Верховна Рада на засіданні 21 листопада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який розширює права студентів щодо формування власної освітньої траєкторії
Про це йдеться у повідомленні на сайті Ради.
“Це практика всіх розвинених країн, коли вимірювання їхнього навчання здійснюється не роками навчання, а кредитами, які вони опановують. Студенти можуть у коротші строки опанувати програму й отримати диплом, а можуть розтягувати її в часі”, – пояснювала нардепка від “Слуги Народу” Юлія Гришина.
Серед головних змін, які законопроєкт вносить в освітній процес:
уведено модель “вступу на галузь”, що дає можливість студентам вибрати спеціальність не одразу, а після одного або півтора року навчання;
терміни й темпи навчання стануть гнучкішими, що дозволить студентам проходити бакалаврську програму як у швидкому ритмі (і завершити її за три роки), так і в повільному (завершити навчання за 6–8 років);
закладам вищої освіти забезпечується більша автономія. Зокрема, для нерегульованих спеціальностей надаватиметься більша свобода у формуванні компетентностей, а для регульованих спеціальностей будуть визначені конкретні вимоги та освітні програми.
У МОН зазначили, що закон сприятиме підвищенню рівня якості вищої освіти, встановлюючи мінімальний обсяг навчальних занять (тобто занять, що передбачають роботу з викладачем) для здобувачів очної форми освіти.
“Щодо трансформації заочної й вечірньої форм у дистанційну — МОН спільно з депутатами сформують поправки до цього пункту, щоб трансформувати заочну форму відповідно до вимог якості освіти”, – уточнили у відомстві.
“Нині зберігатимуться попередні умови, а набір на освітні програми заочної форми не припинятиметься”, – додали там.
Що передувало
Наприкінці вересня в Раді зареєстрували законопроєкт, автори якого запропонували внести зміни до закону про вищу освіту і припинити набір абітурієнтів на заочну форму навчання з 2024 року.
Пропонувалося доповнити закон про вищу освіту наступними змінами: “З 2024 року не проводиться набір вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра та магістра за вечірньою та заочною формами здобуття освіти, а також для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра”.
Це, на думку нардепів, мало дати змогу переорієнтувати заклади освіти на розвиток дистанційної форми здобуття вищої освіти.
Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров назвав заочку радянським рудиментом освіти.
Нардепи ухвалили закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року” (№10092), але прибрали норму про скасування заочки. Водночас нардеп Роман Грищук зазначив, що Кабмін внесе новий законопроєкт, який буде напрацьовано МОН.
Урядовий законопроєкт із нормою про скасування заочної форми навчання внесли до Ради, але профільний комітет знову її “викинув”. За словами нардепки Гришиної, скасування заочки не на часі, оскільки триває війна, а серед студентів є військові.
Джерело: Еспресо
