Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"
Інформаційний сайт газети "Срібна Земля": Закарпаття, Україна, Світ.
No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти
  • Вхід
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти
No Result
View All Result
"Срібна земля"
No Result
View All Result

Правовий хаос: як одним рішенням суду масово скасувати кредитні відносини

6 Серпня, 2021
в Право, Суди та судова практика
0
A A
0
11
VIEWS
ПоширитиПоширитиПоширити

Останній рік неодноразово і наочно показав, що непередбачуваність українських судових рішень може поставити все догори ногами.

Для банківської системи це не новина, адже свавілля судів щодо прав кредиторів спостерігається давно.

Проте з’явився новий прецедент, який на тлі цих судових баталій є “термоядерною бомбою”, що повністю винищує фінансові правовідносини в країні, і не тільки в банківській галузі, а також космічно віддалює Україну від законодавства ЄС та стандартів міжнародного права.

На 17 серпня призначено чергове судове засідання за так званою “справою ТММ”, що може призвести до тотального скасування договірних відносин в Україні – адже суддями будуть ті самі люди, що і створили цей нищівний прецедент.

У чому справа?

Банківські працівники та велика кількість позичальників дуже добре знають, що кредитна угода – це не разовий документ, а своєрідний “фотоальбом”, який може постійно доповнюватися додатковими угодами.

Наприклад, зі зміною ринкових умов можуть змінюватися умови кредитування. Або ж у рамках реструктуризації кредиту може оформлюватися додаткова угода, де міститься опис умов, за якими відбувається “перезавантаження” відносин кредитора та позичальника, а також третіх осіб – за потреби.

Buy JNews
ADVERTISEMENT

Але український суд так хотів допомогти одному із позичальників, що підірвав основи господарського права: на думку суддів, додаткові угоди за бажанням можна ігнорувати!

Про що мова.  Ще у квітні 2020 року в рамках апеляційного перегляду справи, виграної у попередній інстанції одним із українських банків у хронічного боржника, троє суддів Верховного Суду творчо потрактували Цивільний кодекс і дійшли висновку, що умови додаткових угод, укладених після первісного терміну повернення кредиту, є неправомірними. Ну а початкова угода хоч і діє, проте вона вже поза межами позовної давності.

Шах і мат, шановні кредитори!

Чому це “термоядерна бомба” для банків і їхніх клієнтів? Зазвичай, кредитування – це тривала історія взаємодії. Банк і клієнт можуть мати багаторічну історію відносин, яка продовжується додатковими угодами. Це стосується не тільки кредитних відносин, а наприклад депозитів чи розрахунково-касового обслуговування.

І тепер за рішенням суду виявляється, що все додатково підписане за ці роки є неправомірним!

Оскільки практично кожен бізнес обслуговується у банку і багато хто має кредит, це рішення має чітку перспективу поставити під сумнів все, про що договорилися за тривалі роки співпраці.

Уявіть, який потенціал для зростання кількості порушень, причому з обох сторін.

Для банків це потенціал зростання обсягу проблемних кредитів, адже недобросовісні позичальники не гребуватимуть скористатися цим подарунком Верховного Суду.

Для клієнтів банків – це загроза того, що будь-які зміни договорів можуть бути “відіграні назад”. І нинішні невисокі ставки за кредитами можуть випадково перетворитися на якісь давні ставки із часів 2014-2015 років, коли інфляція сягала 40-60%.

Вся економіка України поставлена на межу договірного хаосу!

Цей правовий прецедент прямо стосується і приватних осіб, що мають договірні відносини з банками. Передусім, це позичальники, у тому числі іпотечні, які мають тривалу історію реструктуризацій, зміни кредитних умов у минулому і сьогодні.

Рішення Верховного Суду так само стосується і таких договорів, де все може бути повернуто до початкового стану.

Уявіть собі ситуацію: позичальник не зміг обслуговувати кредит, підписав з банком додаткову угоду про скорочення зобов’язань, можливо – із поверненням застави, але рішенням Верховного Суду можна запросто повернути початковий обсяг зобов’язань!

Наприклад, в останні роки банки та клієнти активно використовували механізм фінансової реструктуризації, що давав змогу “полюбовно” реструктуризувати заборгованість, скорочуючи рівень проблемних кредитів (NPL) у банківській системі.

За цим інструментом вже здійснено успішних реструктуризацій на 70 млрд. грн., і зазвичай цей механізм передбачає укладення додаткових угод. А тепер на підставі рішення Верховного Суду всі ці успішні реструктуризації можна просто перекреслити!

Цікаво, що найбільші обсяги таких реструктуризацій припадають на державні банки, що означає потенціал збитків, які доведеться покривати платникам податків.

Очевидно, як це може вплинути на іпотеку в Україні – як старі реструктуризовані кредити, так і на нові програми. Як працюватиме щойно ухвалений депутатами закон про реструктуризацію іпотечних кредитів, якщо додаткові угоди можна потім просто відкинути, спираючись на рішення Верховного Суду. Або ж як це обмежує гнучкість майбутніх відносин – жодних можливостей для кроків назустріч у разі погіршення фінансового стану позичальника!

