25 травня 2026 року виповнилося 100 років від дня підступного убивства в Парижі Симона (при народженні — Семена) Васильовича Петлюри (22.05.1879, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії — 25.05.1926, Париж, Франція) — українського політичного, державного, військового та культурного діяча, члена Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді генерального секретаря з військових справ (28.06.1917 — 31.12.1917), Голови Директорії Української Народної Республіки (11.02.1919 — 10.11.1920), Головного отамана військ і флоту УНР, одного з борців за незалежність України у ХХ столітті.
Симона Петлюру було вбито агентом Московського комуністично-радянського тоталітарного режиму Союзу РСР євреєм Самуїлом Шварцбардом, який виправдовував свій злочин неправдивими звинуваченнями українського державного провідника в антисемітизмі.
З нагоди цієї сумної та пам’ятної дати в Україні було вшановано світлу пам’ять видатного українського державника, військового провідника та борця за волю України.
Цього ж дня у кафедральному храмі апостола українського Андрія Первозваного Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України в місті Ужгороді було відслужено заупокійну літію за Симоном Петлюрою.
Поминальне богослужіння очолив Преосвященніший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, голова Всеукраїнського товариства борців за незалежність України у ХХ столітті.
У молитві до Отця нашого Небесного Преосвященніший владика Віктор Бедь молився за прощення всіх земних провин, допущених небіжчиком з власної волі чи під примусом, а також за дарування його безсмертній душі вічного спокою та життя у Царстві Небесному.
Після завершення поминального богослужіння було відзначено історичне значення постаті Симона Петлюри у боротьбі українського народу за державну незалежність, свободу та право української нації на власну державу.
Симон Петлюра став одним із символів українського державотворення початку ХХ століття, а його діяльність як Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР була спрямована на захист незалежності Української Народної Республіки в умовах зовнішньої агресії, внутрішньої дестабілізації та військової агресії більшовицької Росії.
Світла пам’ять про Симона Петлюру і всіх борців за незалежність України продовжує жити у національній пам’яті українського народу.
Пресслужба Всеукраїнського товариства
борців за незалежність України у ХХ столітті
