Віктор Бедь,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік,
Науково-дослідний інститут стратегічних і політико-правових досліджень Карпатського університету імені Августина Волошина
Глобальна загроза у форматі “Росія – КНДР”: новий рівень ескалації
Останні події засвідчують докорінну зміну геополітичного балансу у російсько-українській війні: Корейська Народно-Демократична Республіка, маючи статус ядерної держави, відкрито виступила на боці Російської Федерації у збройному конфлікті проти України. Це вже не лише питання моральної чи політичної підтримки — йдеться про безпосередню військову співучасть.
Факти, зафіксовані у відкритих джерелах та на рівні заяв офіційних представників РФ, підтверджують постачання боєприпасів, артилерійських снарядів, систем озброєння, залучення північнокорейських інструкторів та військовослужбовців. Йдеться про фактичне втручання іноземної держави у воєнний конфлікт на боці держави-агресора, що суперечить Статуту ООН.
Міжнародно-правова кваліфікація: акт агресії з боку КНДР
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (1974), участь іноземної держави у збройному конфлікті на боці агресора, включно з наданням озброєння, військових радників або підрозділів, може вважатися актами агресії. Якщо підтверджується факт присутності військовослужбовців КНДР, що беруть участь у бойових діях або обслуговують техніку на території Росії, це відкриває можливість розгляду справи в рамках Міжнародного кримінального суду або створення спеціального трибуналу.
Такі дії не лише порушують міжнародне гуманітарне право, а й підривають засади глобального безпекового порядку, створюючи небезпечний прецедент співпраці між тоталітарними ядерними державами у війнах проти суверенних націй.
Коаліція диктатур: РФ — Іран — КНДР
Зростаюче зближення Москви, Тегерана і Пхеньяна формує умовну “вісь авторитаризму”, яка перетворює локальний збройний конфлікт на глобальне зіткнення цивілізаційних моделей — свободи і тиранії. Така коаліція спрямована не лише проти України, а проти міжнародного ладу, заснованого на правилах, праві, демократії та повазі до суверенітету.
Мовчання як форма потурання агресії
Відсутність чіткої і негайної реакції Ради Безпеки ООН, стриманість провідних міжнародних гравців та уникнення прямих заяв щодо статусу КНДР як сторони-агресора — викликають занепокоєння. Мовчання у таких обставинах є політичною співучастю. Якщо міжнародне співтовариство не вдасться до рішучих дій, це лише заохотить подальшу ескалацію.
Рекомендації до міжнародної спільноти
- Визнати КНДР стороною збройного конфлікту на боці РФ, що передбачає розширення санкцій, розрив дипломатичних зв’язків та блокування активів.
2. Запустити процедури міжнародного слідства щодо участі громадян та військових підрозділів КНДР у війні проти України.
3. Сформувати міжнародну коаліцію правової відповідальності для держав, що постачають зброю агресору, з подальшою кваліфікацією таких дій як співучасть у злочині агресії.
4. Активізувати дипломатичні зусилля України щодо офіційного визнання нових форм гібридної коаліції агресорів та зміни відповідного статусу КНДР у міжнародному правовому полі.
Висновки
Світ опинився на роздоріжжі: або міжнародне право знову доведе свою ефективність у стримуванні збройної агресії, або ми станемо свідками остаточного занепаду пост-Ялтинської системи безпеки. Україна сьогодні — це форпост демократії, що протистоїть не лише Росії, а цілому блоку тоталітарних держав, які об’єдналися у війні проти свободи.
У цьому протистоянні правда, гідність і міжнародне право — на боці України. Саме це дає підстави для віри у нашу перемогу, яка стане не лише національним, але й цивілізаційним тріумфом.
Список використаних та рекомендованих джерел
- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (1974) «Визначення агресії».
- Статут Організації Об’єднаних Націй (1945).
- Rome Statute of the International Criminal Court (1998).
- Заяви Міністерства оборони України (2024–2025) щодо використання снарядів КНДР.
- Звіти міжнародної розвідки (South Korean Joint Chiefs of Staff, U.S. DoD) щодо постачання зброї КНДР до РФ.
- Офіційні повідомлення ЗМІ: Reuters, BBC, Yonhap News, The Guardian (2023–2025).
- Публікації провідних українських аналітичних центрів: Центр оборонних стратегій, РНБО, Razumkov Center.
