Ремонтні та будівельні роботи, шум сусідів, гучні гулянки та музика — все це створює незручності та заважає комфортному відпочинку.
До якої години можна шуміти у квартирі або приватному будинку згідно із законодавством та що буде за порушення тиші — розповідають Факти ICTV.
До котрої години можна шуміти в Україні 2024
Якщо ви проживаєте в приватному будинку, то ремонтні роботи чи гучні вечірки не завдадуть незручностей сусідам. А от мешканцям багатоповерхових будинків варто дотримуватись певних норм. Знання правил та законів допоможе уникнути сварок із сусідами та правоохоронними органами.
Юристи системи безоплатної правничої допомоги зазначили, що згідно з п.9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 8.10.1992 року №572 та ст.24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення, заборонено:
З 22:00 до 08:00 голосно співати й кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, здійснювати салюти, феєрверки, користуватись піротехнічними засобами.
Також заборонено проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом у робочі дні з 21:00 до 08:00, а також у святкові та неробочі дні.
Окрім цього, власник чи орендар приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок ремонтних робіт.
У святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00 дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом, тільки у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку, і якщо рівень шуму, який утворюється під час проведення будівельних робіт, не перевищуватиме санітарних норм.
Також, постійно під час здійснення будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби, згідно зі ст.24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту населення.
Що робити при порушенні режиму тиші
Юристи радять у разі порушення режиму тиші викликати співробітників поліції, зателефонувавши на 102.
Працівник поліції має зафіксувати факт порушення тиші та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання чи накладання штрафу.
Ще одним можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Потерпіла особа може подати позов про відшкодування моральної чи матеріальної шкоди, заподіяної постійним порушенням режиму тиші.
Проте для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази.
Ними можуть виступати:
- звернення до поліції;
- показання сусідів;
- медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (лікарняний лист, довідка від лікаря, докази порушень сну, погіршення слуху, нервових розладів тощо).
Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:
- протокол про адміністративне порушення, складений поліцією;
- відео чи аудіозапис;
- екологічна експертиза — може бути ефективною, коли джерело шуму носить постійний характер (шум холодильника, кондиціонера або іншого обладнання);
- протоколи та акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Адреси територіальних відділень Держспоживслужби можна дізнатись за посиланням.
Яка відповідальність передбачена за порушення режиму тиші
Юристи системи безоплатної правової допомоги зазначили, що стаття 182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях і тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення штрафу на посадових осіб та громадян-суб’єктів господарської діяльності — від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було регулярно піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
На посадових осіб та громадян-суб’єктів господарської діяльності передбачено накладання штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
Джерело: Факти
