Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто днями заявив, що Україна проводить «полювання на відьом» проти угорських компаній, які працюють в країні, і пригрозив заблокувати подальшу допомогу ЄС, якщо ситуація не зміниться. Про що свідчить заява з Будапешту та як на ситуацію впливає тривала відсутність українського посла в Угорщині? Радіо Свобода поспілкувалося про деталі угорсько-українських відносин з експертами.
У чому суть угорських закидів Києву?
Стверджуючи, що в Україні є дискримінація угорського бізнесу, Петер Сіярто 22 квітня згадав про ситуацію з угорським OTP Bank, який НАЗК у травні 2023 року визнало «міжнародним спонсором війни». Тоді в Угорщині заявили, що блокуватимуть військові транші Євросоюзу Україні, доки Київ не виведе OTP Bank зі списку.
Україна пішла на поступки в жовтні минулого року.
«Під час дискусій, які тривали останні дні в режимі 24/7 за участю Служби зовнішніх зв’язків ЄС, OTP Bank узяв на себе низку зобов’язань щодо своїх подальших планів на російському ринку», – обґрунтували тоді рішення у НАЗК. Згодом реєстр «спонсорів війни» взагалі закрили.
Редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк звернув увагу, що Україна вивела угорський банк зі свого «чорного списку» ще восени минулого року. Чому ж тоді і через пів року про це говорять у Будапешті? Угорська редакція Радіо Свобода звернулася із запитом до Міністерства закордонних справ Угорщини, але відповіді наразі не отримала.
Як пише Financial Times, угорський OTP Bank продовжує роботу в Росії, хоч і скоротив там свою присутність. Сума податків, які компанія заплатила в РФ у 2023 році, становить 90 млн євро.
Новий закид Києву з Будапешту стосується фармакологічного бізнесу. Свідченням тиску на угорський бізнес Петер Сіярто назвав плани української влади анулювати кілька дозволів на продаж ліків угорської компанії Richter. Один із заводів компанії працює у Московській області в місті Єгор’євськ з 2001 року і після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну не припиняв роботу.
«Ми – компанія, яка виготовляє лікарські засоби для лікування різних захворювань, що завжди накладало на нас особливу відповідальність… Робимо все можливе, щоб продовжувати роботу у звичному режимі у всіх країнах нашої присутності», – йшлося в офіційній заяві компанії Gedeon Richter у 2022 році.
У жовтні того ж року комісія МОЗ України ухвалила рішення про тимчасове припинення дії реєстраційних посвідчень на 35 препаратів угорської фармкомпанії. Все згідно з наказом МОЗ від 08.09.2022 № 1624, який обмежує обіг виготовлених на території РФ та Білорусі препаратів. Він передбачає, що заборонити продаж можна, якщо лікарський засіб має щонайменше 2 аналоги на українському ринку.
Втім, станом на зараз, більшість лікарських засобів Gedeon Richter, яким МОЗ призупиняло дію реєстраційних посвідчень, вільно реалізовують по всій Україні. Про це, зокрема, свідчать дані аргератора аптек Tabletki.ua.
У Раді бізнес-омбудсмена України на запит Радіо Свобода повідомили, що компанія Richter не зверталася до них із скаргою.
Водночас під дію наказу може потрапити ще щонайменше три іноземні фармвиробники. Ліки компаній KRKA (Словенія), Berlin-Chemie (Італія), Servier (Франція) все ще виготовляються в Росії. І тільки французький виробник у 2023 році вирішив припинити інвестувати в російське представництво. Але про вихід з ринку не заявляв.
Із критикою наказу про обмеження фармакологічних «спонсорів війни» у 2022 році виступали в НАЗК, вбачаючи у цьому ризик монополізації українського фармринку.
Про що свідчить заява Петера Сіярто?
На думку голови комітету Верховної Ради із зовнішньої політики Олександра Мережка, Угорщина сьогодні «по суті є союзником Кремля», а заява Петера Сіярто про дискримінацію угорського бізнесу – це «пошук приводу для того, щоб заблокувати допомогу Україні».
«Пошуком приводу» заяву Сіярто називає й директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський. Він вважає, що Угорщина шукає приводи для того, щоб «щось для України заблокувати, відтягнути і заявити про свою особливу позицію». Він вважає, що такою буде тактика угорського прем’єра Віктора Орбана на найближчі рік-півтора.
