Наступні сім днів євроінтеграційний порядок денний України розвиватиметься під впливом трьох важливих подій.
Перша подія відбудеться 2 листопада у Берліні, де на запрошення німецької сторони зберуться глави зовнішньополітичних відомств країн Євросоюзу та країн-кандидатів на вступ до ЄС для обговорення на високому рівні шляхів подальшого реформування інституцій та політик ЄС у контексті прискорення процесу розширення.
Питання реформи ЄС та його впливу на швидкість набуття Україною членства в Союзі важливе, але складне, бо ризикуємо стати заручником міжінституційних та міждержавних змагань за розподіл влади, ресурсів та впливу у майбутньому ЄС.
Водночас інтеграційна (раніше відома як абсорбційна) спроможність Євросоюзу є четвертим критерієм політики розширення, який як і інші три – політичний, економічний та правовий, бере свій початок з рішень Копенгагенського саміту 1993 року.
Тому, вочевидь, Києву бажано активно долучитись до процесу пошуку шляхів зміцнення інтеграційної спроможності Союзу вже з самого початку з конкретними конструктивними та корисними для України як майбутнього члена ЄС ідеями та ініціативами. У зв’язку з цим, доречною та важливою є особиста активна участь Міністра закордонних справ Кулеби у берлінській зустрічі.
Друга подія очікується 8 листопада, коли Колегія Європейської Комісії має затвердити офіційний пакет Європейської Комісії щодо розширення, який, серед іншого включатиме і річний звіт щодо України з оцінкою прогресу нашої держави щодо виконання критеріїв членства, в тому числі семи умов для початку передвступних переговорів.
Як свідчать наші контакти та джерела у Брюсселі, є всі підстави очікувати на загальний конструктивний зміст «української частини» пакету та позитивні висновки і рекомендації щодо початку переговорів про вступ.
Основною інтригою залишається питання, чи згадані рекомендації стануть безумовними, чи міститимуть деякі додаткові уточнення та потреби у «дошліфуванні» окремих проблемних елементів, що українська сторона матиме виконати або до грудневого засідання Європейської Ради, або до засідання Міжурядової конференції, яка має дати офіційний формальний старт передвступним переговорам на початку наступного року.
Третя подія – це анонсований у брюссельських колах візит Президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн до Києва. Хоча з міркувань безпеки конкретні дати візиту поки не розголошуються є всі підстави вважати, що її відвідання України відбудеться до моменту схвалення згаданого вище звіту про прогрес України.
Власне сам візит вже є доброю символічною звісткою, що рекомендація з боку ЄК про початок переговорів буде позитивною для нашої держави.
Знаючи з власного досвіду брюссельську кухню та підготовку таких візитів, можемо передбачити, що ключовим елементом зустрічі Урсули фон дер Ляєн з Президентом України стане презентація звіту та роз’яснення і узгодження з керівництвом України запропонованих уточнень та «дошліфувань» до Євроради або Міжурядової конференції.
Враховуючи схильність керівництва держави до бурхливо-емоційних публічних реакцій на будь-яку критику чи зауваження з боку партнерів, Президентка ЄК, ймовірно, намагатиметься заздалегідь роз’яснити та заспокоїти свого українського візаві. За наявною інформацією, такі окремі зауваження можуть стосуватись як проблематики національних меншин, так і антикорупційної політики.
Крім презентації звіту, вочевидь, Глава ЄК скористається нагодою для представлення змісту пропозицій Єврокомісії щодо 12-го пакету санкцій проти росії за агресію проти України, бачення Єврокомісією можливостей використання заморожених російських активів в ЄС на потреби підтримки та відновлення нашої держави, а також підтвердить політичну підтримку з боку інституцій ЄС української «Формули миру» та заохотить владу до продовження демократичних реформ.
Очікуваний візит мав би стати гарною нагодою для презентації українською владою «дорослого» бачення подальшого реформування нашої держави та дієвих кроків на шляху інтеграції України до ЄС. Це стало б нашою інвестицією у майбутнє саме проєвропейських лідерів, які, як і США, занурюються у виборчий цикл.
У цілому зрозуміло, що візит заздалегідь приречений на успіх та перенасичення позитивними сигналами з боку Урсули фон дер Ляєн, яка багато інвестувала власних політичних, часових та емоційних ресурсів в Україну та прагне отримати історію успіху. Для неї успіх України стане запорукою її власного успіху і як Президентки Єврокомісії, і як потенційного кандидата на посаду наступного Глави ЄК чи Євроради, або Генерального секретаря НАТО. Тому з будь-якого боку Урсула фон дер Ляєн не дозволить Україні схибити.
Джерело: prm.ua
