Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"
Інформаційний сайт газети "Срібна Земля": Закарпаття, Україна, Світ.
No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти
  • Вхід
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти
No Result
View All Result
"Срібна земля"
No Result
View All Result

Східна Слобожанщина – українська земля. Чому вона не увійшла до складу Української держави?

19 Липня, 2021
в Історія, Історія Держави Ураїни
0
A A
0
14
VIEWS
ПоширитиПоширитиПоширити

У нещодавно оприлюдненій статті президента Росії Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян та українців» говорилося, що більшовики на свій розсуд встановлювали кордони союзних республік, не дуже рахуючись із національним складом. І справді, тут із ним можна погодитися. Принаймні поза межами радянської України опинилося чимало українських земель. І зараз вони перебувають поза межами сучасної України, переважно в складі Росії. Одним із регіонів, який зараз перебуває в складі Росії, але який відіграв помітну роль в новочасному українському націогенезі, є Східна Слобожанщина.

Терени Східної Слобожанщини також відомі під іншими назвами. Наприклад, під назвою Острогощини – від назви Острогозького козацького полку. Про цей регіон чимало писав історик Ігор Роздобудько. Деякі нариси про цей край та його діячів з’являлися й на сайті Радіо Свобода.

Розташування Слобідської України
Розташування Слобідської України
Мапа слобідських українських полків у 1764 році в межах сучасного російсько-українського кордону, який позначений білим кольором
Мапа слобідських українських полків у 1764 році в межах сучасного російсько-українського кордону, який позначений білим кольором

Козацька земля

Зараз землі Східної Слобожанщини в основному перебувають у складі чотирьох областей Російської Федерації – Курської, Білгородської, Воронізької та Ростовської.

У часи України-Русі ці терени входили в основному до складу Курського князівства, яке фактично перестало існувати після татарської навали Батия. Загалом ця навала середини ХІІІ століття стала важким ударом для цього регіону. Натомість тут з’явилося Рильське удільне князівство, що межувало зі степом й підпорядковувалося золотоординським ханам. Проживало тут слов’янське населення, близьке до слов’янського населення інших українських земель. Пізніше, після розпаду Золотої Орди, ці землі успадкувала Московія як частина цієї колишньої імперії кочівників. І все ж ці землі були слабо заселеними.

У 1670 році в Московському царстві вибухнуло козацьке повстання під проводом Степана Разіна (Разі). Останній, наскільки можна судити, по лінії батька був українцем

У другій половині XVII століття вони стають місцем активної міграції українців. Це було пов’язано з повстанням під проводом Богдана Хмельницького й подальшої Руїни. Під впливом воєнного лихоліття чимало українців, зокрема з Правобережної України, покидали свої домівки й переселялися на схід, у тому числі й на Східну Слобожанщину, де зберігалася відносно стабільна ситуація. На цих теренах сформувалося кілька козацьких полків – Острогозький, Сумський, Охтирський.

Найсхідніший із них був Острогозький, який складався зі семи сотень. Заснували його козаки Чернігівського й Ніжинського полків у 1652 році. Полковим центром стало місто Острогозьк (інша назва – Рибне). Зараз Острогозьк перебуває в складі Воронізької області. Першим очільником цього полку став Іван Дзиковський.

Степан Разін (Разі) (бл. 1630 – 1671) – очільник повстанців під час Селянської війни 1667–1671 років у Московському царстві. Гравюра близько 1671 року. Його батько належав до козацької старшини Війська Донського, а мати, швидше за все, була кримською татаркою
Степан Разін (Разі) (бл. 1630 – 1671) – очільник повстанців під час Селянської війни 1667–1671 років у Московському царстві. Гравюра близько 1671 року. Його батько належав до козацької старшини Війська Донського, а мати, швидше за все, була кримською татаркою

У 1670 році в Московському царстві вибухнуло козацьке повстання під проводом Степана Разіна (Разі). Останній, наскільки можна судити, по лінії батька був українцем. Принаймні народився в українській станиці Зимовійській на Дону. Тому по-своєму закономірно, що Разін знайшов значну підтримку серед українських козаків. На його боці виступив і Острогозький полк, очолюваний згадуваним полковником Дзиковським. Московська влада на Східній Слобожанщині була на певний час ліквідована

Однак це повстання було придушене. А бунтівний полковник Дзиковський із дружиною Євдокією та більшістю повстанців потрапили в полон і були страчені. У наступні роки полковниками були люди, лояльні до московської влади, Герасим Корибут (1671–1680), Іван Сас (1680–1693) та інші.

