Вищий антикорупційний суд 11 серпня не задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відсторонення від посади голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого Національне антикорупційне бюро та САП після розслідування «Схем» (Радіо Свобода) обвинувачують у недостовірному декларуванні і незаконному збагаченні на 72 млн гривень.
Рішення ухвалила колегія з трьох суддів, включно з Наталією Мовчан, якій раніше захист Кириленка безуспішно заявляв про відвід.
Напередодні в САП повідомили, що ініціювали відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того, як той в межах судового процесу особисто підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких осіб.
«Кириленко може впливати на свідків в кримінальному провадженні і перешкоджати судовому провадженню шляхом використання займаної посади, про що він сам повідомив під час розгляду заяви про відвід головуючої судді», – заявила прокурорка САП Валентина Гребенюк, посилаючись на клопотання захисту Кириленка від 5 серпня. Тоді адвокат голови АМКУ Володимир Лисенко просив про відвід судді через її нібито «упередженість» – стверджував, що чоловік Мовчан працює в компанії «Укренерго», тоді як АМКУ розглядає кілька справ за її участю, у тому числі про ймовірне вчинення нею антиконкурентних узгоджених дій.
Чому клопотання про відсторонення голови АМКУ в САП подали лише зараз, прокурорка Гребенюк пояснила так: «Сторона обвинувачення (раніше – ред.) недооцінювала можливість перешкоджання судовому провадженню шляхом використання Кириленком займаною ним посади».
Під час засідання адвокат Кириленка виступив проти його відсторонення. Свої аргументи в клопотанні про відвід судді він пояснив так: «Ми зазначали, що існує потенційний конфлікт інтересів. І наш посил був такий, що саме на Павла Кириленка може чинитися вплив, зважаючи на те, що є певний вплив на нього через суд у цій справі».
Сам Кириленко цю позицію свого захисника підтримав.
«На мене може бути вплив як на голову комітету, коли я буду ухвалювати рішення при винесенні цієї справи (щодо «Укренерго» – ред.) на розгляд. Я заслуховував ці справи і маю на це право», – сказав Кириленко. 7 серпня ВАКС відмовив його захисту у відводі судді Мовчан.
Кириленко додав, що клопотання прокуратури про своє відсторонення від керування АМКУ вважає «необґрунтованим», але «за жодну посаду я не тримався і не тримаюсь».
В САП подали ще одне клопотання – про обрання нового запобіжного заходу для Кириленка. Строк дії попереднього сплив ще 5 серпня. Того дня ВАКС мав ухвалити рішення з цього питання, але захист Кириленка заявив про відвід судді, таким чином поставивши розгляд справи на паузу.
Клопотання про запобіжний захід суд задовольнив. На Кириленка поклали низку процесуальних обовʼязків на наступні два місяці. Серед них – здати закордонні паспорти, не відлучатися за межі України, повідомляти про зміну місця проживання, прибувати до суду за викликом детектива чи прокурора, та утриматися від спілкування зі свідками.
Як раніше з’ясували «Схеми», заставу у розмірі 30 мільйонів гривень за Павла Кириленка внесла приватна фірма «Керамет». Її мажоритарним власником є бізнесмен Едуард Мкртчан. Діяльність іншої його компанії АМКУ саме досліджує на предмет вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
У звʼязку з цим, «Схеми» запитували в Кириленка: якщо він бачить «конфлікт інтересів» у тому, що чоловік судді працює в компанії, справи якої розглядає АМКУ, чи не бачить він цього ж у внесенні застави за нього бізнесменом, компанію якого також розслідує очолюване ним відомство.
«Ви перекручуєте факти, і я доведу це поступово в передбачений законом спосіб», – відповів тоді Кириленко.
Справу голови АМКУ за обвинуваченням у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні передали до суду 7 липня.
Кримінальне провадження щодо Кириленка в НАБУ розпочали у березні 2024 року на підставі розслідування «Схем».
Журналісти встановили, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявляв, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося.
Після розслідування «Схем» Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Водночас у декларації Кириленко так і не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується його дружина.
28 серпня 2024 року ВАКС відмовив у задоволенні клопотання НАБУ і САП про взяття Кириленка під варту і визначив для нього запобіжний захід у вигляді застави 30 мільйонів гривень і зобов’язання носити електронний браслет.
4 червня 2025 року ВАКС частково задовольнив клопотання адвоката очільника АМКУ і зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Суд, однак, відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.
Наступного дня, 5 червня, в НАБУ та САП повідомили про підозру дружині посадовця Аллі Кириленко «у пособництві в незаконному збагаченні», а також про нову підозру самому Кириленку – «в недекларуванні майна». 6 червня ВАКС обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у розмірі 9 мільйонів гривень, яку апеляційна палата суду зменшила до 242 тисяч гривень.
Джерело:radiosvoboda
