У лютому в Німеччині відбудуться дострокові вибори, за підсумками яких у країні майже гарантовано зміняться уряд та його очільник. І майже так само гарантовано, що Олафа Шольца на посаді канцлера замінить лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц.
В Україні Мерц відомий передусім жорсткою критикою уряду за недостатню підтримку Києва після початку повномасштабного вторгнення РФ.
“Ми зробили занадто мало і занадто повільно”, – констатував Мерц під час нещодавнього грудневого візиту до Києва.
Мерц очолив ХДС, головну проукраїнську опозиційну партію Німеччини, у лютому 2022 року. Майже увесь досвід його партійного керівництва припав на велику війну Росії проти України.
За ці майже три роки Мерц позиціонував себе як твердий прихильник України.
Він став першим німецьким топполітиком, що відвідав Україну після повномасштабного нападу Росії; гостро критикував Шольца за надмірне зволікання при передачі Україні нових видів зброї; відстоював передачу далекобійних ракет Taurus.
Та чи не зміниться його політика після приходу до влади? Особливо зважаючи на те, що майже одночасно в Білий дім повернеться Дональд Трамп.
Тому варто детально розповісти про те, ким є Фрідріх Мерц. І головне, чи варто очікувати від нього й надалі такої ж рішучої позиції щодо України.
Пілот та мільйонер
“Мій маленький літак споживає менше палива, аніж автомобілі членів уряду”. 69-річний Фрідріх Мерц, юрист за фахом, добре відомий німецьким виборцям. Адже у політику він прийшов ще на початку сімдесятих років, на початку двотисячних “сходив” у бізнес – і знову повернувся на політичну арену.
Якщо він стане канцлером, то буде вкрай нетиповим для Німеччини очільником уряду.
Мерц – мільйонер, що називає себе “представником середнього класу”, пілот-любитель, який полюбляє пересуватися за штурвалом власного двомоторного літака (і навіть якось пілотував винищувач).
Для країни, чиї канцлери зазвичай живуть доволі скромно, такий набір характеристик є більш ніж незвичним, і Мерцу часто доводиться давати роз’яснення щодо свого способу життя.
Мерц максимально не схожий на попередню багаторічну канцлерку ХДС Ангелу Меркель.
Він – католик, що походить із Західної Німеччини, батько та дідусь, вона – протестантка зі Східної Німеччини, двічі заміжня жінка, в якої не було дітей.
Довгий час Меркель та Мерц були суперниками і кардинально відрізнялися поглядами на ведення політики і розвиток партії. Розбіжності між ними призвели до жорсткої внутрішньопартійної боротьби, в результаті якої Мерц програв і опинився поза політикою на майже десять років.
За цей час він розбагатів, працюючи юристом і лобістом, і повернувся в політику в 2018 році – після того як Меркель вирішила залишити пост глави ХДС (детально про це йшлося у статті “Анти-Меркель”).
Після повернення в політику Мерц очолив ХДС лише з третьої спроби, на початку 2022 року. А шанс реалізувати канцлерські амбіції у нього з’явився тільки тепер – при тому, що у “великій політиці” він є справжнім зубром. Наприклад, євродепутатом Мерц був обраний ще у 1989 році.
Та до найвпливовішої посади в країні Мерц підійшов далеко не завдяки власній популярності.
Скоріш навпаки – німці не надто люблять Мерца.
Його особистий рейтинг значно нижчий за рейтинг ХДС, який партія наростила головним чином завдяки слабкості трипартійної коаліції Шольца.
Уряд Шольца прийшов до влади, коли Німеччина зіткнулася з серйозними викликами, такими як повномасштабна війна в Україні і криза цін на енергоресурси. Будучи неспроможною відповісти на ці виклики та поринувши у постійні суперечки, коаліція врешті розвалилась, і було вирішено провести дострокові вибори (більше про це – у статті “Чорна мітка” для Олафа Шольца).