У XVIII столітті полк очолювали вихідці із роду Тевяшових, про яких буде ще вестися мова. На той час полк був доволі значним і поділявся на 14 сотень. Однак після ліквідації російським урядом козацького самоврядування на Слобожанщині в 1765 році полк розформували. На його базі був створений Острогозький гусарський полк.

Щодо Охтирського козацького полку, то він сформувався переважно вихідцями із Правобережної України в 1655–1658 роках із центром у місті Охтирка (зараз входить до складу Сумської області). Він охоплював терени як нинішніх українських областей (Сумської, Харківської та Полтавської), так і Білгородської області, що в складі Російської Федерації. Ця військова формація також проіснувала до часів ліквідації полкового устрою на Слобожанщині в 1765 році. А на його базі так само був створений гусарський полк.

Основна частина населення Східної Слобожанщини усвідомлювала себе козаками-українцями. Вони розмовляли українською мовою

Сумський же полк почав формуватися в 1651 році вихідцями з Правобережної України на чолі з полковником Герасимом Кондратьєвим. Вони ж і заснували місто Суми. Остаточно полк оформився вкінці 1658 року. Охоплював він переважно території, які зараз входять до складу України. І все ж частково його землі поширювалися й на терени, що нині входять до сучасної Росії. До його складу входило полкове місто Суджа. Зараз це районний центр Курської області. Сумський полк, як і інші слобідські козачі полки, був ліквідований і перетворений у полк гусарський в 1765 році.

Основна частина населення Східної Слобожанщини усвідомлювала себе козаками-українцями. Зрозуміло, вони розмовляли українською мовою, мали свою побутову культуру, яка помітно відрізняла їх від росіян.

«Оглядова карта українських земель», укладена Степаном Рудницьким (1917 рік)
«Оглядова карта українських земель», укладена Степаном Рудницьким (1917 рік)
«Карта українських земель». Видавництво «Нова українська школа», Львів, 1928 рік
«Карта українських земель». Видавництво «Нова українська школа», Львів, 1928 рік

Східна Слобожанщина – важливий регіон для модерного українського націогенезу

На Східній Слобожанщині часто бував відомий український філософ Григорій Сковорода (1722–1794). Його приятелями були білгородський єпископ Іоасаф Миткевич, а також архімандрит Білгородського монастиря Гервасій Якубович. Знав Сковорода й представників місцевої світської еліти. Останньому полковнику Острогозького полку Степану Тевяшову він присвятив трактат «Ікона Алківіадська» і переклад діалогу Цицерона «Про старість». Його ж сину Володимиру Тевяшову, – такі трактати, як «Кільце» і «Алфавіт, чи буквар світу». Варто відзначити, що вказані твори займають вагоме місце в філософській спадщині мислителя. Тобто можемо говорити, що Східна Слобожанщина стала важливим місцем діяльності зрілого Сковороди.

Бував на Східній Слобожанщині й російський поет-декабрист Кіндрат Рилєєв (1795 –1826). Він одружився з Наталею Тевяшовою, яка походила з родини острогозьких полковників. Перебування поета на цих теренах «заразило» його Україною. Низка його творів написана на українську тематику. Він зі співчуттям та повагою ставився до визвольних змагань українського народу.

Східна Слобожанщина дала нам низку видатних діячів української культури. Передусім тут треба назвати Миколу Костомарова (1817–1885). Народився він у селі Юрасівка Острогозького повіту тодішньої Воронізької губернії. Передусім відомий він як історик, що присвятив чимало праць минулому України.

