Кабмін 27 грудня прийняв Національну стратегію доходів, в якій заплановані реформи зокрема у сфері податків до 2030 року.
Так, у розділі «Безпека використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках» йдеться про те, що треба надати контролюючим органам доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків.
«Зазначена інформація є достатньо чутливою, як для підвищення ефективності роботи контролюючих органів, так і для платників податків з точки зору безпеки їхнього бізнесу, в тому числі, захисту комерційної таємниці та взагалі персональних даних.
Отримання контролюючими органами доступу до банківської інформації надасть можливість підсилити аналітичну складову в роботі податкової, запровадити нові сервіси для сумлінних платників податків, зокрема із складання проектів податкових декларацій за платників податків, що дозволить звести подання податкової звітності до одного «кліку», запровадити прогресивну шкалу ставок оподаткування та багато інших речей, які на сьогодні є природніми для європейських податкових систем», – зазначає Уряд.
Однак на сьогодні це є неможливим, підкреслено у Стратегії, «у зв’язку із низьким рівнем довіри суспільства контролюючим органам».
Розширення повноважень податкових органів щодо доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків потребуватиме запровадження дієвих заходів, спрямованих на відновлення довіри до роботи податкових органів (особливо в частині роботи з персональними даними платників податків), та надання суспільству гарантій щодо унеможливлення використання цих розширених повноважень для тиску на окремих платників податків та перешкоджання їх роботі.
Отже реформам податкової політики, яка значною мірою буде стосуватись платників, повинна передувати докорінна перебудова правил та принципів роботи контролюючих органів. На шляху відновлення довіри перший крок повинна зробити Держава і цим кроком повинен стати перехід контролюючих органів на роботу в більшості із знеособленою інформацією про платників податків.
Це може бути досягнуто шляхом створення в єдиній інформаційно-комунікаційній системі системи управління державними фінансами окремого захищеного контуру, з кодуванням (декодуванням) відкритих на сьогодні персональних ідентифікаторів платників податків. Такий підхід до роботи з інформацією про платників податків забезпечить реальний перехід податкових органів на роботу з великими знеособленими масивами даних із застосуванням ризик-орієнтованої системи, сконцентрувати свою роботу на виявленні негативних тенденцій і ризиків в системі оподаткування та як результат здійснення відповідних заходів у виключних випадках, за наявності визначених законодавством ризиків, або за бажання самого платника податків.
Отже, Уряд запланував протягом 2024 року внесення змін до Стратегії ІТ Мінфіну в частині її узгодження з Національною стратегією доходів щодо використання даних та доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках із застосуванням підходів з кодуванням (декодуванням) відкритих на сьогодні персональних ідентифікаторів платників податків.
Також запланована інтеграція інформаційно-комунікаційних систем ДПС із системами ЄС. Україна підписала угоду з Європейським Союзом про участь у програмі «Цифрова Європа» (2021–2027), яка спрямована на розширення співробітництва між ЄС та Україною у питаннях оподаткування, таких як боротьба з податковим шахрайством, ухиленням від сплати податків та агресивним плануванням оподаткування, сприяння обміну інформацією та адміністративному співробітництву, а також передбачає надання Україні підтримки у розробці та функціонуванні центральних ІТ-систем згідно із вимогами ЄС.
Стратегія ІТ ЄС у питаннях, що стосуються оподаткування, базується на Податковому пакеті, який у 2020 році ухвалила Європейська Комісія.
Отже, у періоді з 2024 по 2030 роки будуть здійснюватися заходи щодо інтеграції інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України із системами ЄС, зокрема:
- Забезпечення інтеграції з Європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів
- Підключення України до системи безпекового обміну інформацією між податковими адміністраціями країн ЄС
- Інтеграція із системою транскордонних онлайн-продажів B2C, центральною електронною системою платіжної інформації «Central Electronic System of Payment information» (CESOP) для виявлення можливого шахрайства з ПДВ в електронній комерції, що здійснюється продавцями, створеними в інших державах-членах чи країнах, що не входять до ЄС,;
- Інтеграція з європейською системою моніторингу руху акцизних товарів – «Excise Movement and Control System» (EMCS).
Автор: Наталя Мамченко
