Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) розпочали консультації щодо нової кредитної програми на 2026–2029 роки.
Місія фонду з 17 листопада провела кілька зустрічей із представниками Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Якщо переговори будуть успішними, Україна розраховує отримати від фонду $8 млрд. Фінальне рішення МВФ ухвалить у січні 2026 року, тоді ж надійде перший транш фінансування.
При цьому фонд висуває Україні досить серйозний список вимог, до яких насамперед входить детінізація економіки, боротьба з ухиленням від сплати податків, перезавантаження системи управління в держпідприємствах і контроль бюджетного дефіциту.
Mind з’ясовував, на яких умовах може бути продовжена співпраця з МВФ.
На момент публікації статті ще немає узгоджених параметрів, що ляжуть в основу нової кредитної програми МВФ. Але, як писав Mind, вимоги до України після початку нового корупційного скандалу в енергетиці стали жорсткішими, що може ускладнити отримання фінансування не лише від фонду, а й від інших донорів. Крім того, українські чиновники та депутати зробили заяви, за якими можна зробити певні висновки, які пункти з’являться в меморандумі між Україною та МВФ.
Реформа управління в держкомпаніях
Як повідомило Міністерство економіки, ключовими темами переговорів із МВФ стали структурні реформи в податковій політиці, у сфері держзакупівель і перезавантаження системи корпоративного управління.
Мінекономіки представило фонду план дій щодо оновлення корпоративного управління в держкомпаніях на тлі ситуації з НАЕК «Енергоатом». Це буде зміна представників держави в наглядових радах, проведення конкурсів на посади генеральних директорів і незалежних членів рад, оновлення статутів держпідприємств.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зі свого боку уточнила, що Кабінет Міністрів уже представив МВФ план проведення конкурсу з відбору нового складу наглядової ради «Енергоатому» та аудиту компанії. Раніше, 15 листопада, президент Володимир Зеленський наказав здійснити комплексні перевірки найбільших енергетичних компаній України.
Бюджетна політика та макростабільність
За даними Міністерствафінансів, на зустрічі з представниками МВФ Мінфін і Національний банк обговорювали податково-бюджетну й монетарну політику, питання макростабільності та підтримки економічного зростання.
У тому числі, як уточнює Мінекономіки, йшлося про детінізацію економіки шляхом створення стимулів, які допоможуть бізнесу легально виводити активи з «тіні».
Крім того, урядовці обговорили з місією фонду проєкт державного бюджету на 2026 рік, прийняття якого необхідне в контексті затвердження нової програми. Голова Комітету ВР з питань бюджету народна депутатка Роксолана Підласа повідомила, що держбюджет на 2026 рік має бути затверджений із тим рівнем дефіциту, який схвалить МВФ (у проєкті бюджету закладено дефіцит на рівні 18,4% ВВП). А член бюджетного комітету народний депутат Ростислав Тістик уточнив, що держбюджет-2026 необхідно ухвалити якнайшвидше, в ідеалі – до 2–3 грудня.
У рамках чинної програми кредитування фонд прогнозує, що дефіцит українського держбюджету у 2026 році може становити 22,4% ВВП (тобто на 4 в. п. вище, ніж передбачено урядом на 2026 рік), а у 2027–2029 роках він скоротиться відповідно до 10,3%, 5,5% та 5% ВВП.
Детінізація та боротьба з податковими схемами
Про можливі зміни у сфері фіскальної політики розповів голова фінансово-податкового комітету Ради, народний депутат Данило Гетманцев. Виступаючи на конференції GET Business, він повідомив, що радикального підвищення податків наразі точно не буде, особливо коли «50% економіки перебуває в «тіні». Саме тому детінізація стане одним із ключових пунктів нової програми співпраці з МВФ.
За словами Гетманцева, серед можливих поправок до податкового законодавства – запровадження повноцінного оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (ця умова є структурним маяком чинної програми МВФ) та зміни в частині оподаткування прибутку підприємств, які будуть спрямовані на мінімізацію зловживань та ухилення від сплати податків із боку юросіб.
При цьому, як уточнив Гетманцев, українській стороні вдалося зняти вимогу МВФ щодо введення акцизу на солодкі газовані напої.
Вперше пропозиція запровадити такий податок з’явилася ще навесні 2023 року – у Раді було зареєстровано законопроєкт №9032-1, згідно з яким встановлювалася ставка акцизу на мінеральні та газовані води з додаванням цукру в розмірі 0,1 євро на літр. Але до голосування в парламенті цей документ так і не дійшов.
Девальвація гривні?
Нагадаємо, що, за інформацією в медіа, фонд вимагає від України відпустити гривню у «вільне плавання», оскільки такий крок дозволить наростити доходи державного бюджету. НБУ офіційно цю інформацію не підтвердив. Але після зустрічі з представниками МВФ голова Нацбанку Андрій Пишний повідомив, що команда НБУ готова до детальних дискусій «щодо макроекономічних показників, заходів процентної та валютно-курсової політики».
