Президент Володимир Зеленський підписав новий закон “Про професійну освіту”. Відтепер державні та комунальні заклади професійної освіти зможуть утворюватися та функціонувати як у формі бюджетної установи, так і у формі некомерційного товариства.
Delo.ua розпочинає спецпроєкт “Топ платників податків 2025” щоб розповісти про бізнеси, які найбільше вкладають в наповнення державного бюджету. Це прозора, чесна та об’єктивна оцінка реального внеску бізнесу у фінансову стійкість України.
Як пише Delo.ua, про це повідомляється на сайті Верховної Ради.
Закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах, що дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці.
Документ був підтриманий 21 серпня Верховною Радою.
Що передбачає новий закон про профтехосвіту
Як повідомили в Міністерстві освіти і науки, серед головних змін, які передбачає прийнятий закон, є те, що професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств.
“Вищі професійні училища, ПТУ та Центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами. І найважливіше — ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з законом, передбачено такі типи закладів професійної освіти:
- професійний коледж;
- навчальний центр;
- професійний коледж з посиленою військово-фізичною підготовкою;
- заклад професійної освіти із специфічними умовами навчання;
- військовий заклад професійної освіти;
- навчальний центр при установах виконання покарань;
- навчальний центр соціальної реабілітації;
- центр професійної досконалості.
Також закон передбачає:
- менше бюрократії — більше участі бізнесу;
- можливість отримати кваліфікацію та швидко вийти на ринок праці;
- фінансова та управлінська автономність закладів освіти;
- зовнішнє оцінювання результатів навчання.
Форма навчання може бути:
- інституційна (очна (денна, вечірня), дистанційна, мережева);
- індивідуальна (екстернатна, на робочому місці (на виробництві));
- дуальна.
Так як вже зараз робітничі професії мають великий попит серед бізнесу й будуть ще більш затребувані в період відбудови, закон покликаний зробити все можливе, щоб професійна освіта відповідала викликам часу.
Нагадаємо, цього року в Україні планують оновити ще близько 100 майстерень у закладах професійної освіти. На це в державному бюджеті передбачено понад 500 млн грн.
Джерело:delo.ua
