У Німеччині завершилися вибори в бундестаг, за підсумками яких буде сформований новий уряд. Попередні результати вже відомі – лідером голосування стала Соціал-демократична партія.
Тепер же головна інтрига – хто ввійде в коаліцію і стане новим канцлером. Особливе значення цей вибір має для України – передусім тому, що ФРН – головний стратегічний партнер нашої країни в Євросоюзі.
OBOZREVATEL розповідає про ймовірного наступника Меркель, майбутню політику Німеччини щодо нашої держави, “Північного потоку-2” і війни на Донбасі.
Хто переміг?
- Соціал-демократична партія Німеччини – 25,7%;
- Блок ХДС/ХСС – 24,1%;
- “Союз-90/Зелені” – 14,8%;
- “Альтернатива для Німеччини” – 10,3%;
- “Вільна демократична партія” – 11,5%;
- “Ліві” – 4,9%.
Підсумки виборів дозволяють відновити урядову коаліцію, яка діяла протягом останніх восьми років – це ХДС/ХСС і СДПН. Проте в такому випадку ролі у цих політичних сил зміняться – якщо раніше позицію лідера мала партія Меркель, то зараз її місце заберуть соціал-демократи. Такий варіант коаліції зараз найменш імовірний – зокрема, відповідний сигнал подав лідер СДПН Олаф Шольц.
“Громадяни визначили чіткий мандат – ці три партії повинні ввійти в наступний уряд. ХДС/ХСС не повинні бути в кабміні, вони мають піти в опозицію”, – зазначив він.
З популістською партією “АдН” вести переговори ніхто не буде через їхні радикальні погляди на майбутнє країни. Наприклад, її члени виступають за вихід Німеччини зі складу ЄС і скасування єдиної валюти – євро. Також політсила виступає проти боротьби зі зміною клімату, гендерних квот, “примусу до вакцинації”, а також обов’язкового носіння масок.
Відтак реалістичними залишаються тільки два варіанти союзів:
- “Зелені”, ліберали і соціал-демократи;
- “Зелені”, ліберали і консерватори з ХДС/ХСС.
Який із них стане реальністю, з’ясується під час майбутніх переговорів, які найближчим часом будуть вести політичні сили.
Два кандидати в канцлериПровідні позиції посіли Соціал-демократична партія і блок ХДС/ХСС. Один із представників цих політичних сил – Олаф Шольц або Армін Лашет – як наслідок, посяде місце канцлера Німеччини. Проте все залежатиме від зелених” і вільних демократів, які повинні приєднатися до одного з кандидатів. Але експерти все-таки схиляються до першого варіанту:
“Найімовірніше, це буде коаліція між соціал-демократами, “зеленими” і вільними демократами. У такому разі канцлером стане Шольц”, – зазначає ексміністр закордонних справ Павло Клімкін.
Останнім представником соціал-демократів, який обіймав посаду очільника уряду, був Герхард Шредер. Він відомий тим, що після виходу на пенсію очолив наглядову раду, а потім і комітет акціонерів дочірньої фірми російського “Газпрому” Nord Stream AG – компанії-оператора проєкту “Північний потік-2”.
Ось що потрібно знати про двох кандидатів на пост канцлера і про їхні погляди на відносини з Україною:
- Олаф Шольц – Соціал-демократична партія
Народився в Оснабрюці в сім’ї торговців текстилем. Вивчав право в Гамбурзькому університеті, після чого вів адвокатську практику. Зараз обіймає посади віцеканцлера і міністра фінансів у чинному уряді Ангели Меркель.
Ключові погляди:
- Дотримується стриманої, але досить жорсткої лінії щодо російського керівництва. Він різко критикував Кремль за окупацію Криму і війну на Донбасі.
“Росія порушила це, анексувавши Крим, що стало дуже і дуже великою проблемою. У нас також як і раніше проблеми зі складною ситуацією на сході України. Тому необхідно, щоб усі повернулися до верховенства права, а не до права сильнішого”, – вважає він.
- З ім’ям Шольца пов’язаний гучний скандал навколо “Північного потоку-2”. У лютому організація Deutsche Umwelthilfe опублікувала документи, що підтверджують, що німецький уряд пропонував адміністрації Трампа фінансову підтримку для імпорту американського скрапленого газу в обсязі 1 мільярда євро. Натомість Білий дім узяв би зобов’язання не вводити санкції щодо російського газопроводу. Лист міністру фінансів США відправив сам Олаф Шольц.
- Під час червневих дебатів глава СДП висловився щодо європейського прагнення України. За його словами, ЄС ще не завершив процес інтеграції країн балканського регіону – тому союз поки не готовий прийняти нашу країну до свого складу.
“Ми говорили про відмову від принципу єдності в певних установах і це – перше, з чим необхідно розібратися. Я думаю, що треба встановити близькість до ЄС для України, і хотілося б додати, що зараз немає можливості для неї приєднатися до НАТО”, – сказав політик.
