Віктор БЕДЬ, Віктор Вк. БЕДЬ
Науково-дослідний інститут стратегічних та політико-правових досліджень
Карпатського університету імені Августина Волошина
м. Ужгород
25 лютого 2026 року
АНОНС
24 лютого 2026 року президент США Дональд Трамп виступив із щорічним зверненням до Конгресу — «Про стан держави» (State of the Union). Промова, яка стала однією з найдовших у сучасній історії Сполучених Штатів, поєднала внутрішньополітичну мобілізацію з обережними геополітичними сигналами щодо України, Російської Федерації, Північноатлантичного альянсу (НАТО), Ірану та ситуації на Близькому Сході. У статті подано фактологічний огляд виступу, політичний контекст та стратегічну оцінку його значення для України і міжнародної безпеки.
Ключові слова: Дональд Трамп, звернення «Про стан держави» (State of the Union) 2026, Конгрес США, Україна, Російська Федерація, Північноатлантичний альянс (НАТО), Іран, Ізраїль, Газа, Близький Схід, геополітика, зовнішня політика США, міжнародна безпека, політичний аналіз.
ANNOUNCEMENT
On February 24, 2026, U.S. President Donald Trump delivered his annual State of the Union address before Congress. One of the longest speeches in modern American history, it combined strong domestic political messaging with cautious geopolitical signals regarding Ukraine, the Russian Federation, NATO, Iran, and the Middle East. The article provides a factual overview of the address, its political context, and a strategic assessment of its implications for Ukraine and global security.
Keywords: Donald Trump, State of the Union 2026, U.S. Congress, Ukraine, Russian Federation, NATO, Iran, Israel, Gaza, Middle East, geopolitics, U.S. foreign policy, international security, political analysis.
Вашингтон, Капітолій — 24 лютого 2026
Президент США Дональд Трамп виголосив щорічне звернення State of the Union («Про стан держави») перед Конгресом, яке тривало близько 1 години 48 хвилин — найдовше в історії таких виступів.
Ця промова, виголошена на початку другого року його другого президентського строку на тлі внутрішньої поляризації в США, війни в Україні, загострення напруги з Іраном та триваючих зусиль щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході, стала не лише політичним звітом, а й важливим зовнішньополітичним сигналом у глобальній геостратегії.
Виступ відбувся 24 лютого 2026 року о 21:11 за східним часом у залі Палати представників Капітолію у Вашингтоні. Це було щорічне звернення президента США до Конгресу «Про стан держави» (State of the Union), яке традиційно визначає ключові напрями внутрішньої та зовнішньої політики адміністрації. Промова пролунала в умовах наближення проміжних виборів у листопаді 2026 року і стала однією з найдовших в історії таких виступів, що свідчило про прагнення максимально розгорнуто окреслити політичні меседжі та стратегічні орієнтири. Це було перше звернення Дональда Трампа «Про стан держави» після його повернення до Білого дому в січні 2025 року, і воно мало виразний характер внутрішньополітичної мобілізації та консолідації прихильників.
Внутрішня політика: економіка, імміграція, легітимація влади
Економіка була центральним блоком, де Дональд Трамп:
- стверджував про «історичне відродження» економіки;
- низьку інфляцію;
- зростання зайнятості та прогрес у житловому секторі.
Водночас незалежні перевірки фактів показують, що частина таких заяв була спірною або перебільшеною — фактчекери відзначали неточності чи маніпуляції в економічних тезах.
Імміграція та кордони стали іншим ключовим пунктом:
- Дональд Трамп заявив про «майже нуль нелегальних перетинів» та рекордні депортації;
- риторично розгорнув тему безпеки кордонів як питання національної безпеки.
Ці меседжі були спрямовані на консолідацію бази виборців та демаркацію політичних опонентів.
У промові простежувалося чітке протиставлення політики чинної адміністрації рішенням попереднього керівництва, з покладанням відповідальності за економічні та міграційні проблеми на попередній політичний курс.
У промові також пролунала критична оцінка рішення Верховного Суду США, яке стосувалося митної політики адміністрації. Президент висловив незгоду з судовим обмеженням його тарифних рішень, що додало до виступу елемент внутрішньополітичного протистояння між виконавчою та судовою гілками влади.
Україна та Російська Федерація: мир як завдання, а не стратегія
Україна звучала у виступі в контексті війни з РФ:
- Дональд Трамп повторив тезу, що війна не почалася б при ньому;
- закликав до мирних зусиль, але не озвучив конкретних нових зобов’язань чи планів підтримки.
Щодо Росії, позиція президента була сформульована загально — у контексті зусиль із мирного завершення війни, без розгорнутого стратегічного аналізу, без оголошення нових санкційних ініціатив і без жорстких формулювань на адресу керівництва Російської Федерації, зокрема без прямого засудження чи критики Володимира Путіна.
Близький Схід: Іран, Ізраїль і Газa — нові сигнали у геополітиці
Хоча у тексті промови не було розгорнутого блоку щодо Ірану, Ізраїлю чи Палестини безпосередньо в коротких новинних підсумках не цитувалася, присутні важливі сигнали з геополітичного контексту.