«Це той політик, який не те, щоб прагне щось остаточно заблокувати. Він хоче відтягнути, поторгуватися, – пояснює Тужанський та порівнює політику Орбана з політикою колишнього президента США Дональда Трампа. – Він дуже хотів робити все так, як робили трампісти. Нещодавно на форумі консерваторів у Будапешті він презентував свою концепцію: не MAGA (Make America Great Again – гасло, популяризоване Дональдом Трампом у своїй президентській кампанії 2016 року – ред.), а MEGA – Make Europe Great Again. Тобто це очевидний косплей».
Віктор Орбан є одним із найближчих союзників Дональда Трампа у Європі і 26 квітня американський політик у відеозверненні висловив свою підтримку угорському премʼєру, назвавши його «чудовою людиною». Натомість нинішня адміністрація США раніше висловлювала розчарування політикою Орбана, включно з його відмовою від військової підтримки України.
Тужанський говорить, що нова критика Будапешту на адресу Києва – це також ставка Орбана на вибори до Європарламенту, які мають відбутися в червні 2024 року: «Він працює над тим, щоб об’єднати правих, він працює над власною ціллю, знайти своє місце в Європарламенті». Ще одна з амбіцій Орбана, на думку експерта, – «збити» Урсулу фон дер Ляєн з посади президентки Європейської комісії. Для цього, каже, очільник Угорщини шукає союзників і в Парижі, і в Римі.
Ще одна причина, чому звучать заяви про тиск з боку України – це бажання Віктора Орбана набрати «додаткові бали для торгів» перед можливою зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. Експерт припускає, що такі переговори можливі влітку. «Щоб показати себе захисником угорських інтересів, ось таким Дональдом Трампом у Євросоюзі. Це така комплексна стратегія: тут є елементи блефу, елементи фейк-нюз, елементи торгів, відтягування часу», – говорить Дмитро Тужанський.
19 квітня голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів телефонну розмову з очільником угорського МЗС Петером Сіярто, під час якої посадовці «домовилися продовжити докладати спільних зусиль з метою сприяння проведенню найближчим часом» зустрічі президента України та прем’єр-міністра Угорщини, повідомляли в Офісі президента. Це вже не перша подібна заява: у січні 2024 року Андрій Єрмак разом з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою їздив на зустріч з Сіярто до Ужгорода, але конкретики про зустріч Орбан-Зеленський поки немає.
26 квітня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто вкотре наголосив, що передумовою для такого саміту є те, щоб Україна виконала 11 вимог щодо захисту угорської меншини до рівня 2015 року.
Раніше Радіо Свобода детально повідомляло про ці вимоги Будапешту, зокрема, відновлення статусу національної школи, можливості складати атестат зрілості угорською мовою. Разом з тим в грудні 2023 року Верховна Рада України суттєво розширила права національних меншин в Україні, передусім у сфері освіти. Тоді українські політики були переконані, що Угорщина перестане говорити про порушення прав угорців на Закарпатті. А угорська громада підтримала цей закон.
Угорщина без українського посла
На тлі складних відносин послом України в Угорщині у серпні 2023 року призначили професора ужгородського університету Федора Шандора. Проте після 8 місяців після призначення він все ще не почав роботу в Будапешті. У січні 2024 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевняв, що призначення відбудеться найближчим часом, а затримка пов’язана зокрема зі службою Федора Шандора у ЗСУ.
«Затримка цього питання виникла з двох причин. Перша причина – йому треба було звільнитись зі Збройних сил України. Це велика проблема, але начебто якась юридична модель була знайдена. Друге – відновлена процедура спецперевірок для кандидатів на послів та для вже призначених послів. Він пройшов, наскільки мені відомо, цю перевірку чи вже на фінальній стадії проходження», – коментував міністр виданню «Укрінформ».
Втім, станом на кінець квітня 2024 року ситуація з призначення посла все ще заморожена. Радіо Свобода звернулося за коментарем до МЗС, але на момент публікації матеріалу ми не отримали відповіді.
Деякі інтерв’ю Орбана, його заява про те, що Україна не є суверенною державою, що це протекторат – це абсолютно неприйнятні в політиці, у дипломатії заявиОлександр Мережко
Народний депутат зі «Слуги народу», голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко пояснює, що відсутність українського посла в Угорщині – свідчення того, що угорського-українські відносини зараз «не в найкращому стані». На його думку, це символічний знак того, що Україна незадоволена заявами Орбана.
