Вчені, після вивчення мінливої форми і гравітації Місяця, дійшли висновку, що між мантією Місяця і ядром супутника Землі знаходиться частково розплавлений шар гірської породи.
Астрономи провели аналіз нових даних, отриманих з орбітальних космічних апаратів, що обертаються навколо Місяця, що описують твердість супутника Землі під гравітаційним впливом Землі і Сонця, і виявили, що глибоко в надрах Місяця він не скрізь твердий. Найімовірніше мантія Місяця має товсту, в’язку зону, яка піднімається й опускається. Дослідження опубліковано в AGU Advances, пише ScienceAlert.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами вчених, моделювання, засноване на отриманих даних, показує, що, найімовірніше, в нижній частині твердої мантії Місяця перед ядром знаходиться зона низької в’язкості. Ідея про те, що такий нетвердий шар існує, вчені припускали вже давно, але досі наявні дані не могли виразно сказати, чи дійсно це так насправді.
Під впливом гравітаційного тяжіння Землі та Сонця Місяць зазнає приливного ефекту, тобто його форма і гравітації змінюються. Вчені використовували дані орбітальних апаратів, і вони дали змогу вперше оцінити зміни на Місяці внаслідок приливних ефектів.
Моделювання, яке описує природу гірських порід, що знаходяться глибоко в надрах Місяця, вказує на те, що шар під твердою мантією повинен бути в’язким, щоб пояснити дані спостережень.
Але як саме зона низької в’язкості опинилася в нижній частині мантії Місяця і яким чином вона залишається в розплавленому вигляді? За словами вчених, для отримання відповідей потрібно провести додаткові дослідження. Але автори наукової роботи вважають, що до цього може бути причетний мінерал ільменіт, що складається з оксиду титану і заліза.
Вчені кажуть, що найлегше пояснити зону низької в’язкості частковим розплавленням у шарі гірських порід, які багаті на ільменіт. Подібне явище вже було нещодавно виявлено на Марсі завдяки сейсмічним даним.
Щоб зрозуміти, що ж насправді відбувається на глибині в сотні кілометрів під поверхнею Місяця, потрібні певні здогади, і все ж таки здогади, запропоновані вченими, мають наукове обгрунтування, зважаючи на те, що відомо про планети та їхні супутники.
Автори дослідження вважають, що якщо найближчими роками на Місяці з’явиться постійна база, то можна буде отримати сейсмічні дані безпосередньо на поверхні супутника Землі. Таким чином можна точно визначити, що ж насправді відбувається в надрах Місяця.
Як уже писав Фокус, у ранньому Всесвіті було більше чорних дір, ніж передбачалося. Нові дані можуть допомогти зрозуміти, як були створені перші чорні діри і чому багато хто з них здаються більш масивними, ніж очікувалося.
Також Фокус писав про те, що вчені виявили в ранньому Всесвіті незвичайну галактику, де міжзоряний газ сяє яскравіше, ніж самі зірки. При цьому в галактиці знаходяться зірки, температура яких набагато вища, ніж у наявних зараз масивних зірок.
Джерело:focus.ua