Але ця правова “термоядерна бомба” виходить далеко за межі банківської системи. Адже додаткові угоди заключають і у страховій, і у лізинговій, і у багатьох сферах нефінансової діяльності.

Суддям так хотілося допомогти певному позичальнику, що заради цього вони вирішили тотально змінити правила гри у договірних відносинах взагалі.

Незважаючи на численні протилежні рішення того ж Верховного Суду за аналогічними справами!

Масштаби цієї договірної анархії важко переоцінити. На підставі цього правового прецеденту вся наявна система договорів в країні із чітких зобов’язань сторін перетворюється на напівдобровільну справу: хочу дотримуюсь, хочу – “прощаю” власні зобов’язання.

Це потенційні проблеми для відносин на сотні мільярдів, якщо не на трильйони гривень, які відкинуть нашу економіку у 1990-ті роки зі специфічними способами вирішення суперечок та тотальним правовим вакуумом.

На 17 серпня призначено нове слухання пов’язаної справи (910/11905/20) у Верховному Суді. За дивним збігом обставин, справу розглядатимуть ті самі судді, від яких важко очікувати щось нове, ніж вільне прочитання основоположних норм Цивільного Кодексу.

Закріплення хаосу із невизнанням додаткових угод – дуже висока ціна, яку вся країна заплатить за цю суддівську допомогу одному недобросовісному позичальнику. І це не тільки внутрішня проблема України.

Використання додаткових угод – звичайна світова практика, що є основою практики англійського права та цивільно-правових відносин у країнах Європейського Союзу.

Наприклад, Директива ЄС 2019/1023 про реструктуризацію і неспроможність, яка наразі імплементується до національного законодавства країн ЄС, покликана забезпечити безперервність управління боргом, визнаючи зміни до умов кредитних угод обов’язковими для виконання сторонами кредитних правовідносин.

А Україна зусиллями трьох суддів прямує у діаметрально інший бік.

Дивні рішення Верховного Суду про відокремлення додаткових угод від комплексу договірних відносин відкидають Україну від розвиненого світу в глобальну правову темряву.

З такою судовою практикою про інтеграцію у ЄС годі вже і мріяти.

Джерело:epravda

ShareShareTweet
Наступна новина
Гірше, але не катастрофічно: чи є шанс втратити безвіз після нового звіту ЄС

Гірше, але не катастрофічно: чи є шанс втратити безвіз після нового звіту ЄС

Їдьте шукати місце в РФ: Зеленський звернувся до частини жителів Донбасу

В УПЦ МП радять своїм вірним «задуматись» після слів Зеленського про виїзд росіян з Донбасу до РФ

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендовані новини

День в історії – народився В’ячеслав Чорновіл

День в історії – народився В’ячеслав Чорновіл

24 Грудня, 2021
17
В Україні понад 5,4 тис. нових випадків COVID-19, за добу померли 219 людей

В Україні понад 5,4 тис. нових випадків COVID-19, за добу померли 219 людей

11 Січня, 2022
7
Представники КаУ ім. Августина Волошина та УУБА, за участі духовенства ПЦУ, молитовно вшанували Героїв Крут

Представники КаУ ім. Августина Волошина та УУБА, за участі духовенства ПЦУ, молитовно вшанували Героїв Крут

29 Січня, 2022
12

Популярні новини

  • Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    307 Поширити
    Поширити 123 Tweet 77
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь відслужив молебень у районі виконання бойових завдань в/ч А7369 та в/ч А7081 ТрО ЗСУ

    123 Поширити
    Поширити 49 Tweet 31
  • «НЕ ПОМИНАННЯ ПАТРІАРХА КИРИЛА»: МАСКУВАННЯ РПЦвУ ТА ПІДГОТОВКА ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОВОКАЦІЇ

    120 Поширити
    Поширити 48 Tweet 30
  • Порушення закону України “Про основи національного спротиву”

    106 Поширити
    Поширити 42 Tweet 27
  • Президія Громадської ради при Закарпатські ОДА вважає, що ініціатива щодо встановлення пам’ятника Філіпу І Другеті в м. Ужгород потребує фахового вивчення з урахуванням української історії Закарпаття

    91 Поширити
    Поширити 36 Tweet 23
"Срібна земля"

"Срібна Земля" – незалежна національно-патріотична та інформаційна газета Закарпаття.

Головною метою є висвітлення подій із життя Закарпатського краю, України, та світу, публікації соціально-політичних, національно-патріотичних, історично-краєзнавчих, комерційно-економічних, освітньо-просвітницьких та духовно-релегійних матеріалів.

Недавні записи

  • З якими хворобами не беруть до армії: повний список
  • Під Маріуполем підірвався російський десантний катер – ЗМІ
  • У Львові заборонили діяльність Московського патріархату: деталі рішення
  • Окупанти спішно втекли зі Зміїного після сильних ударів ЗСУ. Всі деталі

Категорії новин

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

З поверненням

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Create New Account!

Fill the forms below to register

All fields are required. Вхід

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Вхід