“Майбутнє в наших руках! Сьогодні ми повалили політичну династію, і я бажаю Ендрю Куомо всього найкращого в особистому житті. Хай ця ніч буде останньою, коли я вимовлю його імʼя, оскільки ми перегортаємо сторінку політики, яка відмовляється від багатьох і відповідає інтересам лише декого. Нью-Йорку, сьогодні ти надав мандат на зміни, на нову політику, на місто, яке ми можемо собі дозволити, й уряд, який саме це нам гарантує!”
Цю переможну промову під бурхливі оплески виголосив 34-річний Зохран Мамдані. За підсумками місцевих виборів, він здобув крісло мера Нью-Йорка. Кількома місяцями раніше Мамдані став чи не найбільш обговорюваною персоною в американських медіа. Адже очолити мегаполіс уперше в історії міг мусульманин, демократичний соціаліст, як він сам себе називає, а — ще один із наймолодших мерів, обраних у сучасних США. Врешті, так і сталося. Мамдані впевнено обійшов у перегонах колишнього губернатора штату Ендрю Куомо й кандидата від Республіканської партії Кертіса Сліву.
У чому секрет успіху Мамдані, як йому вдалося залучити на свій бік тих прибічників Демократичної партії, які в ній розчарувалися, та яким буде Нью-Йорк за нового мера — розповідаємо в цьому матеріалі.
Репер іде в політику
Мамдані родом з Уганди, однак виріс у південноафриканському Кейптауні. Він народився в сім’ї професора Колумбійського університету Махмуда Мамдані та індійської режисерки Міри Наїр. Коли йому було 7 років, він із батьками переїхав до Нью-Йорка. Згодом навчався у престижній Вищій школі наук Бронкса й здобув ступінь бакалавра з африканських досліджень у Боудін-коледжі. Найпершою роботою Мамдані було надання консультацій з питань запобігання вилученню майна. Як він згодом розповідав, дотичність до питання житлової кризи в Нью-Йорку згодом і надихнула його балотуватися на посаду мера. У 2018-му Мамдані отримав американське громадянство, а вже за два роки вперше успішно балотувався до Асамблеї штату Нью-Йорк — нижньої палати місцевого парламенту.
Крім того, Мамдані спробував себе і в музичній карʼєрі: він випускав реп-треки під псевдо Mr. Cardamom. В одному з найвідоміших відео під назвою Nani він віддає шану своїй бабусі. Це відео розтиражували опоненти Мамдані під час передвиборчої кампанії, намагаючись висміяти його творчість і дорікнути йому відсутністю багатого політичного досвіду. Втім, як свідчать свіжі коментарі під відео, цей трек звучав на вечірці на честь перемоги Мамдані на місцевих виборах. Як розповідав CNN помічник кампанії Мамдані Ендрю Епштейн, реперська карʼєра скоріше допомогла політику. “Неймовірним надбанням для будь-кого, хто прагне балотуватися, є здатність бути сміливим всупереч соромʼязливості”, — зауважив Епштейн.
Коли у 2020-му Мамдані здобув місце в Асамблеї штату Нью-Йорк, він був першим чоловіком у цьому органі родом із Південної Азії. Зохран представляв 36-й округ, до якого входить Квінз, район Нью-Йорка. Мамдані переобирався двічі — у 2022-му та 2024-му, і за цей час запамʼятався боротьбою за доступне житло, безкоштовні громадські автобуси та зниження вартості життя шляхом підвищення податків для великих корпорацій та 1% найбагатших жителів Нью-Йорка. За роки роботи він подав близько 20 законопроєктів, та, як зазначає The New York Times, лише три його пропозиції згодом стали місцевими законами. Одним із головних досягнень Мамдані за роки в Асамблеї штату стала річна пілотна програма безкоштовних автобусних маршрутів — по одному в кожному з п’яти районів Нью-Йорка.
На початку цього року Мамдані одружився з американською аніматоркою та ілюстраторкою сирійського походження Рамою Дуваджі. На додачу до решти його “вперше”, Зохран також є першим мером Нью-Йорка, який познайомився зі своєю майбутньою дружиною через додаток для знайомств. У свої 28 Рама — теж наймолодша перша леді Нью-Йорка. Вона доволі відома у США: її роботи з’являлися на BBC News, а також у The New York Times, The Washington Post, Vice та лондонському музеї Tate Modern. “Рама не просто моя дружина. Вона неймовірна художниця, яка заслуговує на те, щоб її знали на її власних умовах”, — розповідав у соцмережах про свою дружину Мамдані.
“Народний” мер
У подкасті The New Yorker кілька тижнів тому ведучий запитав Мамдані: чому ті ньюйоркці, які голосували на президентських виборах за Дональда Трампа, раптом проголосують за нього. Мамдані на це розповів, як поїхав у два райони мегаполіса, де підтримка Трампа на виборах 2024 року була найвищою. “Я вирушив на Фордхем-Роуд у Бронксі та на Гіллсайд-Авеню в Квінзі, і я хотів поставити ньюйоркцям запитання, щоб вислухати їх. Ви ніколи не знаєте, куди заведе вас відповідь. І що мене вразило — це фокус на двох речах. Перше — неспроможність дозволити собі життя сьогодні в цьому місті. […] І, на додачу до цього — зменшення віри в ідеал демократії, цінність демократії, частково через її нездатність задовольнити матеріальні проблеми”, — відповів Мамдані.