У промові Дональд Трамп говорив про обов’язок не допустити ядерного озброєння Ірану, посилаючись на минулі операції США, які він охарактеризував як «усунення ядерної програми».
Окремі аналітичні огляди відзначили, що Трамп порушив тему Ірану як ключового загрозливого фактора у регіональній безпеці.
Щодо Ізраїлю та ситуації в Газі:
Адміністрація Дональда Трампа протягом 2025–2026 років активно працювала над планами мирного врегулювання на Близькому Сході, зокрема над ініціативою щодо припинення бойових дій у Газі, яка останнім часом стала предметом широкого міжнародного обговорення та дипломатичних консультацій.
Дональд Трамп не лише згадував про мирні наміри, але і підтвердив посередницькі зусилля США у цьому регіоні, хоча в самій промові ці формулювання були загальними й не детальними.
Таким чином, у виступі та навколо нього звучали непрямі підтвердження активної позиції США щодо Ірану і Близького Сходу, але без глибокого стратегічного аналізу цих тем у самому тексті звернення.
НАТО і Європа: демонстрація лідерства без глибокої європейської
концепції
У виступі було підкреслено зміцнення НАТО:
- Дональд Трамп заявив, що союзники погодилися збільшити оборонні витрати — нібито до 5% ВВП — і виніс це як доказ американського лідерства.
Однак це твердження викликало запитання щодо відповідності реальному стану справ для більшості країн Альянсу.
У той же час Європейський Союз як політичний суб’єкт у промові практично не аналізувався, зосередження було на військовому аспекті співпраці, а не на ширшій трансатлантичній політиці.
Стиль, стратегія та персоналізація
Промова відзначалася:
- високим рівнем самопрезентації та персоналізації успіхів;
- широкими узагальненнями, які часто виходили за межі точних фактів;
- мобілізаційною риторикою, спрямованою на зміцнення позицій Республіканської партії напередодні проміжних виборів до Палати представників і частини Сенату США у листопаді 2026 року.
Як вбачається, передвиборчий контекст зумовив домінування мобілізаційних політичних меседжів над розгорнутим стратегічним аналізом і предметним розглядом складних внутрішніх та міжнародних викликів.
Що означає виступ Дональда Трампа для України та світу
Україна залишилася у полі зовнішньополітичної риторики президента США, однак у виступі не було оголошено нових пакетів військової допомоги, додаткових фінансових зобов’язань або конкретизованих дипломатичних ініціатив щодо врегулювання війни. Згадки про Україну прозвучали переважно в контексті необхідності припинення бойових дій і загальних мирних зусиль.
У риториці президента простежувалася концепція «миру через силу», насамперед у частині, що стосувалася оборонної політики США, ролі НАТО та стримування зовнішніх загроз. Проте в самій промові не було детально окреслено стратегічних механізмів реалізації цієї концепції щодо війни Російської Федерації проти України або інших конкретних міжнародних криз.
Сигнали щодо Ірану, а також ситуації навколо Ізраїлю та сектору Гази підтвердили намір адміністрації зберігати активну роль США на Близькому Сході, однак у виступі не було представлено нових конкретних рішень, змін політики чи окремих програм дій.
Щодо відносин між США та Китайською Народною Республікою, Китай не став окремим змістовним блоком виступу і не отримав розгорнутого стратегічного висвітлення. Попри те, що тарифна політика залишається одним із інструментів економічної стратегії адміністрації Дональда Трампа, нових митних рішень або змін у торговельній політиці щодо КНР чи інших держав оголошено не було, а тема торговельного суперництва не отримала окремого розвитку.
Висновок
Звернення Дональда Трампа 24 лютого 2026 року стало передусім внутрішньополітичним документом, спрямованим на консолідацію прихильників адміністрації та зміцнення позицій Республіканської партії напередодні проміжних виборів до Конгресу США у листопаді 2026 року. Характер виступу засвідчив домінування мобілізаційних політичних меседжів над розгорнутим стратегічним аналізом і предметним розглядом складних внутрішніх та міжнародних викликів.
У зовнішньополітичному вимірі були окреслені загальні підходи — зокрема щодо війни Російської Федерації проти України, ролі НАТО, стримування Ірану та ситуації навколо Ізраїлю й Гази, — однак без детального представлення нових стратегічних механізмів або конкретних рішень. Китай і тарифна політика не стали окремими змістовними блоками промови.
Для України це означає, що питання підтримки, санкційної політики та дипломатичних ініціатив залишаються складовою внутрішньополітичної дискусії у США і надалі залежатимуть від балансу сил у Конгресі та від пріоритетів американської адміністрації.
Джерела
- Trump, Donald J. State of the Union Address (February 24, 2026) – Full Transcript. Associated Press (AP News).
URL: https://apnews.com/article/c13e2a07df999b464b733f4a6e84dbd4
(дата доступу: 25.02.2026). - 2026 State of the Union Address. Wikipedia.
URL: https://en.wikipedia.org/wiki/2026_State_of_the_Union_Address
(дата доступу: 25.02.2026).