Микола Костомаров (1817–1885) – видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог
Микола Костомаров (1817–1885) – видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог

Костомаров належав до організаторів та активних діячів Кирило-Мефодіївського братства – фактично першої української організації політичного характеру. Саме в нього був знайдений своєрідний маніфест братчиків «Книга битія українського народу».

«Книга буття українського народу», видання Львів-Київ, 1921 року
«Книга буття українського народу», видання Львів-Київ, 1921 року

Також зі Східної Слобожанщини походив відомий актор Михайло Щепкін (1788–1863). Народився він у селі Красне Обоянського повіту Курського намісництва). Передусім його представляють як актора російського. Проте він був свідомий свого українства. Не даремно Щепкін став другом Тараса Шевченка. Також він виконував ролі в українських виставах.

Євген Плужник (1898–1936) – поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. Літературний псевдонім Кантемирянин
Євген Плужник (1898–1936) – поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. Літературний псевдонім Кантемирянин

Дала Східна Слобожанщина й двох помітних представників українського «Розстріляного відродження» – Костя Буревія (1888–1934) та Євгена Плужника (1898–1934). Перший народився в селі Велика Меженка Острогозького повіту Воронізької губернії. Відомий він як поет, драматург, а також театральний і літературний критик, перекладач.

Щодо Плужника, то це один із найбільш цікавих поетів «Розстріляного відродження». Також знаний він як драматург і перекладач. Походив Плужник із слободи Кантемирівка Богучанського повіту Воронізької губернії.

Можна назвати ще низку імен українських діячів, які походили зі Східної Слобожанщини. Але серед них варто виділити Микиту Хрущова (1894–1971). Народився він у селі Калинівка Дмитрівського повіту Курської губернії. Звісно, не варто однозначно оцінювати цього діяча. Та все ж треба віддати йому належне: саме він відіграв важливу роль у демонтажі репресивної системи, яку створив Йосип Сталін.

Хрущов демонстрував своє українство. Зокрема, носив сорочку-вишиванку

Варто також відзначити, що Хрущов все ж демонстрував своє українство. Зокрема, носив сорочку-вишиванку. Можна в цьому вбачати таку собі «театральщину». Але, схоже, її тут було не більше, ніж у наших деяких політиків, які нині люблять позувати в такому українському національному одязі.

Микита Хрущов в українській вишиванці під час візиту до Казахстану. Кустанайська область, липень 1956 року
Микита Хрущов в українській вишиванці під час візиту до Казахстану. Кустанайська область, липень 1956 року

Східна Слобожанщина могла би бути в складі Української держави

Якби українці під час визвольних змагань 1917–1921 років зуміли б сформувати свою повноцінну державу й зберегти її, Східна Слобожанщина цілком могла б увійти до її складу.

До УНР увійшла низка повітів Курської губернії

Так, до Української Народної Республіки увійшла низка повітів Курської губернії – Путивльський, Гайворонський, Новооскільський. Те саме стосується деяких повітів губернії Воронізької – Острогозького, Бирюцького, Валуйського й Богучарського.

Картографічне оформлення претензій на українську приналежність міста Білгорода, весна 1918 року
Картографічне оформлення претензій на українську приналежність міста Білгорода, весна 1918 року

За часів гетьмана Павла Скоропадського, окрім названих повітів Східної Слобожанщини, до Української Держави були прилучені ще такі повіти Курської губернії – Рильський, Суджанський, Білгородський та Корочанський. Практично вся Східна Слобожанщина опинилася в складі цього державного утворення.

У 1926 році в низці районів Російської Федерації, які належали до Східної Слобожанщини, домінувало чи значну частку становило українське населення

Однак падіння гетьмана Скоропадського, приходу до влади соціалістичної Директорії привели до руйнування української державності. І Східну Слобожанщину захопили більшовики. Віддавати ж більшу частину цих теренів створеній же ними маріонетковій Українській Соціалістичній Радянській Республіці вони не захотіли.