Одним із головних секретів успіху молодого політика аналітики називають те, що він зміг встановити прямий контакт зі своїм електоратом. У відео, які він регулярно випускав під час передвиборчої кампанії, Мамдані ходив вулицями Нью-Йорка та спілкувався з жителями. Одне з його найбільш вірусних відео за останній рік — короткий ролик про “халяльну інфляцію”, де Мамдані розмовляє з продавцями вуличної їжі й на прикладі тарілки з рисом та мʼясом пояснює складну систему дозволів на ведення бізнесу в Нью-Йорку, що безпосередньо впливає на ціноутворення. Також Мамдані активно використовував свій “козир” — мультикультурний бекґраунд. Так, у своїй онлайн-кампанії він звертався до виборців бенгальською, іспанською та арабською.
Крім того, його релігія теж стала видимою частиною кампанії. Мамдані показував, як відвідував мечеті й долучався до спільних мусульманських молитов. “Ми знаємо, що виступати публічно як мусульманин — це також жертвувати безпекою, яку ми часом маємо, перебуваючи в тіні”, — ділився Мамдані під час однієї з промов. Як відзначає The New York Times, важливість перемоги нового мера-мусульманина ще й у тім, що він зміг пробити негласне табу для балотування на топпосади своїх одновірців саме у Нью-Йорку. У начебто мультикультурному мегаполісі це десятиліттями було надто суперечливим з огляду на терористичні атаки 11 вересня, які “змінили уявлення про те, що означає бути мусульманином у цьому місті”, — зауважує видання.
Цікаво, що віра, яку активно демонстрував як частину своєї ідентичності Мамдані, не відлякала, а, навпаки, привабила виборців у розпал антисемітизму й ісламофобії на тлі війни в Газі. Не спрацювали й погрози Трампа напередодні виборів: у разі перемоги Мамдані президент США, який вважає молодого політика “комуністом”, обіцяв скоротити фінансування Нью-Йорка. “Будь-який єврей, який голосує за Зохрана Мамдані, який є підтвердженим ненависником євреїв, що він і сам визнавав, — є дурнем”, — написав президент США у своїй соцмережі Truth Social. Справді, ставлення до Мамдані серед єврейської громади Нью-Йорка було неоднозначним. Його підтримку прав палестинців у місті з найбільшою єврейською діаспорою за межами Ізраїлю багато хто сприймав як проблему.
То “комуніст” чи ні?
Вартість життя в Нью-Йорку — головна тема, довкола якої оберталась передвиборча кампанія Мамдані. Зокрема, доступність житла й допомога людям із низьким рівнем доходу. У мегаполісі, де, за звітом Deutsche Bank за 2025 рік, орендна плата в центральних районах міста була найдорожчою у світі (для розуміння, оренда середньої трикімнатної квартири коштує 8500 доларів на місяць, — ред.), заклики Мамдані “заморозити” орендну плату, збільшити обсяги доступного житла та суворіше регулювати приватних орендодавців знайшли відгук серед багатьох ньюйоркців. “Якщо я кажу, що житло — це неодмінне право людини, то мій обов’язок — використовувати кожен доступний інструмент, щоб забезпечити його максимальною доступністю”, — зазначав Мамдані.
Також він виступав за запровадження фіксованого 2-відсоткового податку для тих, хто заробляє понад мільйон доларів на рік, збільшення податків на прибуток корпорацій, запровадження безкоштовного громадського транспорту, встановлення мінімальної заробітної плати в розмірі 30 доларів (зараз 16,50 доларів, — ред.) та розширення пропозицій державних послуг з догляду за дітьми. Як зауважує ВВС, Мамдані продемонстрував “лазерну точність” у своїй спроможності зосереджуватися на ключових економічних питаннях, пріоритетних для виборців робітничого класу й тих, хто нещодавно відійшов від Демократичної партії. При цьому він не відмовляється від ключових принципів лівих сил.
Мамдані називає себе демократичним соціалістом і визнає: політичним взірцем для нього був Берні Сандерс — сенатор від штату Вермонт і кандидат у президенти 2016-го та 2020-го. “Мій шлях до того, щоб називати себе демократичним соціалістом, починається з кампанії Берні у 2016 році. Ця кампанія була формуючою для мене і для багатьох по всій країні. Її основний принцип став і моїм — віра в гідність як наріжний камінь політики. І я гадаю, що кожен ньюйоркець повинен мати все, що йому потрібно для гідного життя”, — наголошував Мамдані.
Зохран відбивався від звинувачень Трампа у тому, що він нібито комуніст. “Він хоче відвернути увагу від того, за що я борюся”, — запевняв Мамдані. А це, за його словами — ефективніший розподіл багатств, що не тотожне класичному розумінню комунізму.
Серйозніше протистояння Трампа й Мамдані, ймовірно, ще попереду. Нью-Йорк — вкрай важливе місто: це найбільший мегаполіс США з населенням у майже 8,5 мільйона мешканців, це головний світовий культурний та фінансовий центр, який при цьому має купу проблем у сферах житла, транспорту й фінансів. Посада мера передбачає управління бюджетом у 116 мільярдів доларів і доволі широку зону відповідальності. Це важливий виток політичної карʼєри будь-якого політика: деякі з колишніх мерів Нью-Йорка, як-от Білл де Блазіо, потім пробували свої сили й у президентських перегонах.
Дональд Трамп, коментуючи результати виборів у Нью-Йорку наступного дня, наголосив, що “американський народ відновив свій суверенітет рік тому, обравши його”. Однак додав, що США “втратили трохи суверенітету минулої ночі в Нью-Йорку… Але ми подбаємо про це”.
Джерело:suspilne.media
