Євросоюз поставив на паузу все фінансування для України через підрив незалежності НАБУ та САП. Чи є вихід з цієї кризи і чого очікувати далі?
Після початку великої війни незалежна антикорупційна вертикаль стала своєрідним гарантом того, що десятки мільярдів євро, які щороку виділяються на підтримку України, не будуть розкрадені. Однак 22 липня 2025 року з легкої руки влади цей запобіжник усунули.
У той день Верховна Рада ухвалила закон, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) одній політичній фігурі – генеральному прокурору. Ці зміни фактично знищили незалежність антикорупційної інфраструктури, поставили під сумнів її неупередженість та ефективність у розслідуванні корупції на найвищому рівні. Президент Володимир Зеленський підписав закон у той же день.
Рішення влади викликало бурхливу реакцію не лише суспільства, а й міжнародних партнерів України. Публічно останні висловлюють “серйозні занепокоєння” та “стурбованість” ситуацією. Майже щодня політичні лідери ЄС проводять розмови з урядом Юлії Свириденко та президентом. Останні обіцяють усе виправити.
Однак непублічна частина реакції Євросоюзу значно суворіша і може виявитися вбивчою для держави та її здатності існувати в умовах великої війни.
Найсильніший важіль впливу
Україна повністю залежна від зовнішнього фінансування. Фактично всі невійськові потреби держави, як-от фінансування освіти, охорони здоров’я чи соціальної підтримки, забезпечуються коштом міжнародних партнерів.
Від початку великої війни Україна отримала 138,9 млрд дол. фінансової допомоги, свідчать дані Міністерства фінансів. Найбільшим донором бюджету став саме Євросоюз, який прямо виділив 48,6 млрд дол. Ще 8 млрд євро (9,3 млрд дол.) ЄС надав через механізм ERA Loans – кредит під заставу заморожених російських активів, у межах якого Україна загалом планує отримати 50 млрд дол.
Одразу після ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП у Єврокомісії заявили, що питання призупинення фінансування України “наразі не обговорюється“. Одночасно там визнали, що певні “запобіжні заходи” в ЄС таки існують.
У суботу, 26 липня, видання The New York Times повідомило, що Євросоюз скорочує фінансування України через ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП.
Насправді скорочення стосується чергового траншу і пов’язане не з антикорупційними органами, а з невиконанням низки маяків ще за перший квартал 2025 року. Наприклад, президент Зеленський вчасно не підписав закон про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Через це розмір наступного траншу ЄС зменшили з 4,5 млрд євро до 3 млрд євро.
Ще гірша ситуація з виконанням маяків за другий квартал 2025 року. За словами заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, у квітні-червні Україна виконала лише 5 з 11 вимог Євросоюзу, що може призвести до зменшення наступного траншу на 2-3 млрд євро.
Зменшення траншів фінансування від ЄС – передбачувана історія, на яку Україна свідомо підписалася після започаткування Ukraine Facility у 2023 році. Принцип програми – гроші в обмін на реформи, тому невиконання прописаних маяків дійсно має наслідки для фінансування.
Програма також дозволяє надолужувати втрачене: ЄС зможе переказати недоотримані Україною кошти після того, як пропущені вимоги виконають. Наприклад, напередодні президент Зеленський таки підписав закон про реформу АРМА, тож недоотримані кошти за невиконання вимог першого кварталу надійдуть з наступними траншами.
Проте це все не матиме ніякого значення, якщо Верховна Рада не поверне незалежність антикорупційній інфраструктурі.
Як стало відомо ЕП, 24 липня представники ЄС дипломатичними каналами повідомили уряду Свириденко, що призупиняють виділення всієї фінансової допомоги Україні. Цю інформацію ЕП підтвердили чотири незалежні джерела в уряді, дипломатичних колах та парламенті. “Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – повідомило одне з них.
Мова йде передусім про частку ЄС в ERA Loans (близько 20 млрд дол., які Україна планувала отримати до кінця 2025 року), а також кредитування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. Також співрозмовники ЕП зазначили, що на паузу може стати й фінансування в межах Ukraine Facility. Щоправда, суто технічно реалізувати таку погрозу ЄС буде набагато складніше через відсутність відповідних юридичних механізмів.
Запобігти такому сценарію можливо лише в разі, якщо парламент скасує ухвалені напередодні зміни і поверне незалежність НАБУ та САП від генерального прокурора. Відповідний законопроєкт президент уже зареєстрував у Верховній Раді, а ухвалити його мають 31 липня – одразу у двох читаннях.
Яка ціна питання
У 2025 році Україна очікувала отримати від ЄС 12,5 млрд євро в межах програми Ukraine Facility та близько 17,2 млрд євро за програмою ERA Loans. Загалом це близько 30 млрд євро – більша частина від передбаченого дефіциту бюджету.
