Росія запустила в космос, за допомогою ракети-носія «Союз-2.1б» космічні апарати в інтересах Міністерства оборони РФ. Призначення супутників не розкривається, однак, виходячи з параметрів орбіти, ймовірно, це розвідувальні апарати.
Про запуск повідомило Міністерство оборони РФ.
Як заявили у відомстві, після старту ракету-носій взяли на супроводження засоби наземного автоматизованого комплексу управління Головного випробувального космічного центру імені Германа Титова.
У розрахунковий час космічні апарати вивели на цільову орбіту та прийняли на управління наземні засоби космічних військ. Із космічними апаратами встановили та підтримують стійкий телеметричний зв’язок, їхні бортові системи функціонують у штатному режимі.
Як зазначають оглядачі RussianSpaceWeb, ще 26 січня 2026 року російська влада оприлюднила попередження для морського та авіаційного руху в Баренцевому та Норвезькому морях щодо ракетного запуску на період з 2 по 12 лютого 2026 року.
Проєктні райони падіння ступенів розташовувалися вздовж траєкторії польоту до майже полярної сонячно-синхронної орбіти з нахилом близько 97 градусів до екватора.
Це орбіта, характерна для розвідувальних супутників. Раніше ракети «Союз» використовували її для виведення різних військових корисних навантажень для Міністерства оборони РФ, зокрема супутників оптичної розвідки «Барс-М».
Зрештою 5 лютого 2026 року, Росія запустила в космос ракету-носій з майданчика 43 космодрому Плесецьк. Того ж дня Космічні сили США оприлюднили орбітальні параметри дев’яти об’єктів, пов’язаних із цим запуском «Союз-2.1б»:
- 2026-023A, нахил 96,65°, перигей 326 км, апогей 329 км
- 2026-023B, нахил 96,64°, перигей 487 км, апогей 511 км
- 2026-023C, нахил 96,64°, перигей 487 км, апогей 512 км
- 2026-023D, нахил 96,64°, перигей 486 км, апогей 512 км
- 2026-023E, нахил 96,64°, перигей 487 км, апогей 512 км
- 2026-023F, нахил 96,64°, перигей 485 км, апогей 513 км
- 2026-023G, нахил 96,63°, перигей 484 км, апогей 514 км
- 2026-023H, нахил 96,64°, перигей 484 км, апогей 514 км
- 2026-023J, нахил 96,64°, перигей 484 км, апогей 514 км
На підставі цих параметрів орбіт можна зробити висновок, що після формування початкової майже кругової орбіти на висоті трохи нижче 330 км розгінний блок «Фрегат» відокремив один основний апарат (об’єкт 2026-023A). Після цього він здійснив маневр на орбіту близько 500 км, де вивів решту супутників.
Кількість корисних навантажень у цій місії збіглася з кількістю апаратів, виведених під час запуску «Союз» з Плесецька 16 травня 2024 року. Тоді Росія запустила на орбіту три супутники зв’язку «Рассвет» для московської компанії «Бюро 1440», однак їх розмістили на значно вищій орбіті.
Нещодавно стало відомо, що російські космічні апарати «Луч-1» та «Луч-2» підозрюють у перехопленні сигналів ключових супутників європейських країн.
На думку представників європейських служб безпеки, це ставить під загрозу конфіденційну інформацію, яку передають супутники. Обидва апарати здійснювали ризиковані зближення з деякими з найважливіших геостаціонарних супутників Європи.
Джерело:militarnyi.com
