Джерело: за матеріалами “Економічної правди”, заяв Тимофія Милованова, Андрія Єрмака, коментарів медійників та учасників дискусії
1 серпня в Київській школі економіки (KSE) відбулася зустріч студентів кількох українських вишів із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Захід проходив за правилами Chatham House Rule: можна поширювати озвучені ідеї, але без ідентифікації авторів реплік.
Під час дискусії один зі студентів прямо зауважив Єрмаку, що той не відповів по суті на три запитання. “Ви відповіли на три питання, і я не почув відповіді майже на жодне”, – сказав він. У відповідь глава ОП дав розлогу й абстрактну реакцію, заперечивши будь-який особистий вплив на процес ухвалення змін до закону про НАБУ і САП.
12 серпня “Економічна правда” опублікувала матеріал про цю зустріч, де навела ідентифіковані цитати Єрмака, модераторів і детально описала перебіг події. Один з авторів статті – студент Києво-Могилянської академії та журналіст “ЕП” Володимир Тунік-Фриз – був запрошений на захід як студент, а не як представник медіа.
Публікація викликала гучну дискусію у медіаспільноті та соцмережах. Президент KSE Тимофій Милованов звинуватив “ЕП” у порушенні журналістської етики, зазначивши, що цитування учасників суперечить заявленому формату. Він також заявив про низку інших, на його думку, етичних і фактологічних порушень, і навіть оприлюднив фото одного з авторів, вказавши, що той був на зустрічі як студент.
Натомість частина журналістів і редакторів стала на бік “ЕП”. Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що суспільний інтерес у цьому випадку переважає, адже влада повинна бути підзвітною. Мирослава Гонгадзе наголосила, що журналіст інколи змушений діяти нестандартно, якщо інформація критично важлива та іншими способами її отримати неможливо. Ольга Руденко з The Kyiv Independent пов’язала публікацію з тим, що ОП, за її словами, блокує “УП” і “ЕП” від доступу до коментарів та заходів.
Співорганізатор “Медіацентру Україна” Максим Саваневський зауважив, що Chatham House Rule важливе для безпечної дискусії, але воно не може автоматично переважати над суспільним інтересом, особливо коли йдеться про позиції влади з питань, що становлять публічне значення.
Шеф-редакторка “Детектор Медіа” Наталія Лигачова наголошує, що ЕП не порушила журналістських стандартів. Головне правило — суспільний інтерес може переважати будь-які домовленості про оффрек чи Chatham House. Питання лише в тому, чи був він у цій історії настільки великим, щоб виправдати репортаж із закритої зустрічі з цитатами імен. Це завжди суб’єктивне рішення редакції. На переконання Лигачової, журналіст не винен нікому, окрім своєї аудиторії та суспільного інтересу.
Сам Андрій Єрмак у публікації в соцмережах назвав правило Chatham House “про довіру та взаємну повагу” і висловив готовність до нових зустрічей зі студентами.
Таким чином, історія переросла із закритої розмови у широку публічну суперечку про межі журналістської етики, баланс між форматом приватної дискусії та суспільним інтересом, а також про відносини медіа і влади в умовах війни.
- Матеріал “Економічної правди” про неанонсовану зустріч Андрія Єрмака зі студентами розбурхав медіатусовку. Суть конфлікту проста: суспільна значущість проти обіцянки “зберегти все між своїми”. Одні фахівці кажуть, що ЕП діяла в межах журналістських стандартів. Інші сумніваються – чи було справді настільки необхідно розкривати імена та цитувати модератора, якщо це ризикувало спалити робочі мости з ньюзмейкерами? Треті взагалі вирішили зробити крайніми студентів – зручно, бо ж вони не мають власних медіаресурсів, щоб відповісти. Про ситуацію довкола закритої зустрічі Єрмака та власний досвід журналістики за часів Володимира Зеленського написала шеф-редакторка видання “Букви” Владіслава Чорна.
Джерело:bukvy.org
