У січні в Закарпатті відзначали 97-му річницю створення Гуцульської республіки, державного утворення, яке проіснувало протягом нетривалого часу – листопад 1918-го – грудень 1919-го років, але мала велике історичне значення. Маленька держава базуючись на демократичних засадах спромоглася за короткий час сформувати органи місцевого самоврядування, створила власні збройні сили та налагодила соціальне та економічне життя.
1. Почалося все з того, що колишні військові австро-угорської армії повернулися додому в Ясіня і зорганізувалися в загони оборони, які мали убезпечити місцеве населення від мародерства вояк, що поверталися через селище з війни. Екс-офіцер австро-угорської армії Степан Клочурак, який мав великий авторитет серед місцевих мешканців, очолив формування, яке складалося з близько 250 осіб. В результаті роззброїли угорських жандармів і дозволили їм без зброї покинути Ясіня. А замість угорського старости поставили Дмитра Іванюка.
Степан Клочурак
2. 8-го листопада 1918-го року в Ясіню пройшли багатотисячні збори місцевих мешканців та прилеглих сіл. Дмитро Іванюк мав на них вступне слово, в якому попросив Степана Клочурака взяти на себе керівництво. Громада одноголосно підтримала рішення. На зборах також йшлося про відокремлення від Угорщини та злуку з Галичиною. Внаслідок цього обрали місцеву раду з найавторитетніших громадян села у кількості 42 члени – 38 українців, 2 німці і 2 євреї. Степан Клочурак запропонував назвати цей орган Українською народною радою в Ясіню.
3. На першому засіданні Ради обрали очільників низки посад – 12 осіб, яку утворили Головну управу та створили низку комісій: лісову, шкільну, торгівельну, лісових робіт, харчову, військову та адміністративну і військову.
4. Місцеві мешканці одразу добре зорганізувалися і дотримувалися неабиякої дисципліни: гроші, що були у сільській касі, майно і запаси харчів взяли під охорону.
5. Представники ради брали участь у роботі двох конгресів – Будапештського та Сигітського, які скликав угорський уряд для того, аби визначитися з подальшою долею Закарпаття. Гуцули доволі різко виступали за виокремлення краю. Через таку позицію уряд Карої вже 22-го грудня відправив в Ясіня жандармський батальйон. В селі було встановлено окупаційний режим. Рада пішла в підпілля, а вже на Різдво було підняте повстання. 109 бійців – 86 гуцулів та 23 вояки УГА майже без бою захопили в полон півтисячі угорських солдат.
6. 8 січня в Ясінях проголосили Гуцульську республіку. Степана Клочурака обрали прем’єром, військовим командантом і головою ради. По суті він виконував обов’язки президента міні-держави. Крім того, багатотисячне віче підтвердило бажання Гуцульської республіки до злуки з ЗУНР.
7. Степан Клочурак один з небагатьох ясінців, який мав вищу освіту.
9. Військовий блок складався з міліції та прикордонників, які мали відзнаки української армії.
10. Викладали в школі та вели документообіг українською мовою.
11. У маленькій державі дбали про тих, хто не міг собі дати раду сам: вдови, сироти, убогі отримували харчі, гас, сірники – найнеобхідніші речі. Пенсіонери отримували пенсію. Крім того, якщо громадський суд визнавав когось виним у порушенні порядку, то присуджував громадські роботи, наприклад, рубати дрова вдовам.
12. Гуцульська республіка підтримувала дипломатичні зв’язки з ЗУНР. З Галичиною торгували лісом, а звідти отримували хліб, нафту, гас і інші необхідні речі.
13. Дозволили вирубку лісу, але, разом з тим, контролювали, аби дерево не знищували марно.
14. Всі справи республіки обговорювали на засіданнях Ради, які були відкритими.
15. Свого часу за неабияку звитягу і послідовність гуцулів у визвольній боротьбі уряд Августина Волошина дав дозвіл скликати Сойм саме у Рахові, але в результаті, через низку причин, цього не сталося.
Гуцульська Республіка перестала існувати 11 червня 1919-го року. Тоді Ясіня окупували румунські війська і заарештували членів Української Народної Ради.
Джерело:prozahid.com
