Протести, що спалахнули на заході Казахстану, швидко переросли в масові акції по всій країні і отримали політичний підтекст. Тепер люди вимагають не лише зниження ціни на газ, а й повної відставки влади. Ситуація в країні змінюється дуже швидко – спочатку протестувальники домоглися відставки уряду і захопили Алмати, але вже через добу військові розпочали “антитерористичну операцію”, жорстоко зачищаючи місто.
Ситуацію в Казахстані не залишили поза увагою і закордонні ЗМІ. Що пишуть експерти та видання про ці події – читайте в добірці OBOZREVATEL.
Люди хочуть чесності та виборів
Журналісти CNN називають мітинги в Казахстані найбільшим викликом “лідеру автократії” Касиму-Жомарту Токаєву, адже коріння протестів лежать значно глибше, ніж невдоволення стрибком цін на газ. У країні тривалий час панувала корупція, бідність, безробіття та низький рівень життя. Всі ці проблеми ще більше посилилися під час пандемії.
Головна причина масових протестів і в Білорусі, і в Казахстані, на думку німецької газети FAZ, полягає в тому, що “в обох країнах можновладці втратили зв’язок із настроями населення, і гнів протестувальників спрямований проти тих, хто стилізував себе під “батьків нації”.
Як розповів NYT один із учасників протесту Мухтар Умбетов, ще однією причиною заворушень стала відсутність демократичних реформ. За словами співрозмовника видання, у жителів Казахстану більше не залишилося іншого виходу, як протестувати проти дій влади.
“Назарбаєв та його родина монополізували всі сектори – від банків до доріг і газу. Ці протести – проти корупції. Все почалося зі зростання цін на газ, але справжня причина – погані умови життя людей, високі ціни, безробіття, корупція”, – цитує видання 55-річну учасницю протестів Заурешу Шекенову.
CNN підкреслює, що завдяки природним ресурсам у країні виник невеликий прошарок “надзвичайно багатої еліти”, у той час як багато простих мешканців залишаються бідними. “Люди ситі по горло корупцією… Ми хочемо, щоб президент Токаєв провів реальні політичні реформи або ж пішов і провів чесні вибори”, – зазначає активіст руху “Прокинься, Казахстан” Дархан Шаріпов.
“Економічні проблеми, викликані пандемією, а також зростання цін стали спусковим гачком народного невдоволення. Малоймовірно, що відставка уряду та зниження цін на енергоносії заспокоять гнів вулиці. Попереду на Казахстан чекають важкі часи, і невідомо, до чого вони призведуть”, – прогнозує журналіст газети Frankfurter Rundschau.
У Путіна є привід для занепокоєння
Як написали журналісти The New York Times, протести в Казахстані відбулися “дуже невчасно” для глави РФ Володимира Путіна. Видання нагадує, що наступного тижня заплановано одразу три зустрічі щодо так званих “гарантій безпеки” з російсько-українського питання.
Окрім того, протести загрожують підірвати вплив Москви не лише у цьому регіоні. Казахстан – вже третя пострадянська країна, яка зіткнулася із повстанням проти авторитарного, орієнтованого на Кремль уряду. Держави колишнього СРСР уважно стежать за протестами, тому ситуація в Казахстані може активізувати сили опозиції за межами республіки.
“Після подій у Білорусі влітку 2020 року Казахстан став другою тісно пов’язаною з Росією країною, в якій стабільний авторитарний режим захитався миттєво”, – пише оглядач FAZ Райнхард Фезер.
Здавалося б, Нурсултан Назарбаєв знайшов вирішення проблеми, яка непокоїть будь-якого диктатора, що старіє: як піти на пенсію та виключити ризики помсти? Тому глава Кремля та інші пострадянські президенти дивилися на Казахстан із великою цікавістю, пише The Guardian. Тепер же статуї Єлбаси, які мали символізувати його спадщину, знесені, а вихваляння лідера змінилося гаслами “Старий, йди”.
Протести в Казахстані – це попереджувальний сигнал для Москви, вважає російський експерт із Центральної Азії Аркадій Дубнов, який характеризує владу цієї країни як “зменшену копію російської”. “Немає сумніву, що Кремль не хотів би бачити приклад того, як такий режим починає говорити з опозицією та поступатися її вимогам”, – зазначає він.
Ескалацію конфлікту спровокувала сама влада
Професорка вашингтонського Університету національної оборони Еріка Марат констатує, що протести розпочиналися мирно, мітингувальники ні на кого не нападали, але влада в результаті сама спровокувала ескалацію. “Ми бачимо це знову і знову в пострадянському просторі: самодержці думають, що вони можуть залякати демонстрантів водометами, сльозогінним газом і ОМОНом”, – каже вона.
“Уряд зараз у паніці, намагається усілякими способами запобігти подальшій ескалації, але в них це погано виходить. Вони зробили багато тактичних помилок, коли стали застосовувати сльозогінний газ та інші силові методи проти людей, що зібралися в різних містах”, – підкреслила експертка.
Що ж до випадків мародерства, то професорка наголошує: це невід’ємна частина багатьох великих протестів. “Люди розлючені на владу, на все навколо. Тож це закономірно. У людей відбувається виплеск агресії та емоцій. Подібне відбувається і в країнах, що розвиваються, і в економічно розвинених західних державах”.
Протести в Казахстані зіграють на руку Україні?
Оглядач німецького видання DW Андрій Гурков вважає, що масові протести в Казахстані посунули на задній план головну геополітичну тему останніх тижнів: чи піде Росія на велику війну проти України? Хоч би як розвивалися надалі казахстанські події, вони вже знизили небезпеку великої воєнної операції на українській території.
“Адже раптовий вибух народного невдоволення в надійно керованій і цілком стабільній сусідній країні повинен був як мінімум насторожити російську владу, яка в себе вдома дуже нервово реагує навіть на мирні одиночні пікети. А тут з різних кінців Казахстану суцільним потоком йдуть повідомлення і відеокадри, що наочно показують, до якої пожежі призводить народне невдоволення верхами”, – зазначає він.
За словами Гуркова, Казахстан-2022 після Білорусі-2020 не може не навести російське керівництво на думку, що краще уникати будь-яких рухів, здатних спровокувати щось подібне на рідних просторах. А велика воєнна операція з незрозумілими цілями та значною кількістю загиблих солдатів точно здатна зіграти роль спускового гачка масових заворушень. Особливо якщо вона спричинить жорсткі міжнародні санкції, які ще більше підженуть і так уже стрімке зростання цін у країні.
“Всесвітнє захоплення абсолютно примарною ідеєю “повернути Україну” може обернутися цілком реальною “втратою Казахстану” – одного з небагатьох союзників і інтеграційних партнерів Росії. І це – друга причина, поряд із побоюваннями внутрішньоросійської нестабільності, що зросли в Москві, чому нинішні протести в Казахстані істотно знизили небезпеку великої військової операції РФ проти України”, – резюмує він.
Аналогічного погляду дотримується і професорка Марат. Вона зазначає, що для Кремля події в Казахстані стали своєрідним тривожним сигналом: якщо в людей накопичиться невдоволення, то будь-яка іскра може розпалити полум’я. “Це чекає на всі пострадянські країни – когось раніше, когось пізніше”, – сказала вона в коментарі “Голосу Америки”.
Докладніше про ситуацію в Казахстані читайте в нашій онлайн-трансляції.
Джерело:news.obozrevatel.com