- Армін Лашет – ХДС/ХСС
Близький союзник Ангели Меркель, із січня він очолює керівний Християнсько-демократичний союз, главою якого раніше була канцлерка. У минулому працював журналістом на телебаченні і керував невеликою церковною газетою. Серйозно займатися політикою почав у кінці 80-х – коли став депутатом міської ради рідного Ахена.
У 1994-му Лашета вперше обрали в Бундестаг. Протягом шести років він був членом Європейського парламенту. У 2017 році став канцлером федеральної землі – Північний Рейн-Вестфалія.
Ключові погляди:
- У багатьох питаннях наслідує політику чинної канцлерки Ангели Меркель. Водночас він демонструє більш проросійські погляди, за які отримав прізвисько Putinversteher – тобто “той, хто розуміє Путіна”. Наприклад, у 2014 році, після окупації Криму, він застерігав від “антипутінського популізму” в Німеччині, а після отруєння Скрипалів говорив про “демонізацію Росії”.
- Відкрито виступає за будівництво газопроводу “Північний потік-2”. Водночас має намір “гарантувати дотримання геополітичних інтересів України”, маючи на увазі збереження газового транзиту з РФ.
“Якщо Росія буде знову агресивно поводитися щодо України, то Німеччина вживе заходів на національному рівні та ініціює санкції на рівні Європейського Союзу”, – зазначив політик незабаром після зустрічі Меркель і Путіна.
- В одному з інтерв’ю Лашет запевнив, що беззаперечно підтримує європейську інтеграцію України. Що ж до вступу в НАТО, то політик упевнений, що таке питання “поки не стоїть”.
“Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті та модернізації України, і повинні підтримати її на нелегкому шляху, а також відкрити їй європейську перспективу”, – сказав він.
Чого чекати Україні?Незважаючи на підтримку проєкту “Північний потік-2” з боку Шольца, відкорковувати шампанське Кремлю ще рано. Новий курс бундестагу може виявитися ще жорсткішим, ніж міжнародна політика Меркель.
Справа в тому, що “зелені” і ліберали ставляться до російського президента Путіна дуже критично. Наприклад, лідерка “зелених” Анналена Бербок виступає за “жорсткість” щодо Китаю і Росії, критикує дії РФ на Донбасі і в Криму. І в разі коаліції соціал-демократам доведеться рахуватися з думкою інших партій.
“Шольц не є відверто проросійським. Він – дуже жорсткий прагматик, якого цікавлять економічні, соціальні та енергетичні питання. Це його сфера, і на ній він буде робити акцент. А в міжнародних питаннях він говорить про максимальну співпрацю з США, посилення обороноздатності НАТО і Німеччиніи. Тобто нова політика країни буде повторювати політику Меркель. Але Україні це нічого не принесе – адже при Меркель ми не отримали ніяких гарантій щодо “Північного потоку-2” і членства в НАТО/ЄС “, – вважає політик Тарас Чорновіл.
Такої ж думки дотримується і ексглава МЗС Павло Клімкін. За його словами, нова політика Німеччини щодо України буде досить прагматичною і обережною.
“Це означає підтримку України та її територіальної цілісності, продовження санкцій проти Росії. Але й одночасна підтримка мінімуму політичних відносин із Кремлем, а також економічні і бізнес-зв’язки, які вже зараз наявні. Тому, найімовірніше, це буде політика балансу. На жаль, для всіх варіантів майбутніх коаліцій ми виглядаємо як другий або третій пріоритет”, – підкреслив він.
Чорновіл також зазначає, що для нашої країни є велика небезпека, пов’язана із зовнішнім курсом нового глави уряду: “Шольц не цікавиться питаннями міжнародної політики, але як канцлер він буде змушений це робити. І тут він шукатиме основного радника, яким може стати чинний президент Німеччини Франк Штайнмаєр“.
Саме останній нав’язував українській владі “формулу Штайнмаєра”, яка насправді є формулою Лаврова, нагадує екснардеп. Річ у тім, що реалізація цього плану щодо Донбасу більше вигідна російській стороні – спочатку вибори, потім кордон і виведення військ. Мета проста – швидше обрати легітимних для Києва і світової спільноти представників Донбасу, з якими вже в межах Мінських угод можна вступати у відкриті переговори:
“Найімовірніше, Штайнмаєр стане головним зовнішньополітичним радником Шольца. І тут для України виникає проблема. Це означає, що новий уряд буде вимагати від нашої країни проведення виборів в ОРДЛО. І саме на цьому будуватиметься майбутня політика Німеччини. Для нас ситуація не найкраща. У Москві вже відкорковують шампанське, але вони поспішили. Думаю, в кооперації з американцям Німеччина дуже розчарує росіян. Але за Україну новий уряд братися не буде”
Джерело: news.obozrevatel.com
