До питання так званих “реформ” в українській освіті чи її руйнування…
“Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя…”
Тарас Шевченко,
“І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Україні
і не в Україні моє дружнєє посланіє”,
14.12.1845 р., В’юнище.
Безперестанні “реформи” в освіті України, які уже наразі пропонують мінімізувати вивчення базових світоглядних та природничих предметів у школі (фізики, хімії, біології, астрономії тощо), зокрема, і щодо об’єднання предметів з історії України та Всесвітньої історії в один предмет, це шлях до руйнування належного освітнього простору, планового пониження освітнього рівня та поступового перетворення українців у примітивно освічених і мислячих людей. Все це неодмінно призведе до одного, масового зниження інтелектуального і загальноосвітнього рівня української нації серед високо інтелектуально та технологічно розвинутих націй світу, та перетворить українців на людей другого гатунку в контексті освіченності, які будуть сприйматися тільки такими, що придатні до виконання робіт обслуговуючого персоналу в інтересах “сильних” цього світу.
Чому неуцтво перемогає на найвищих щабелях державної влади в Україні та диктує високорозвинутій культурно і освітньо українській нації так звані “освітні реформи”, які ведуть до руйнування та примітивізації української освіти всіх ступенів (дошкільної, початкової, базової, середньої, професійної, передвищої та вищої)?
Чи не пора вже “новітнім реформаторам” зупинитися, а українським освітянам і науковцям нарешті об’єднатися і висловити свою позицію щодо викликів і можливих негативних наслідків у результаті реалізації вищезазначених так званих “реформ” в українській освіті та науці!
Віктор БЕДЬ,
доктор богословських наук,
доктор юридичних наук, професор
м. Ужгород,
04.11.2024 р.