«Деякі інтерв’ю Орбана, його заява про те, що Україна не є суверенною державою, що це протекторат і так далі – це абсолютно неприйнятні в політиці, у дипломатії заяви. Після них, якщо є посол, його відкликають для консультацій, щоб зробити відповідну заяву, протест», – коментує політик. Саме тому, на думку Мережка, відсутність посла у Будапешті є невипадковою.
Натомість депутатка з «Європейської солідарності», голова комітету з питань інтеграції України до Європейського союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає неприпустимою відсутність посла в Угорщині і покладає відповідальність за це на президента Зеленського.
«На сьогодні політика призначень послів України носить характер, який далекий від системності. Система не працює, а працює ручне управління, – критикує Климпуш-Цинцадзе та додає, що Україна не використовує реальні спроможності власної дипломатії.
Водночас депутатка констатує, що стосовно угорських претензій послові, ймовірно, не вдалося б вирішити питання. Та продовжувати діалог з Угорщиною, на думку Климпуш-Цинцадзе, все одно потрібно.
«Очевидно, що Україна має шукати реальні аргументи з боку Угорщини і спробувати запропонувати реальні рішення та своє бачення. Це необов’язково означає, що Україна просто відкликає свої претензії», – пояснює депутатка та додає, що якщо 5-7 раундів переговорів не дають результату, можна звертатися до іноземних колег, які є частиною спільнот, до яких належить Угорщина.
На її думку, наявність посла в будь-якій країні «точно допомагає зміцненню довіри і можливостей взаємодії з країною».
Схожа позиція і в Дмитра Тужанського. Він вважає, що мати посла в Угорщині дуже важливо та називає ідею призначити на цю посаду «професора з окопу» Федора Шандора креативним рішенням.
«Я знаю Федора Шандора, тому я суб’єктивний в цьому плані. Але ми не можемо покладатися виключно на нього, він – не супермен. Він – гарний символ: військовий, з угорським корінням, має добрі зв’язки, репутацію, його імідж в Угорщині прекрасний. Але все одно потрібна команда», – пояснює Тужанський. На його думку, крім призначення посла, вкрай важливо перезапустити українське посольство в Угорщині загалом. Це має бути команда, яка працювала би за конкретними напрямками, каже експерт.
Водночас він вважає, що з серпня 2023 року в Києві з’явилася політична воля, щоб для поліпшення відносин з Угорщиною запрацювала вся українська вертикаль з залученням і Офісу президента, і міністра закордонних справ.
«Там є багато критики, що, мовляв, чому з Сіярто зустрічається Єрмак і Кулеба, і це все якась дискредитація, але насправді це одне з найрозумніших рішень, на мою думку», – говорить Тужанський.
Не вважає вирішальною особистість українського посла і Олександр Мережко. Він говорить, що тут «справа у політиці, яку проводить Орбан вже багато років», тому призначення посла, на його думку, суттєво не змінить ситуації. Натомість Мережко бачить необхідність ухвалювати рішення щодо Угорщини на рівні Європейського союзу.
Він переконаний, що позиція Орбана «дратує багатьох європейських політиків», тому цілком можливо, що до Угорщини будуть вжиті відповідні заходи, адже Угорщину зараз гостро критикують на європейському рівні за те, що відбувається всередині країни, говорить депутат.
«Йдеться про порушення таких основоположних принципів, як верховенство права, як демократія, права і свободи людини. Тобто Угорщина перестає бути європейською державою в плані європейської правової культури», – прокоментував депутат Радіо Свобода.
Водночас він говорить, що Віктор Орбан усвідомлює ризики і намагається не перетинати «червоних ліній». «Він доводить до певної межі, але не кидається в прірву», – підсумовує Мережко.
- У квітні 2024 року праві політики в Європі закликали припинити підтримку Заходом України у війні проти російських загарбників під час Європейської конференції національного консерватизму. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан очолив список доповідачів на заході.
- Угорщина заблокувала 500 мільйонів євро допомоги Україні з Європейського фонду миру. Петер Сіярто заявив, що Угорщина також заблокує транш допомоги ЄС у розмірі 1,5 мільярда євро (1,6 мільярда доларів) із чотирирічної програми для України, яку погодили 27 лідерів ЄС, включно з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, у лютому.
- Водночас прохання Віктора Орбана переглядати програму на щорічній основі було відхилене ЄС.
- У липні 2024 року Угорщина почне шестимісячне головування в Європейському союзі.
Джерело:radiosvoboda
