Навколо роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки створено багато міфів.Частина з них походить з так званих «вкидів» та ІПСО ворожих спецслужб, частина – від незнання про функції, які покладенні на ТЦК та СП як структурного підрозділу Збройних Сил України.
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП продовжує розвіювати міфи. Цього разу йдеться про популярний міф, що у ТЦК служать ті, хто “відкупились” від служби в бойових підрозділах.
Тут є кілька моментів: по-перше, ТЦК — це не тільки про повістки! Територіальні центри комплектування, як і інші підрозділи та організації ЗСУ, мають небойові посади, які мусять бути укомплектовані фахівцями — обліковцями, зв’язківцями, фінансистами, механіками тощо. Адже одним із важливих завдань є комплектування та забезпечення нових підрозділів.
Так, за час повномасштабного вторгнення на Закарпатті було сформовано далеко не один бойовий підрозділ. Це величезний організаційний процес з отримання та розподілу майна, техніки й навчання особового складу, який виконують спеціалісти ТЦК.
По-друге, варто пам’ятати, що левову частку військових в ТЦК складають ті, хто вже брав участь у бойових діях та за станом здоров’я більше не може продовжувати нести службу на передовій. Це військові, які отримали різного роду поранення, пройшли реабілітацію та наразі не підлягають звільненню. Інколи саме таким хлопцям на вулиці кричать про те, чому вони не на передовій, та погрожують розплатою, коли вони беруть участь у заходах оповіщення.
Та й загалом серед особового складу територіальних центрів комплектування постійно відбуваються ротації. Тобто військовослужбовців звідси переводять або тимчасово, або на постійне місце служби до бойових підрозділів.
