14 вересня у NASA презентували звіт про дослідження непізнаних аномальних явищ.
У ньому науковці розповіли про виявлені аномалії, природу їх походження, плани майбутніх досліджень та прокоментували представлені у Мексиці “тіла прибульців”.
“УП.Життя” зібрала найголовніше зі звіту та брифінгу науковців.
Про що йдеться в дослідженні?
У червні 2022 року в NASA зібрали дослідницьку групу з 16 людей для незалежного дослідження непізнаних аномальних явищ (UAP).
До неї ввійшли експерти у галузях науки, технологій, даних, штучного інтелекту, дослідження космосу, аерокосмічної безпеки, медіа та комерційних інновацій.
Непізнані аномальні явища (UAP) – це всі явища, які не можна ідентифікувати як природні або створені людиною.
У звіті зазначено, що найбільше свідків UAP серед військових пілотів.
“Стає все очевиднішим, що більшість спостережень UAP можна віднести до відомих явищ.
Звіти очевидців самі по собі можуть бути цікавими та переконливими, але не підлягають відтворенню та зазвичай не містять інформації, необхідної для того, щоб зробити будь-які остаточні висновки щодо походження UAP. Для їх розуміння необхідна сувора наукова основа, заснована на фактах і даних”, – зазначили у комісії.
Які випадки аномалій зафіксували?
У NASA оприлюднили два випадки виявлення аномальних явищ. Їх зафіксував розвідувальний БПЛА MQ-9.
У Південній Азії він зробив кадри непізнаного об’єкта із явним атмосферним слідом (кавітацією). Пізніше встановили, що, ймовірно, це був комерційний літак. А кавітація – це помилка сенсора через стиснення відео.
Також на Середньому Сході БПЛА виявив сріблястий об’єкт, схожий на кулю. Його походження встановити не вдалося.
Розвінчання відео GoFast
Відео GoFast у 2015 році записали авіатори ВМС США. На ньому видно об’єкт, який на великій швидкості летить над поверхнею океану.
Дослідники розвінчали міф про його позаземне походження. Аналіз кадрів показав, об’єкт рухався близько 65 кілометрів на годину. Ці показники є звичайними для швидкості вітру на висоті майже 4000 метрів. Положення об’єкта над водою та кут камери, під яким він був знятий, створили враження, що він рухався швидше.
Ймовірно, ілюзія виникла через реактивні літаки, які можуть розвивати швидкість до 700 кілометрів на годину.
Також не знайшли жодних доказів того, що об’єкт виділяв тепло.
А як щодо “тіл іншопланетян”, які показали у Мексиці?
Під час конференції, на якій презентували звіт, науковців попросили прокоментувати висталені у Мексиці “тіла іншопланетян”.
Муміфікованих 1000-річних “прибульців” нібито знайшов дослідник НЛО Хайме Мауссан у Перу. Їх помістили у скляні вітрини та виставили під час слухання у Конгресі Мексики.
Керівник групи науковців Девід Сперджель повідомив, що вони “не знають природи цих зразків”.
“Одна з головних речей, яку ми намагаємося зробити тут сьогодні, – це перемістити припущення та змову в бік науки та розсудливості, і робимо це за допомогою даних”, – додав Ден Еванс.
Чи існують докази позаземного походження виявлених аномалій?
Наразі доказів іншопланетного походження будь-яких зафіксованих аномалій комісія не знайшла.
“На цей час немає підстав робити висновок, що підзвітні UAP мають позаземне походження. Однак, якщо ми визнаємо це одним із можливих варіантів, то ці об’єкти мали б подорожувати через нашу Сонячну систему, щоб потрапити сюди”, – повідомили в NASA.
Як зазначається, фіксація та встановлення походження аномальних явищ наразі є складним процесом. Науковці працюють над його удосконаленням.
Точні характеристики UAP поки встановити не можна. Фізичні обмеження існують не для аномальних, а для звичайних явищ.
“…ми знаємо діапазон швидкостей і прискорень, яких можна досягти за допомогою найсучасніших платформ, дронів, повітряних куль і літаків. Відхилення від такої поведінки, наприклад, від добре охарактеризованих швидкостей і прискорень за межі їхніх діапазонів, є науково цікавими для оцінки та аналізу UAP”, – повідомила комісія.
Необхідно встановити межі норми фізичних характеристик. Це допоможе визначати природу аномалій. Якщо невизначені явища рухатимуться зі звичайною швидкістю та прискоренням – вони, ймовірно, матимуть традиційне походження.
Що треба для визначення природи аномальних явищ?
Для визначення природи UAP варто використовувати всі наявні засоби спостереження за Землею та космосом.
“Флот супутників NASA для спостереження за Землею збирає найбільше даних у системі Землі, але їм зазвичай не вистачає просторової роздільної здатності для виявлення відносно невеликих об’єктів, таких як UAP. Однак вони все ще повинні відігравати потужну допоміжну роль для визначення умов середовища, які збігаються з аномаліями”, – зауважили у звіті.
Зокрема, за допомогою них можна досліджувати стан землі, океану або атмосфери.
Серед інших засобів дослідження UAP:
мережа метеорологічних доплерівських радарів NEXRAD;
геостаціонарні операційні супутники, які обертаються разом із Землею;
наземні телескопи для дослідження поза атмосферою нашої планети;
радар із синтетичною апертурою (SAR) для точніших зображень Землі.
NASA планує систематизувати дані про аномалії, які буде отримувати. Це покращить процес їх вивчення.
Також для виявлення та аналізу UAP урядові установи США збирають дані цивільного повітряного простору. Це інформація з диспетчерських веж та радіолокаційних систем.
“Однак важливо зазначити, що такі дані не завжди оптимізовані або придатні для ретельного наукового аналізу UAP. Спостереження майже завжди відбуваються випадково з використанням інструментів, не призначених спеціально для виявлення об’єктів. Крім того, важлива контекстна інформація у формі метаданих, яка часто відсутня”, – наголосили у звіті.
Водночас збір повідомлень про аномальні явища від громадян не є систематичним та контрольованим.
Штучний інтелект та непізнані аномальні явища
Для встановлення природи UAP планують залучити штучний інтелект (AI) та машинне навчання (ML).
“Однак ефективність AI та ML у вивченні UAP критично залежить від якості даних, які використовуються для навчання AI. Наразі аналіз UAP більше обмежений якістю даних, ніж доступністю методів. Як наслідок, більш пріоритетним є отримання якісніших даних, ніж розробка нових методів аналізу”.
Коли створять каталог базових даних, на основі нього будуть вчити нейромережу відрізняти відхилення від норми.
Існує декілька підходів до виявлення аномалій:
побудова моделі з визначеними характеристиками аномальних явищ та порівняння з нею потенційних сигналів;
використання моделі властивостей фону та пошук всього, що від неї відрізняється;
перехресне співвіднесення баз даних з місцями та часом виявлення аномальних явищ.
Автор: Альона Павлюк
