25 серпня 2023 року, незадовго до початку нового навчального року, Міністерство освіти і науки України провело Серпневу — щорічну освітню конференцію, яка стала платформою для об’єднання фахівців із різних галузей освіти, зокрема педагогів, державних лідерів, міжнародних партнерів, представників громадських організацій та молоді.
Під час конференції учасники обговорили стратегічні напрями розвитку у сфері сучасної дошкільної та шкільної освіти, зокрема потенціал Нової української школи і коледжів майбутнього, вплив диджиталізації і штучного інтелекту на освітній процес, а також психічне й емоційне здоров’я вихователів.
Відкриваючи Серпневу конференцію, Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації, й Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, презентували бачення майбутнього освіти, а також обговорили виклики нового навчального року та їхні рішення.
«Українець успішний тоді, коли вільний, а система освіти ефективна тоді, коли у центрі уваги — людина. Сьогодні презентуємо бачення розвитку української освіти. Серед головних цінностей — свобода, самореалізація, розвиток. Водночас маємо враховувати особливості сьогодення, тому МОН однозначно має стати частиною стратегії оборони. Освіта готує людину до завтрашнього дня, тож уже сьогодні маємо формувати свідомих громадян і майбутніх розробників технорішень для нашої перемоги», — зазначив Оксен Лісовий.
Міністр зауважив, що для реалізації вищезазначеного бачення МОН уже формує Національну стратегію освіти і науки, в обговоренні якої взяли участь понад 1700 експертів з освітньої сфери, зокрема вчителі. У межах її розроблення робоча група виокремила понад 6000 проблем, надала більше ніж 11000 пропозицій рішень, провела 14 фасилітаційних онлайн-сесій за участю понад 700 учасників. Найближчим часом документ буде фіналізовано.
«Зараз Україна набуває унікального досвіду, якого не має жодна інша країна: ми знаємо, як технологічно вести бойові дії, як працюють дрони, як ефективно надавати медичну допомогу, а наші електронні сервіси переймають багато країн світу. Тому в майбутньому освіти і науки нас чекають інноваційні методики навчання, використання цифрових технологій, підтримка підприємницького мислення і розвиток мовних навичок. А усе це — задля розширення можливостей для навчання та розвитку і для дошкільнят, і для школярів, і для профтехівців, і для студентів», — розповів на Серпневій конференції Оксен Лісовий.
Під час конференції Михайло Федоров розкрив основні цілі, які Міністерство цифрової трансформації планує реалізовувати протягом найближчих років. «Президент Володимир Зеленський поставив завдання уряду, пов’язане з розвитком людського капіталу. Разом із профільним міністерством ми поставили амбітну мету — створити українське освітнє диво. Хочемо побудувати таку систему освіти, яка здатна формувати професійних і щасливих людей для нової інноваційної економіки, громадян, здатних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Для того, щоб здійснити освітнє диво, нам необхідні рішучі та амбітні перетворення», — зауважив Михайло Федоров.
Говорячи про нову систему освіти, у якій кожен матиме можливість стати тим, ким прагне, пан Федоров запропонував головні напрями змін: «Освітній менеджмент — керівник закладу освіти має бути проактивним управлінцем. Переосмислення професії педагога — створити умови для професійного розвитку, навчання, самореалізації вчителів та забезпечити гідну оплату праці, а також сучасний освітній простір, щоб діти могли розвиватися й мати місця для комунікації і навчання. Зміст і сенси освіти — зміни освітніх програм, форматів навчання та викладання».
Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін наголосив на добробуті як запоруці освіти: «Освіта має вирішальне значення для добробуту та розвитку дітей. Поновлення роботи шкіл та початок нового навчального року створюють виняткову можливість забезпечити дітей доступом до безпечного та підтримуючого навчального середовища. Для дітей важливо мати можливість навчатися у стінах школи, взаємодіяти зі своїми однолітками та отримувати підтримку від учителів. Світовий досвід підтверджує, що психосоціальне здоров’я та добробут учнів впливає на успіхи у навчанні та розвиток дітей».
На Серпневій особливу увагу надали темі інклюзивної освіти. Під час конференції презентували Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання, що буде реалізуватися протягом 2023-2030 років, яка допомагає дітям змалечку приймати особливості інших, розкривати свою індивідуальність та розвиватись у комфортному, безпечному, безбар’єрному, інклюзивному освітньому середовищі.
«Кожна людина, кожна дитина має відчувати, що вона важлива. Інклюзивне навчання – базова норма у цивілізованому світі. Через фактор повномасштабної війни все більше українських дітей потребують підтримки, зокрема і психологічної. Освітній процес на всіх рівнях має адаптуватися до нових викликів та ставати більш інклюзивним, адже психологічна складова – одна із ключових компонентів інклюзивного середовища», — розповіла Євгенія Смірнова, заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкілля та безбар’єрності.
Наприкінці конференції відбулося офіційне нагородження вчителів, вихователів і педагогів у номінації «Міць української освіти». Звання отримали освітяни, які протягом року проявили велику відданість професії та зробили вагомий внесок у розвиток української освіти під час війни.
Джерело: МОН
