У селі Присліп на Закарпатті громаду Свято-Вознесенської церкви, яка ще 2019 року офіційно перейшла в ПЦУ, прихильники УПЦ (що в єдності з МП) досі не пускають до храму, хоча в селі є ще дві церкви УПЦ (МП).
Віряни Свято-Вознесенської церкви у селі Присліп на Закарпатті були одними з перших в Україні, які вирішили вийти з УПЦ (МП) та приєднатися до Православної церкви України. Ще в березні 2019 року, через три місяці після отримання томоса, вони провели збори й проголосували за перехід до ПЦУ. Священник УПЦ (МП), який у цьому ж селі має ще дві парафії, їхнє рішення не підтримав і вирішив не поступатися жодним храмом. Відтак уже четвертий рік релігійна громада ПЦУ бореться за право молитись у своєму храмі, хоча має на нього всі документи.
“Ми цю церкву будували, а нас московити навіть на подвір’я не пускають”
“У нас на території села є три релігійні громади: Свято-Вознесенська, Свято-Миколаївська і Свято-Покровська. У 2019 році ми провели збори громади й вирішили приєднатися до Православної церкви України. Пізніше обласна державна адміністрація в Ужгороді затвердила нашу реєстрацію, – каже житель села Присліп Михайло Болехан. – У нас є всі документи, але до цього часу не можемо молитись у нашій церкві: прихильники московського патріархату нас не пускають. На нашій парафії більшість за ПЦУ, але ж збігаються вірники УПЦ МП з інших їхніх парафій, влаштовують конфлікти, а наші люди, старожили, які будували цю церкву, не мають права до неї зайти”.
Ще одна мешканка Нижнього Присліпа (саме тієї частини, де розташований Свято-Вознесенський храм), Олена Труш, каже: проблема в тому, що місцева влада та поліція – на боці московського патріархату.
“Поліція вся за них! Кажуть, ви маєте свої документи, а вони свої. Одного разу церковник відкрив храм, ми зайшли і наш священник почав проводити молебень. То прихильники московського патріархату доти не вривалися, доки не приїхала поліція. Вони нашого священника побили, збили з ніг. Але поліція вивела нашого священника! А Бітлян (піп УПЦ), разом з матушкою дивилися на ту колотнечу і сміялися, – розповідає Олена Труш. – Московський піп нам погрожував. Казав: за місяць вас усіх винесуть уперед ногами, а я буду вас хоронити під плотом. Він сам родом з Міжгірщини, але він – почаївський. Хто ся вчив у Почаєві – то страшні московити. Чи вони такі зомбовані, чи що”.
Донедавна відправи для громади проводив священник з Івано-Франківської області. Однак їх проводили не у церкві, а біля хреста. Хто має можливість, їздив на служби в Івано-Франківську область.
“Мені 64 роки, моєму чоловікові – 68. Наше покоління будувало цю церкву. А тепер не можемо там помолитися. Ми боролися за українську церкву, а виходить, що ми – ніхто, влада і поліція на боці московської, – каже жінка. – Найбільше прикро, що більшість учителів за УПЦ МП. Це мене дуже дивує. Чого можуть навчити вчителі, які підтримують ворога? І як ми хочемо помолитися хоча б на подвір’ї церкви, збігаються прихильники Бітляна з Верхнього Присліпа і з Завийки, де він має парафії. І вчителі біжать, навіть у робочий день. Нас б’ють, обзивають, сиплють сіль в очі. Ми старі люди – не можемо з ними фізично боротися”.
“Священник казав, що Бог не розуміє української, а війну почала Америка”
Ще одна жителька Нижнього Присліпа, пані Олена, раніше дякувала в церкві. Каже, найбільше її болить, що навіть рідна донька, яка мешкає в цьому ж селі, підтримує священника московського патріархату, який веде антиукраїнську пропаганду.
“Ще коли я ходила до церкви, Володимир Бітлян казав: не дивіться телевізор, там вам правди не скажуть. А правда така, що українці українців убивають. Казав, що Бог не розуміє української мови, – каже пані Олена. – Він має в нас три парафії, ми просили бодай одну. І документи зробили, і в суди подавали, але не можемо добитися правди”.
“Ми, може, цього всього й не починали б, якби священник не почав вести антиукраїнську політику, – розповідає ще одна жителька села, Марія Фулитко. – Казав, що такої держави, як Україна – немає, що томос Порошенко купив за цукерки, а війну почала Америка, а не Росія. Колись він агітував за Януковича, потім – за Бойка. Роздавав брошурки з Почаєва про те, що українська мова – неугодна Богу. Чому ми у своїй державі не можемо служити Богу й Україні?”
Жінка каже, що коли хоронять когось із родин, які за ПЦУ, то прихильники УПЦ не лише не пускають до церкви, а й не дають дзвонити в дзвони.
“Коли був похорон, нас не пустили до церкви, не дали павізи (хоругви, – ред). Тоді родина померлого викликала поліцію й усі написали заяву. Але на ті заяви ніхто не реагує!” – розповідає пані Фулитко.
“Є релігійна громада, яка офіційно висловила своє бажання і перейшла до Православної церкви України. Ще 2019 року відбулася реєстрація статуту в новій редакції у складі Мукачівсько-Карпатської єпархії. За цей період релігійна громада в установленому порядку оформила всі документи й узаконила право на землю, технічну документацію на храм, реєстрацію храму як нерухомого майна в реєстрі. Тобто в цій частині документація повністю відповідає закону, – каже в коментарі “Еспресо.Захід” єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь. – Релігійна громада є власником храму й користується земельною ділянкою, але фактично не може зайти, бо цьому протидіє місцевий священник московського патріархату, який зводить туди різних тітушок, щоб били та протистояли парафіянам нашої громади”.
За словами єпископа, вони неодноразово звертались і до органів державної влади, і до поліції тощо.
“Саме з їхнього боку – місцевої влади та місцевої поліції – йде незаконне сприяння злочинній діяльності представників московського патріархату. Представники московського патріархату разом зі священником Бітляном незаконно проникають у храм. Коли наші представники викликають поліцію, вона це фіксує. Якщо подається заява про порушення кримінальної справи про незаконне захоплення й утримання храму, це розглядає поліція, а далі щоразу під будь-якими причинами відмовляє, аби ця кримінальна справа розглядалася по суті, – каже єпископ Віктор Бедь. – Тому маємо патову ситуацію, коли з боку місцевої влади (а це Міжгірська територіальна громада), з боку поліції фактично йде кришування злочинної незаконної діяльності з утримання захопленого московитами храму, який належить Свято-Вознесенській парафії Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної церкви України”.
Натомість голова Межигірської громади Василь Щур каже: місцева рада не може вирішити конфлікт між релігійними організаціями.
“Ми б хотіли, аби конфлікт вирішити мирно. Щоб одні молилися в одній церкві, інші в іншій. Але люди на це не пішли. Наразі ситуація розглядається в судах. Є позови як з одного, так і з іншого боку. Але це не селищна рада судиться з громадою, а одна громада з іншою, тому я не можу коментувати ці юридичні деталі”, – каже Василь Щур.
Джерело: Духовний Фронт