У 1926 році в Радянському Союзі під час проведення перепису населення виявилося, що в низці районів Російської Федерації, які належали до Східної Слобожанщини, домінувало чи значну частку становило українське населення. Це – Глушківський та Суджанський райони Курської області; Красноярузький, Гайворонський, Борисівський, Волоконівський, Чернянський, Красногвардійський, Олексіївський, Вейделівський, Роверський райони, а також східна частина Шебекинського й західна частина Новооскільського районів Білгородської області; Кантемирівський; Богучарський, Розсошанський, Вільховський, Підгоренський, Кам’янський, Павлівський, Петропавлівський, Калачаївський, Воробйовський, Батурлинівський райони, а також південні частини Острогозького, Лискинського й Новохоперського районів Воронізької області; Чортківський, Кашарський, Міллєровський, Тарасівський та частково Мілютинський райони Ростовської області.

В 1930-х роках почалася активна русифікація цих українських земель

У другій половині 1920-х – на початку 1930-х років у Радянському Союзі проводилася політика коренізації. Тому більшість із названих районів Східної Слобожанщини отримали статус національних і тут проводилася в культурній сфері певна українізація.

Українська школа в слободі Нова Сотня на Східній Слобожанщині, РРФСР, 1933 рік. Напис на прапорі – українською мовою
Українська школа в слободі Нова Сотня на Східній Слобожанщині, РРФСР, 1933 рік. Напис на прапорі – українською мовою
За переписом 1989 року, в Ровенському районі Білгородської області проживало 74,6 відсотка українців

Проте в 1930-х роках це було згорнуто. Почалася активна русифікація цих українських земель. З часом чимало українців Східної Слобожанщини «ставали росіянами». Тому відсоток українського населення в цьому регіоні під час переписів постійно зменшувався. Хоча все ж люди, які ідентифікують себе українцями, тут залишаються. Так, за переписом 1989 року, в Ровенському районі Білгородської області проживало 74,6 відсотка українців.

Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua
Діалектологічна карта України із брошури Всеволода Ганцова «Діалектична класифікація українських говорів» 1923 року. Джерело: infodon.org.ua

Після розпаду Радянського Союзу на Східній Слобожанщині були певні спроби відродити українське життя. У місті Розсоші (районний центр Воронізької області) з 2001 року протягом десятиліття проводилися фестивалі української культури.

Однак у нинішніх умовах російське керівництво не вітає прояви українства в своїй державі. Щодо українських інституцій тут здійснюються постійні утиски. Тому, зрозуміло, вияви українського життя на Східній Слобожанщині, як і в інших українських регіонах Російської Федерації, «заглушені».

Карта 1918 року. Повна назва мапи: «Загальна карта України. Зладив М. Дячишин. Заходом i накладом час. „Свобода”, орґану Українського Нар. Союза в Америцї». Масштаб 1:2580000. Формат мапи 85x52 см. (Щоб відкрити мапу в більшому форматі, натисніть на зображення. Відкриється у новому вікні)
Карта 1918 року. Повна назва мапи: «Загальна карта України. Зладив М. Дячишин. Заходом i накладом час. „Свобода”, орґану Українського Нар. Союза в Америцї». Масштаб 1:2580000. Формат мапи 85×52 см.

Джерело:facebook.
Buy JNews
ADVERTISEMENT
Share1ShareTweet1
Наступна новина
Український Таганріг. У 1926 році українці становили понад 70 відсотків населення Таганрозького округу

Український Таганріг. У 1926 році українці становили понад 70 відсотків населення Таганрозького округу

Епіфаній: Ми сьогодні захищаємо Богом дану нам землю від Росії

Епіфаній: Ми сьогодні захищаємо Богом дану нам землю від Росії

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендовані новини

У США пропонують позбавити РФ права продавати золото: це останній накопичений Путіним ресурс Росії

У США пропонують позбавити РФ права продавати золото: це останній накопичений Путіним ресурс Росії

