Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"
Інформаційний сайт газети "Срібна Земля": Закарпаття, Україна, Світ.
No Result
View All Result
  • Головна
  • Новини
    • Світ
      • Світ
      • Огляд
      • Геополітика
      • Світова історія
    • Україна
      • Право
      • Економіка
      • Історія України
      • Постаті
      • Культура
      • Спорт
    • Закарпаття
      • Закарпаття
      • Історія Закарпаття
    • Наука
      • Наука
      • Здоров’я
    • Всесвіт
    • Освіта
      • Вища освіта
      • Освіта
      • Історія
    • Духовність
  • Архів
    • Архів газети “Срібна Земля”
      • Архів 1992
      • Архів 1993
      • Архів 1994
      • Архів 1995
      • Архів 1996
      • Архів 1997
      • Архів 1998
      • Архів 1999
      • Архів 2000
      • Архів 2001
      • Архів 2002
      • Архів 2003
      • Архів 2004
      • Архів 2005
      • Архів 2006
      • Архів 2007
      • Архів 2008
      • Архів 2009
      • Архів 2010
      • Архів 2011
      • Архів 2012
      • Архів 2013
    • Альманах
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2021 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2022 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2023 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2024 рік
  • Вхід
  • Головна
  • Новини
    • Світ
      • Світ
      • Огляд
      • Геополітика
      • Світова історія
    • Україна
      • Право
      • Економіка
      • Історія України
      • Постаті
      • Культура
      • Спорт
    • Закарпаття
      • Закарпаття
      • Історія Закарпаття
    • Наука
      • Наука
      • Здоров’я
    • Всесвіт
    • Освіта
      • Вища освіта
      • Освіта
      • Історія
    • Духовність
  • Архів
    • Архів газети “Срібна Земля”
      • Архів 1992
      • Архів 1993
      • Архів 1994
      • Архів 1995
      • Архів 1996
      • Архів 1997
      • Архів 1998
      • Архів 1999
      • Архів 2000
      • Архів 2001
      • Архів 2002
      • Архів 2003
      • Архів 2004
      • Архів 2005
      • Архів 2006
      • Архів 2007
      • Архів 2008
      • Архів 2009
      • Архів 2010
      • Архів 2011
      • Архів 2012
      • Архів 2013
    • Альманах
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2021 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2022 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2023 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2024 рік
No Result
View All Result
"Срібна земля"
No Result
View All Result

Віталій Портников. Гоголь і Кафка

4 Листопада, 2024
в Україна
0
A A
0
9
VIEWS
ПоширитиПоширитиПоширити

Питання «приналежності» Миколи Гоголя – особливо в часи, коли взаємозв’язок між українською та російською культурами, здавалося б намертво зшитими імперським минулим, переривається на наших очах, – завжди буде болісною проблемою для українців. Один із найталановитіших письменників, які колись народжувалися на українській землі, людина, закохана в Україну саме як в цивілізацію, україномовна – і обрала саме російську мову творчості, збагатила саме російську літературу, значення якої не тільки для України, а й для світу багато хто з нас зараз намагається заперечувати.

Однак не все так просто. Література – не поліграфічній комбінат, із такими феноменами, як феномен Гоголя, мали справу не тільки українці. Свого часу французьких філософів Жиля Делеза і Фелікса Ґваттарі зацікавила творчість Кафки – але саме тому, що вони побачили особливість письменника у контексті світової культури: єврей з Праги, відірваний від власної національної мови як мови повсякденного вжитку, не бачить себе у чеській культурі, може геніально писати німецькою, але далекий від німецької цивілізації. І Кафка створює свій фантасмагоричний світ…

Делез і Ґваттарі спробували застосувати до творчості Кафки метод французького лінгвіста Анрі Ґобара, який наполягав на важливості «чотирьох мов» у творчості письменника – мови землі, мови держави, мови культури і мови памʼяті, «містичної» мови. Для Кафки, з точки зору філософів, мовою землі була чеська, мовою держави і культури – німецька, містичною мовою – іврит. Цей аналіз дозволив Делезу і Ґваттарі заговорити про «малу літературу» – не з точки зору літератури національної меншини у державі, а з точки зору окремої, абсолютно іншої літератури у тій самій мовній стихії. Тобто література Кафки – це не література Гете і Шіллера, хоча і його твори немов би написані «тією самою» німецькою мовою.