Проблеми з особистим рейтингом Мерца, серед іншого, пояснюють його характером.
Він різкий та імпульсивний, схильний зопалу виступати із заявами, за які доводиться вибачатися. Цим він сильно відрізняється від неемоційного і стриманого Олафа Шольца та завжди врівноваженої Ангели Меркель.
Наприклад, у 2022 році Мерц звинуватив українських біженців у тому, що вони займаються “соціальним туризмом”, аби отримати виплати у Німеччині, після чого, зрештою, офіційно вибачився.
Також він заявляв, що біженцям у Німеччині лікують зуби коштом платників податків, тоді як звичайні німецькі пацієнти не можуть потрапити на прийом. Голова Німецької асоціації стоматологів це заперечував, а на адресу Мерца лунали звинувачення у скочуванні до популістської риторики. Хвиля обурення здійнялася, коли він назвав дітей міграційного походження “маленькі паші”….
А коли якось його запитали, чи може канцлером стати гей, Мерц відповів, що він не проти, “якщо тільки це в межах закону і не стосується дітей”.
Проблемою для Мерца стали і його статки, а точніше – його позиціонування себе як представника “вищого середнього класу”.
Це розлютило багатьох німців, які назвали його відірваним від реальності. Мовляв, представники середнього класу далекі від того, аби демонструвати своє багатство, пересуваючись на власному літаку.
До слова, своїм критикам Мерц відповідає, що середнім класом вважає себе за “життєвими цінностями”.
“Змусити Німеччину знову функціонувати”
Коли Мерц став на чолі ХДС, багато хто покладав надії, що він змістить курс партії правіше.
За правління Ангели Меркель християнські демократи перемістились до політичного центру, а частину виборців ХДС відтягнула на себе новостворена ультраправа “Альтернатива для Німеччини”.
І справді, під керівництвом Мерца курс партії поправішав. Зокрема, коли мова заходить про міграцію.
У нинішній передвиборчій програмі ХДС разом із союзницькою баварською партією ХСС підтвердили відхід від політики Меркель “відчинених дверей” та обіцяють зупинити нелегальну міграцію.
Для цього, серед іншого, хочуть відмовляти шукачам притулку просто на кордонах, збільшити кількість депортацій нелегалів та визначити нові безпечні країни походження мігрантів.
Якщо Меркель колись відкрила двері для сотень тисяч біженців, то нині підхід ХДС більше схожий на курс британських консерваторів, які пропонували відправляти біженців до Руанди.
У питаннях економіки Мерц пообіцяв вести політику, яка “підштовхне Німеччину вперед, змусить країну знову функціонувати”.
Нині німецька економіка стагнує та чекає на нові труднощі з приходом до влади в США Дональда Трампа.
Обіцяні ним тарифи стануть великим ударом для експортно орієнтованої економіки країни.
Мерц налаштований дотримуватися так званого “боргового гальма”, розбіжності довкола якого призвели до найбільших суперечок і розколу в попередній коаліції. Він вважає, що з правильним економічним та фіскальним підходом збільшення боргів для фінансування відновлення економіки чи обороноздатності не потрібне.
Але не виключено, що його позиція зазнає змін. Останнім часом він став допускати можливість пом’якшення боргових правил – ймовірно, з оглядом на майбутніх партнерів по коаліції. Однак у нього є умови: результатом реформування цих правил має стати стимулювання інвестицій.
Мерц виступає за спрощення податкової системи та зниження податків.
На початку 2000-х він прославився пропозицією радикального скорочення податкової декларації так, щоб вона помістилася на підставці для пива. Нині про пивну підставку Мерц не згадує, але запропоновані ХДС податкові полегшення експерти оцінюють у близько 100 млрд євро.