8 Березня, 2022
9
В українців за тонування стекол машин забирають права і штрафують: як заборонено

В українців за тонування стекол машин забирають права і штрафують: як заборонено

5 Серпня, 2021
7
Капелани Московського Патріархату не підтримуватимуть воїнів у війні з агресором, – речник ПЦУ

Капелани Московського Патріархату не підтримуватимуть воїнів у війні з агресором, – речник ПЦУ

19 Липня, 2021
73

Популярні новини

  • Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    307 Поширити
    Поширити 123 Tweet 77
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь відслужив молебень у районі виконання бойових завдань в/ч А7369 та в/ч А7081 ТрО ЗСУ

    123 Поширити
    Поширити 49 Tweet 31
  • «НЕ ПОМИНАННЯ ПАТРІАРХА КИРИЛА»: МАСКУВАННЯ РПЦвУ ТА ПІДГОТОВКА ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОВОКАЦІЇ

    120 Поширити
    Поширити 48 Tweet 30
  • Порушення закону України “Про основи національного спротиву”

    105 Поширити
    Поширити 42 Tweet 26
  • Президія Громадської ради при Закарпатські ОДА вважає, що ініціатива щодо встановлення пам’ятника Філіпу І Другеті в м. Ужгород потребує фахового вивчення з урахуванням української історії Закарпаття

    91 Поширити
    Поширити 36 Tweet 23
"Срібна земля"

"Срібна Земля" – незалежна національно-патріотична та інформаційна газета Закарпаття.

Головною метою є висвітлення подій із життя Закарпатського краю, України, та світу, публікації соціально-політичних, національно-патріотичних, історично-краєзнавчих, комерційно-економічних, освітньо-просвітницьких та духовно-релегійних матеріалів.

Недавні записи

  • У ГУР відреагували на погрози рф бомбити посольство США у Києві
  • Росія готує провокації через, які Білорусі прийдеться вступити у війну з Україною – ГУР
  • СБУ заявила, що нардеп Деркач завербований російською розвідкою
  • Війна, що змінила Захід

Категорії новин

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
    • Регіональна влада
    • Політичні партії в регіоні
    • Суспільне життя
    • Туризм та реакріація
    • Національні меншини
    • Міжнародне співробітництво
  • Україна
    • Державна влада
    • Збройні сили України
    • Політичні партії
    • Громадянське суспільство
    • Корупція
    • Російсько-українська війна
    • Медицина
    • Здоров’я
    • Екологія
    • Україна і світ
    • COVID-19 та виклики
  • Світ
    • Міжнародна політика
    • США – Україна
    • Євросоюз – Україна
    • ООН
    • Міжнародні кофлікти
    • Міжнародні відносини
    • Світова екологія
    • Вірусологія
    • Світові катастрофи
  • Економіка
    • Світова економіка
    • Економіка України
    • Економіка Закарпаття
    • Податкова система України
    • Банки та валюта
  • Право
    • Право
    • Міжнародне право
    • Канонічне право
    • Суди та судова практика
    • Правоохоронна система
    • Служба безпеки України
    • Адвокатура
    • Нотаріат
  • Історія
    • Історія Закарпаття
    • Історія Держави Ураїни
    • Карпатська Україна
    • Закарпатська Україна
    • Закарпатська область
    • Світова історія
    • Постаті – Закарпаття
    • Постаті – Україна
    • Постаті – Світ
  • Освіта
    • Освіта
    • Вища освіта
    • Наука
    • ІТ-технології
  • Культура
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Культура національних меншин
    • Спорт
  • Духовність
    • Українська духовна культура
    • Держава і релігія
    • Історія Православ’я в Україні
    • ПЦУ
    • МКЄ ПЦУ
    • Міжконфесійна палітра
    • Історія церков
    • Богословська думка
    • Міжконфесійні конфлікти

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

З поверненням

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Create New Account!

Fill the forms below to register

All fields are required. Вхід

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Вхід