Віктор Орбан і Роберт Фіцо є очільниками урядів не дуже великих за масштабами Європи країн. Однак у наполегливості угорському і словацькому премʼєрам відмовити важко. За великим рахунком, Орбан і Фіцо намагаються використати свій вплив для побудови «альтернативної» Європи, зорієнтованої не стільки на спільні цінності, скільки на Росію та Китай.
Подивимося хоча б на події останніх днів. Відразу після парламентських виборів у Грузії, щодо прозорості яких є серйозні сумніви в опозиції, західних країн і навіть у грузинської президентки Саломе Зурабішвілі, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан не тільки привітав правлячу партію «Грузинська мрія», але й прибув з візитом до Тбілісі, щоб підтримати своїх партнерів. Візит став ще одним підтвердженням того, яких саме пострадянських лідерів вітає Орбан – всупереч позиції європейців, які наголосили, що у Грузії Орбан представляє тільки самого себе, а зовсім не Євросоюз.
Після Тбілісі Орбан вирушив до Відня, формально – на конференцію, яку проводить очільник швейцарського видання Die Weltwoche Роже Кеппель – нагадаю, що саме ця людина супроводжувала Орбана у поїздці угорського премʼєра до Володимира Путіна. Тут, у присутності Кеппеля, колишнього федерального канцлера Німеччини Герхарда Шредера та інших відомих своїми симпатіями до Путіна гостей Орбан розповідав про воєнну поразку України та про слабку Європу.
Орбан чітко показав, як далеко можуть зайти кордони «іншої Європи», – направив свого міністра закордонних справ Петера Сіярто до Мінська
Та головним у поїздці Орбана було навіть не це. Під час відвідин Відня він не зустрівся з федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером, проте знайшов час для візиту до нового спікера австрійського парламенту від ультраправої Партії Свободи Вальтера Розенкранца – і, таким чином, став першим закордонним гостем політика після обрання Розенкранца на таку високу посаду. Не встигли інші політики зробити заяву про «фатальний сигнал» з боку нового спікера, як виявилося, що угорський премʼєр готовий йти далі.
Декларація «іншої Європи»
Разом із лідером Партії Свободи Гербертом Кіклем Орбан підписав «Віденську декларацію» так, ніби лідер австрійських ультраправих є очільником австрійського уряду, а не одним з депутатів парламенту! Це – спільна декларація «іншої Європи», у якій стверджується, що Євросоюз повинен «втратити політичне значення» шляхом «зміцнення прямої демократію та парламентаризму в національних державах», критикується міграційна політика і європейська толерантність.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) і голова уряду Словаччини Роберт Фіцо під час саміту лідерів Євросоюзу. Брюссель, 22 березня 2024 року
Ну і, до речі, Орбан чітко показав, як далеко можуть зайти кордони «іншої Європи» навіть не власною поїздкою до Тбілісі, а тим, що направив свого міністра закордонних справ Петера Сіярто до Мінська, для участі в міжнародній конференції з європейської безпеки. На цьому форумі у присутності міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова Сіярто скаржився на проблеми із суверенітетом Угорщини – улюблена платівка Орбана і Фіцо!
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто (ліворуч) і очільник МЗС Росії Сергій Лавров. Мінськ, 26 жовтня 2024 року
Фіцо поїхав «захищати свій суверенітет» до Китаю
А прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поїхав «захищати свій суверенітет» до Китаю, де заявив про готовність приєднатися до китайського плану завершення війни в Україні і підкреслив вирішальну роль Пекіну для врегулювання ситуації.
Угорський і словацький премʼєри, здається, готові проміняти європейські цінності на російські енергоносії та китайські гроші
Словаччина намагається приєднатися до групи «Друзів миру», створеної Пекіном як альтернативи українським дипломатичним зусиллям. Навіть у китайських медіа наголошують, що ці заяви Фіцо викличуть гнів у Європі, де бачать «збільшення групи країн, готових до співробітництва з Росією».
І як демонструють останні дії і заяви Орбана і Фіцо, це зовсім небезпідставні побоювання. Угорський і словацький премʼєри, здається, готові проміняти європейські цінності на російські енергоносії та китайські гроші.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Джерело:radiosvoboda