Частина коштів від Євросоюзу вже надійшла на рахунки уряду. За даними Мінфіну, Україна отримала 3,7 млрд євро за Ukraine Facility та 8 млрд євро із заморожених російських активів. Проте більша частина, яку уряд очікує отримати від ЄС, досі не надійшла. Мова йде про близько 18 млрд євро за двома ключовими інструментами фінансування.
Проте це лише “верхівка айсберга”, адже ще більше питань виникне щодо фінансування бюджетної діри у 2026 році. Навіть за наявності коштів від ЄС уряд не має підтверджених джерел фінансування дефіциту на суму близько 19 млрд дол. Без коштів Євросоюзу розмір “дірки” може вирости до 40 млрд дол., каже ЕП співрозмовник, ознайомлений з питанням фінансування бюджету.
Під питанням можуть опинитися надходження і від інших донорів української скарбниці. Передусім є проблеми з фінансуванням від МВФ. Навіть без ухвалення закону про знищення незалежності НАБУ і САП Україні доведеться домовлятися про новий кредит від фонду, адже вона не зможе виконати вимогу із скорочення розміру дефіциту бюджету до 10% від ВВП у 2026 році.
Наразі, враховуючи законодавчі зміни, домовлятися про нову програму стане набагато складніше, якщо не неможливо, а без програми МВФ уряду буде складніше домовитися про фінансування і від інших партнерів, зокрема від урядів Японії, Канади, Норвегії та інших.
Отже, підпис президента Зеленського під законом про підпорядкування антикорупційної інфраструктури генеральному прокурору може коштувати державі понад 60 млрд дол. фінансування у 2025-2026 роках. Отримання цих коштів критично важливе для того, аби держава мала змогу виконувати свої функції та фінансувати все: від виплати субсидій до обслуговування боргів.
Попри таку високу ціну помилки, у парламенті досі є депутати, які не бажають виправляти цю ситуацію.
За словами співрозмовників ЕП у Верховній Раді, низка депутатів фракції “Слуга народу” підтримували обмеження незалежності НАБУ і САП з ідеологічних міркувань. Хтось – через те, що сам є фігурантом справ антикорупціонерів, а хтось побоюється, що вони “збирали інформацію на кого потрібно і на кого не потрібно“. Ще кількох “слуг” напередодні голосування залякували відкриттям кримінальних проваджень іншими, більш лояльними до Офісу президента, правоохоронними органами.
Складно шукати голоси за повернення незалежності антикорупційній інфраструктурі і серед депутатів інших фракцій та груп. Проте всім їм буде значно простіше натиснути на кнопку “за”, аніж потім пояснювати виборцям, чому вони не отримують пенсії чи зарплати.
Що далі
Після гострої реакції суспільства та партнерів Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ і САП від генерального прокурора. Верховна Рада має розглянути його 31 липня. Західні партнери очікують, що закон ухвалять одразу у двох читаннях, а президент його підпише так само швидко, як і той законопроєкт, який створив проблеми для держави.
Якщо такий сценарій справдиться, то Україна може не відчути перебоїв у фінансуванні від ЄС, адже наступний транш має надійти на початку серпня.
Надалі Євросоюз стане більш вимогливим до України в питаннях, що стосуються реформ. Там очікують, що влада вчасно виконає своє “домашнє завдання” й ухвалить інші важливі законопроєкти, зокрема:
- №13150 – щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
- №13165-2 – щодо вдосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків суддів;
- №13107-д – щодо реформування системи професійної освіти;
- №9363 – щодо цифровізації виконавчого провадження.
Від уряду партнери очікують призначення переможця конкурсу на голову Бюро економічної безпеки – детектива НАБУ Олександра Цивінського. Відповідне рішення уряд не ухвалив усупереч закону, посилаючись на “безпекові чинники”, які так і не оприлюднив.
Додаткові вимоги можуть з’явитися і в переговорах з МВФ. Публічно та непублічно фонд утримувався від різких заяв щодо України. Попри це, збереження незалежності антикорупційної інфраструктури може стати постійним “маяком” у програмі МВФ, у разі порушення якого Україна не отримуватиме наступні транші кредиту. Та й щодо виконання інших вимог фонд, імовірно, стане більш прискіпливим до української влади.
Усе це означає, що найближчим часом парламенту та уряду доведеться працювати набагато інтенсивніше, ніж до цього, адже бажання партнерів “заплющувати очі” на помилки влади та продовжувати допомагати Україні попри все вичерпується.
На жаль, така посилена увага партнерів не буде конвертуватися в ефективність роботи Верховної Ради. Після скандалу з НАБУ і САП частина депутатів відчуває себе зрадженою, каже ЕП очільник одного з комітетів парламенту. Надалі уряду та Офісу президента буде набагато складніше переконувати депутатів підтримувати ті чи інші ініціативи.
“Існує думка, що фракція “Слуга народу” в найближчі півтора-два місяці буде недієздатна, а без “Слуги народу” у Верховній Раді нічого не проголосуєш”, – зазначає він.
Джерело:epravda