Якщо ми спробуємо застосувати такий самий підхід до Гоголя, то побачимо дивовижну річ. Для нього російська мова дійсно була мовою держави і культури, але українська мова була водночас і мовою землі, і «містичною мовою» – ось що і створює геній письменника! І з самого початку своєї творчості Гоголь був типовим представником «малої літератури», який відчайдушно намагався втекти до «великої», «общєй» – але йому це, на наше щастя, не вдалося.

Як не дивно, такий підхід повертає нас від «радянського» до «імперського» сприйняття Гоголя. Адже ми звикли вважати, що росіяни сприймають Гоголя в якості власного класика із парадним монументом на Гоголівському бульварі у центрі Москви. Але це Гоголь більшовиків, яким був потрібен викривач «соціальних виразок», великий сатирик – саме тому памʼятник приголомшеному й виснаженому Гоголю Сталін розпорядився перенести з Гоголівського бульвару у двір на Нікітському, ближче до останнього притулку письменника.

Але чому в Російської імперії був один Гоголь, а в СРСР – геть інший? А тому, що з самого початку своєї творчості Гоголь сприймався «почтєнною публікою» саме як український письменник – яким він тоді, за великим рахунком, і був. Самого Миколу Васильовича це, очевидно, не влаштовувало. Навіть коли у «Тарасі Бульбі» він спробував написати колористичний портрет козацького вірнопідданства, його звинувачували в «ідеалізації» України. І Гоголь, який так і не зрозумів, з яким презирством ставляться до його Батьківщини його великоросійські колеги і читачі, вирішив писати про Росію – але й тут на нього чекало повне фіаско.

Фіаско, звичайно, було не в тому, що він писав погано. «Ревізор» – велика пʼєса, а «Мертві душі» – велика поема, якщо застосувати термін Гоголя. Але проблема була в тому, що Гоголь хотів написати про Росію поему, а його власний геній йому не дав: він написав нещадну і точну сатиру. Із такою жорсткістю і точністю про Росію писав хіба що Салтиков-Щедрін, але тут є одне «але»: Салтиков був великоросом, який ідеального портрета України не створював; а Гоголь був малоросом, який створив ідеальний портрет України і «очорнив» Росію. Мені здається, що Гоголь так і не зрозумів, чого від нього хотів колективний Аксаков, який докоряв письменнику за компрометацію російської дійсності: створити ідеальний портрет Росії й очорнити Україну. І неможливість виконати це соціальне замовлення довела Гоголя до безумства та знищення продовження «Мертвих душ», в якому ідеальний образ Росії також не виходив. Відповідати «соціальному замовленню» Гоголь міг хіба що у своїй публіцистиці, але тут незадоволеною його «реакційністю» виявлялася вже демократична громадськість на чолі з розгніваним Віссаріоном Бєлінським. Догодити колективному Бєлінському й колективному Аксакову водночас було просто неможливо. Жодний російський письменник і не намагався б! Але фокус у тому, що Гоголь не був і не міг стати російським письменником. Він був «Кафкою» російської літератури – українським письменником, закоханим у свою Батьківщину як у величний міф, як у дитинство і мрію, й водночас здатним подивитись на чужу йому Росію очима реаліста. Так, він дуже хотів побачити у Росії красуню – але бачив чудовисько. Й саме цього російські сучасники не могли йому дарувати. Бо вони це бачили. І не пробачили. Вони поставили памʼятник людині, яка мучилася за життя і буде мучитися у граніті, тому що не змогла перемогти у собі «малороса» і стати «справжнім росіянином», який зневажає Красуню Україну і бачить риси красуні в російському огидному чудиську!

Buy JNews
ADVERTISEMENT

Більшовики, звичайно ж, зґвалтували памʼять про Гоголя – як і про все інше. Для них «малоросійська» тематика Гоголя стала просто фольклором, а «великоросійська» – соціальною сатирою, підтвердженням ницості «експлуататорів», а не розповіддю про Росію очима українця. Але до спадщини українського генія все це просто не має ніякого стосунку.

Так, може, й нам варто побачити у Гоголі українського Кафку, співця України й автора російської фантасмагорії, що вона несеться туди, куди й сама не знає, людину, яка показала нам країну Ноздрьових і Собакевичів – який неймовірний жах і як це мерзенно виглядає поруч із українською ідилією! Може, нам все ж таки варто прислухатися не до «революційних демократів» та Йосипа Сталіна, а до тих сучасників Гоголя, які вважали його українським письменником вже в часи написання «Вечорів на хуторі» та «Мертвих душ»?

Тим більше, що сучасна Росія – це не Радянський Союз Сталіна і навіть не Російська імперія Миколи І.

