Дорогі у Христі матері України!
Дорогі сестри, бабусі, дружини, доньки, хранительки родинного тепла й людської любові!
Сьогодні, у День матері, ми з особливою вдячністю, любов’ю і пошаною схиляємо свої серця перед величчю материнства — перед тим святим даром, через який Всемилостивий Бог дарує світові нове життя, надію, продовження роду, любов і духовну силу.
- Мати — це перше слово любові.
- Перше тепло.
- Перша молитва.
- Перша сльоза радості й тривоги.
- Перше благословення на життєву дорогу.
Саме мати вчить дитину любити, прощати, берегти правду, поважати людей, цінувати добро, рідну землю, свій народ і свою державу. Саме материнське серце часто стає тією духовною опорою, яка утримує людину від зневіри, падіння і духовної темряви.
Сьогодні Україна переживає один із найтяжчих періодів своєї новітньої історії — роки російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Ця війна принесла біль, сльози, втрати, руйнування, страждання і смерть у тисячі українських родин.
І саме українська мати стала одним із найболючіших і водночас найсильніших символів нашого часу.
- Ми бачимо матерів, які проводжали своїх синів і дочок на фронт.
- Матерів, які ночами моляться за своїх дітей.
- Матерів, які втратили найдорожче — своїх дітей, чоловіків, рідних.
- Матерів, які самотужки виховують дітей у час війни.
- Матерів-переселенок, які, рятуючи дітей від війни, втратили свої домівки, звичне життя, але не втратили людяності, любові та віри.
Сьогодні українська мати — це не лише берегиня родини.
Це берегиня України.
Саме на материнських молитвах, любові, терпінні та духовній силі значною мірою тримається наше суспільство, наша держава і наша національна надія.
Особливо сьогодні ми повинні згадати й тих матерів, чиї діти віддали своє життя за свободу і незалежність України. Їхній біль неможливо виміряти словами. Але разом із болем живе і велика правда — їхні сини й доньки стали захисниками життя, людської гідності, свободи та майбутнього українського народу.
- Схиляємо голови перед матерями полеглих Героїв України.
- Молимося за них.
- Дякуємо їм.
- І ніколи не маємо права забути їхню жертву.
У цей день хочу звернутися і до молодих людей:
- бережіть своїх матерів, шануйте їх, не відкладайте слова любові й вдячності «на потім». Бо мати — це один із найбільших дарів, які Всемилостивий Бог дарує людині у її земному житті.
Поки жива мати — жива особлива нитка, що єднає людину з дитинством, родиною, совістю, любов’ю і духовним корінням.
Сьогодні ми також молимося за всіх українських матерів, які вже відійшли у вічність. Нехай Всемилостивий Бог упокоїть їхні душі у світлі, мирі та вічній радості Свого Небесного Царства.
Нехай у кожному українському домі буде більше любові, взаємної поваги, добра, миру і людського тепла.
Нехай Господь береже українських матерів.
Нехай благословить наших дітей.
Нехай зміцнить українські родини.
І нехай дарує Україні справедливий мир, перемогу правди та гідне майбутнє.
З любов’ю, молитвою і архипастирським благословенням —
✠ Віктор БЕДЬ,
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією
Православної Церкви України
м. Ужгород
10 травня 2026 року
