Питання визнання Росії державою-терористом дуже часто обговорюють в експертних та політичних колах.
І хоч найчастіше ці пропозиції лунають у контексті США, проте найбільш прикладний ефект визнання РФ державою-терористом можна отримати в рамках Ради Європи.
Докладніше – у статті адвоката Маркіяна Бема Покарання держави-терориста: як Рада Європи може домомогти конфісувати активи РФ.
Рада Європи, після виходу Росії з її складу, є чи не найбільшою міжнародною організацією, яка протидіє РФ. Вона неодноразово підтримувала міжнародно-правові кроки та ініціативи України, а у травні 2023 року саме в рамках Ради Європи було укладено Договір про створення Реєстру збитків для України.
Очікується, що саме РЄ стане платформою для функціонування міжнародного компенсаційного механізму для України.
Однак потенціал організації значно більший, у тому числі – завдяки великій кількості міжнародних договорів, які укладені та функціонують в її рамках.
Одним із таких є підписана у травні 2005 року у Варшаві Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму (Варшавська конвенція або CETS 198).
Одним із питань, які регламентує ця Конвенція, є протидія фінансуванню тероризму.
Якщо одна з держав-учасниць порушила кримінальну справу щодо тероризму, то вона може просити інші держави заблокувати або ж арештувати майно, яке використовується для його фінансування.
Україна, яка також є стороною Варшавської конвенції, практично від самого початку повномасштабної російської агресії визнала РФ державою-терористом і послідовно наполягає на такому трактуванні. В цьому випадку, якщо дії російського уряду в ході війни в Україні кваліфікувати як терористичні акти, то дії осіб, що фінансово підтримують російський режим, можна кваліфікувати як фінансування тероризму.
Сторони Варшавської конвенції зобов’язані вживати необхідних заходів для арешту та конфіскації майна, яке використовується або призначене для фінансування тероризму, або доходів, одержаних в результаті цього злочину.
Разом з тим Конвенція 2005 року містить значну кількість винятків до обов’язку держави застосовувати конфіскацію активів осіб, причетних до фінансування тероризму.
Найризикованішими для України є дві причини.
На першу – суперечність принципам захисту власності – ключові європейські держави фактично посилаються вже, апелюючи до неможливості конфіскації російських активів. А на другу – щодо можливої шкоди національним інтересам – може посилатися та ж Угорщина, аргументуючи можливими контрзаходами з боку РФ.
І головне, застосування механізму конфіскації активів згідно з Конвенцією 2005 року є можливим за умови, що й інші держави також кваліфікують дії РФ як терористичні акти.
На жаль, станом на сьогодні Росію визнали державою-терористом чи державою-спонсором тероризму не так вже й багато суб’єктів.
Механізм в рамках Варшавської конвенції є лише одним із багатьох, яким може скористатися Україна для репатріації активів РФ. Проте, як видно, він не є простим, доступним та універсальним.
Проте в будь-якому разі отримання Росією статусу держави-терориста може мати не лише морально-політичний ефект, а й реальні прикладні наслідки для компенсації Україні збитків за рахунок активів РФ. Але це не станеться саме по собі, а потребує вже зараз більш кропіткої дипломатичної та політичної роботи України та країн-партнерів.
Джерело: ЄП