Вона Гоголю міфологізації України й «очорнення» Росії не подарує.

Вона Гоголя з себе виблює.

Джерело:nspu

ShareShareTweet
Наступна новина
Формула і таємні коди парламентських виборів. Частина 1

Формула і таємні коди парламентських виборів. Частина 1

Формула і таємні коди парламентських виборів. Частина 2

Формула і таємні коди парламентських виборів. Частина 2

Рекомендовані новини

У Європі відреагували на фантазії Путіна щодо “зовнішнього управління” Україною

У Європі відреагували на фантазії Путіна щодо “зовнішнього управління” Україною

29 Березня, 2025
10
Підводні дрони зроблять ще небезпечнішими за допомогою ШІ: що придумали розробники

Підводні дрони зроблять ще небезпечнішими за допомогою ШІ: що придумали розробники

29 Січня, 2024
22
Єпископ Віктор Бедь відслужив літію за Блаженнішим Митрополитом Володимиром Сабоданом до 86-річчя від дня його народження

Єпископ Віктор Бедь відслужив літію за Блаженнішим Митрополитом Володимиром Сабоданом до 86-річчя від дня його народження

23 Листопада, 2021
20

Популярні новини

  • Бранці Орбана. В Угорщині досі утримують 8 закарпатських військовополонених

    Бранці Орбана. В Угорщині досі утримують 8 закарпатських військовополонених

    966 Поширити
    Поширити 386 Tweet 242
  • Кулеба: Вивезення військовополонених в Угорщину відбулось у політичних інтересах Орбана

    932 Поширити
    Поширити 373 Tweet 233
  • Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    333 Поширити
    Поширити 133 Tweet 83
  • В Ужгороді відбувся похорон бійця 10-ої бригади ЗСУ Йосипа Антоні

    320 Поширити
    Поширити 128 Tweet 80
  • СБУ затримала ще одного «крота» в ЗСУ, який наводив російські ракети по позиціях Сил оборони на Донеччині

    267 Поширити
    Поширити 107 Tweet 67
"Срібна земля"

"Срібна Земля" – незалежна національно-патріотична та інформаційна газета Закарпаття.

Головною метою є висвітлення подій із життя Закарпатського краю, України, та світу, публікації соціально-політичних, національно-патріотичних, історично-краєзнавчих, комерційно-економічних, освітньо-просвітницьких та духовно-релегійних матеріалів.

Недавні записи

  • МІЖНАРОДНА ГАНЬБА ТА СИСТЕМА «СВОЇХ» — ЧОМУ СKАНДАЛ З КАНДИДАТОМ ДО МКС ЦЕ ЧЕРГОВИЙ ПРОВАЛ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
  • ВАТРА НА ВОРОЖОМУ АЕРОДРОМІ В КРИМУ, ПАЛИВНИЙ КРАХ В РФ, ВІКОПОМНІ 369-ТІ РОКОВИНИ СМЕРТІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ТА ЗМІНА ПОГОДИ В УЖГОРОДІ
  • КАТАСТРОФА 5 СЕРПНЯ 2026 РОКУ: ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ І ВІЙСЬКОВО-СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ
  • ✠ ЄПИСКОП ВІКТОР БЕДЬ: АРХИПАСТИРСЬКА ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

Категорії новин

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

No Result
View All Result
  • Головна
  • Новини
    • Світ
      • Світ
      • Огляд
      • Геополітика
      • Світова історія
    • Україна
      • Право
      • Економіка
      • Історія України
      • Постаті
      • Культура
      • Спорт
    • Закарпаття
      • Закарпаття
      • Історія Закарпаття
    • Наука
      • Наука
      • Здоров’я
    • Всесвіт
    • Освіта
      • Вища освіта
      • Освіта
      • Історія
    • Духовність
  • Архів
    • Архів газети “Срібна Земля”
      • Архів 1992
      • Архів 1993
      • Архів 1994
      • Архів 1995
      • Архів 1996
      • Архів 1997
      • Архів 1998
      • Архів 1999
      • Архів 2000
      • Архів 2001
      • Архів 2002
      • Архів 2003
      • Архів 2004
      • Архів 2005
      • Архів 2006
      • Архів 2007
      • Архів 2008
      • Архів 2009
      • Архів 2010
      • Архів 2011
      • Архів 2012
      • Архів 2013
    • Альманах
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2021 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2022 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2023 рік
      • Альманах-огляд “Срібна Земля” за 2024 рік

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

З поверненням

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Create New Account!

Fill the forms below to register

All fields are required. Вхід

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Вхід