Дорогі співвітчизники, українці! Наші героїчні воїни-захисники!
Минає ще один рік — одинадцятий рік російсько-української війни, рік випробувань, болю й втрат і водночас рік національної та духовної гідності, стійкості й внутрішнього політичного дорослішання українського суспільства.
2025-й не був легким.
Він знову поставив нас перед правдою війни — жорстокої й несправедливої, нав’язаної Україні безбожним російським агресором — імперським злом.
Він нагадав, що непокаране зло й тоталітаризм, так само як і свобода, не зникають і не з’являються самі по собі, а правда й істина не захищаються без нашої відповідальності та активної участі.
Сьогодні, у час смертельно небезпечної російсько-української війни, Україна тримається не деклараціями і не красивими словами, а ціною героїзму й життів українських воїнів-захисників.
Вона стоїть на їхній мужності — на мужності тих, хто щодня перебуває між життям і смертю, між світлом і темрявою, між майбутнім і небуттям.
Вона стоїть на тих, хто в окопах і на передовій, у шпиталях і волонтерських штабах, а також у тихих молитвах матерів.
Низький уклін кожному Захиснику і Захисниці України.
Вічна пам’ять і шана полеглим Героям.
Полеглі — не жертви, а воїни-переможці, які ціною власного життя зупинили агресора й наблизили день неминучої Перемоги, що обов’язково прийде на нашу святу українську землю.
Вони — національні Герої.
Вони — совість і честь української нації.
Цей рік також ясно показав:
- найбільша небезпека для держави — не лише зовнішній ворог, а звикання до неправди, імітації рішень, моральної безвідповідальності та втрата чутливості до зла;
- гарантією збереження незалежності України є національна й духовна єдність української нації, за умови якої ворог стає безсилим.
Бо там, де правда підмінюється вигодою, совість — мовчанням, а народ дозволяє себе розділити, держава слабне зсередини.
Тож будьмо й надалі єдиними — національно і духовно — у збереженні та утвердженні української державності та в спільній боротьбі з безбожними московськими окупантами-рашистами.
Також 2025-й підтвердив і наступне:
- український народ не зламаний.
Він навчився розрізняти істину і фальш, служіння і кар’єризм, віру і її імітацію.
Він платить високу ціну, але не зрікається самого себе, свого права на життя і свободу.
Ми вступаємо у 2026 рік не з наївними очікуваннями чи страхом, а з непохитною надією і вірою.
Надією, що народжується не з тривоги, а з національної гідності й усвідомленої відповідальності.
Вірою, яка не зводиться до ритуалу, а є джерелом сили духу, величі серця, внутрішньої свободи й безсмертя душі.
З оптимізмом, який ґрунтується не на обіцянках, а на правді й істині, боротьбі й незламності, праці, єдності та героїзмі.
Нехай 2026 рік стане роком:
- зміцнення національної й духовної єдності української нації;
- перемоги українського народу та Збройним Силам України над безбожними московськими окупантами-рашистами;
- подальшого утвердження й розвитку української державності;
- об’єднання українських родин і їхнього щасливого життя в любові та злагоді;
- духовного й морального очищення;
- відновлення довіри до правди й істини та утвердження верховенства права;
- перемоги життя над злом і смертю.
Нехай Господь Бог береже Україну.
Нехай захищає наших українських воїнів-захисників.
Нехай дає мудрість тим, хто ухвалює рішення й здійснює делеговану владу, і силу тим, хто несе тягар відповідальності.
І нехай у новому році правда й істина знову стануть мірилом людської гідності й життя, совість — орієнтиром, а Україна — домом вільних, гідних, заможних, щасливих і сильних людей.
З Новим 2026 роком!
З вірою. З надією. З відповідальністю за майбутнє.
З повагою і любов’ю
✠ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський
Православної Церкви України,
президент Карпатського університету імені Августина Волошина
та Ужгородської української богословської академії,
голова Всеукраїнського товариства
борців за незалежність України
м. Ужгород,
31.12.2025 р.