Скоротити бюджетні видатки лідер ХДС планує, змінивши систему так званих “виплат для громадян”, які отримують і українські біженці. А новоприбулих українців Мерц хоче перевести на більш скромні виплати для шукачів притулку, натомість надавши українцям можливість швидше отримувати роботу та визнання професійної кваліфікації.
В оборонній політиці Мерц виступає за збільшення бюджету Бундесверу та вважає, що 2% витрат на оборону від ВВП (цільовий показник НАТО) має бути мінімумом, який витрачає Німеччина.
За оцінками, у 2028 році для досягнення цієї цілі країні буде потрібно загалом 80 млрд євро.
“Канцлер війни”
У питанні російсько-української війни Мерц обіцяє, що ХДС буде твердо підтримувати Україну, оскільки це “війна проти Заходу та демократії”. А ще він відкрито говорить про необхідність перемоги України – на відміну від Шольца, який ніколи прямо про це не висловлювався.
Не уточнюючи параметрів перемоги України, Мерц вважає, що війна завершиться швидше, якщо підтримка Києва з боку партнерів буде послідовною. На його думку, Україна може вистояти і завершити війну тільки з позиції сили.
І це – не лише слова. Мерц став першим німецьким топполітиком, що відвідав Київ від початку повномасштабного вторгнення – ще на початку травня 2022 року.
Мерц критикує теперішній уряд Німеччини за надмірну обережність у передачі озброєнь і поширення лякалок про ескалацію чи навіть ядерну війну з Росією.
Але на тлі виборчої кампанії, в якій опоненти малюють Мерца “канцлером війни” за його рішучу проукраїнську позицію, йому довелося стати обережнішим у риториці.
Якщо раніше Мерц відкрито вимагав від Шольца передати українцям Taurus і пропонував висунути Путіну ультиматум, то тепер став говорити про потребу “євроатлантичного підходу” у цьому питанні і координації з союзниками, зокрема, з майбутньою адміністрацією Трампа (який категорично проти ударів західною зброєю по цілях в РФ).
Та все ж можна допускати, що Мерц залишатиметься твердим прихильником України.
Навіть маючи розбіжності з майбутньою адміністрацією США. Це довів його останній візит до Києва – цього місяця, коли політик відкрито підтримав далекобійні удари по території РФ.
Наразі незрозуміло, якими він бачить потенційні гарантії української безпеки, про які просить Київ. Мерц вважає поки завчасним говорити про розгортання миротворчих військ, оскільки бойові дії тривають. Хоча в цілому не виключає, що Німеччина може взяти участь у процесі забезпечення миру.
Що ж до членства у НАТО, то Мерц називає шлях України до Альянсу “незворотним”, проте наполягає, що країна у війні не може стати членом НАТО.
Водночас позиція партнерів відіграватиме важливу роль для Мерца, який є переконаним євроатлантистом та європеїстом.
Підтвердженням цього стала недавня пропозиція лідера ХДС створити контактну групу щодо України за участю європейських держав – Німеччини, Польщі, Британії та Франції, – щоб сформувати спільну позицію щодо завершення війни.
З огляду на непередбачуваність майбутнього господаря Овального кабінету Мерц вважає за необхідне сформувати єдину стратегію європейців, незалежно від того, що робитимуть США.
Загалом Мерц прагне тісніше координуватися з європейськими партнерами не тільки щодо України, а й щодо торгових питань, оскільки на горизонті майорить потенційний торговий конфлікт зі США.
Водночас у взаємодії з майбутнім президентом Сполучених Штатів Мерц може розраховувати на відносини з “чистого аркуша”, оскільки він позбавлений негативного багажу, який є, наприклад, у Олафа Шольца.
Якщо нинішній канцлер відкрито підтримував переобрання Джо Байдена, то Мерц, хоч і називав Трампа “недемократом” у день штурму Капітолію 2021 року, нині є стриманішим.
А налагодити контакти з майбутнім президентом США йому точно допоможе бізнес-досвід роботи з американцями.
Джерело:eurointegration