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у подкасті «Що з економікою?» розповів, що МВФ ніколи не робив жодних публічних заяв про те, що в Україні має бути контрольована девальвація. Водночас Ніколайчук підтвердив, що обговорення параметрів валютно-курсової політики – це дійсно одна з ключових тем дискусії між Україною та фондом.
Варто також звернути увагу на прогноз курсу гривні, який опублікував МВФ у рамках звіту World Economic Outlook у жовтні. На 2026 рік – це 45,4 грн/$, на 2027-й – 47,5 грн/$, на 2028-й – 48,7 грн/$, на 2029 рік – 50 грн/$.
Відповідно за чотири роки дії нової програми курс може зрости на 18% із поточних 42,3 грн /$. Такі розрахунки опосередковано підтверджують тезу про те, що МВФ може очікувати від НБУ пом’якшення курсової політики.
Які вимоги може висунути МВФ Україні для перезапуску програми кредитування:
- затвердження держбюджету-2026 із дефіцитом, який погоджений із фондом;
- детінізація економіки та боротьба з ухиленням від сплати податків;
- впровадження контролю оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи;
- перегляд підходів до оподаткування прибутку підприємств;
- перезавантаження системи корпоративного управління у держкомпаніях;
- зміни у правилах державних закупівель;
- ослаблення курсу гривні під контролем НБУ;
- посилення антикорупційної політики (в енергетичній сфері зокрема).
Чому МВФ наполягає на детінізації української економіки
У питаннях, які стосуються бюджетної та податкової політики, МВФ посилює акцент на мобілізації ресурсів для наповнення державного бюджету.
І це цілком логічно, оскільки зовнішнє фінансування України скорочується. У 2025 році, за оцінками НБУ, іноземна підтримка становитиме $51,5 млрд, що загалом закриє бюджетні потреби. Потреба в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік, яку озвучував Мінфін, становить $45 млрд. Але отримати таку суму Україна зможе лише за умови, якщо Євросоюз знайде юридичне рішення, як виділити репараційний кредит за рахунок знерухомлених російських активів. Інакше Україні доведеться десь шукати $18 млрд – це обсяг непідтвердженої потреби в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік.
Навіть сам МВФ планує скоротити фінансування, що також є своєрідним сигналом українській владі шукати додаткові джерела бюджетних доходів усередині країни. Якщо чинна програма фонду передбачала кредит на $15,6 млрд, то ємність нової програми буде вдвічі меншою – $8 млрд.
Тому не дивно, чому тема детінізації та боротьби з ухиленням від сплати податків вийшла на перший план. Адже фактичне збільшення фіскального тиску все одно не дає бажаного приросту доходів.
У 2025 році податкові платежі очікуються в розмірі 2,11 трлн грн, що на 25,5% більше, ніж 2024 року, протягом якого податкові надходження становили 1,68 трлн грн. А у 2026 році уряд очікує, що податкові надходження зростуть на 18,5% – з 2,11 трлн грн до 2,5 трлн грн. Причому номінально, що у 2025 році, що у 2026-му, приріст податкових доходів планується в межах 400 млрд грн.
Кабмін, презентуючи проєкт держбюджету-2026, зазначив, що контроль за доходами користувачів цифрових платформ, запровадження акцизів на газовані напої та підвищення ефективності стягнення податкового боргу забезпечить у кращому разі 49 млрд грн додаткових надходжень. Якщо ж врахувати, що вводити акциз на безалкогольні напої найімовірніше не будуть, то сума додаткових податкових надходжень у 2026 році взагалі скоротиться на 8,5 млрд грн – до 40 млрд грн.
Які є резерви для бюджету від детінізації
У частині детінізації все ще залишається простір для маневру. Наразі очікується, що у 2025 році боротьба з тіньовою економікою дозволить поповнити держбюджет на 160–170 млрд грн. А, як розповідав в інтерв’ю Mind Данило Гетманцев, глобально детінізація може принести держбюджету не менше 450 млрд грн.
За оцінками Інституту соціально-економічної трансформації, компанії «CASE Україна» та Економічної експертної платформи, через різні податкові схеми бюджет щороку недоотримує понад 500 млрд грн. Зокрема втрати від зарплат у «конвертах» становлять 200–265 млрд грн, від нелегальної торгівлі підакцизними товарами – 39–43 млрд грн, від використання схемного податкового кредиту – до 15 млрд грн.
Варто зауважити, що обов’язкова сплата податків із доходів користувачів онлайн-платформ або оподаткування операцій із криптовалютою теж вписуються в рамки боротьби з тіньовою економікою. На їхньому впровадженні давно наполягає МВФ. Тому більшості економічно активних українців, які заробляють у цих сферах без відповідної легалізації діяльності, слід приготуватися до пильної уваги фіскалів у 2026 році (у разі прийняття парламентом відповідних законів).
