання – чи вистачить політичної волі завершити цю справу, якщо слід веде не лише до високопосадовців з уряду, а й до близького оточення президента.
Сам Зеленський у вечірньому зверненні 10 листопада прокоментував ситуацію узагальнено. Президент заявив, що підтримує розслідування НАБУ і САП, але не згадав жодних прізвищ і не сказав нічого про можливі відставки чи відсторонення посадовців, що фігурують у скандалі.
Джерело:epravda
