Глава Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва оголосила про виділення Україні кредиту на 35 млрд євро в межах плану “Великої сімки” надати Україні 50 млрд дол. за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів. Це компромісний варіант фінансування, спрямований на обхід вето Угорщини. В Україні план пов’язували з низкою ризиків, зокрема для боргового навантаження та фінансування армії, проте фінальна версія виявилася кращою, ніж очікувалося.
Про виділення коштів повідомила сама фон дер Ляєн на сторінці в X. “Безперервні напади Росії означають, що Україна потребує подальшої підтримки ЄС. Європейська комісія надасть Україні кредит у розмірі до 35 млрд євро в межах обіцянки G7. Це ще один великий внесок ЄС у відновлення України”, – йдеться в повідомленні.
Як уточнив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з фон дер Ляєн у Києві, кошти від Євросоюзу витратять насамперед на енергетику. “Також на бомбосховища для дітей у школах, садках, університетах… І на зброю насамперед вітчизняного виробництва. Наші ракети та дрони вражають ворога, і вони дешевші, ніж від наших партнерів… Частину цих коштів ми готові витрачати на протиповітряну оборону”, – сказав Зеленський, повідомляє кореспондент OBOZ.UA.
Також, за словами Зеленського, він обговорив з фон дер Ляєн плани майбутнього фінансування. Зокрема те, які постачання потрібні Україні та скільки коштів на це треба.
“Хочу особливо подякувати за оголошення вчора додаткової енергетичної підтримки ЄС для України в розмірі близько 160 млн євро. Це кошти саме для підготовки до зими, і 100 млн з них надаються з доходів від заморожених російських активів”, – зазначив Зеленський.
Раніше про план ЄК детально розповідали три джерела Financial Times (FT). За їхніми словами, саме оголошення цього рішення стало основною причиною поїздки фон дер Ляєн до столиці України.
Видання нагадало, що ще в червні-2024 лідери G7 домовилися надати Україні кредити на суму 50 млрд дол., гарантовані замороженими російськими активами. Тобто для України ці гроші зрештою були б грантами, які не потрібно повертати. Згідно з планом, виділення коштів мали розділити відповідно до економічних показників країн “Великої сімки”. Тобто ЄС та США покрили б по 20 млрд дол., а решту коштів виділили б Канада, Японія та Велика Британія.
Однак умовою для виділення коштів США було офіційне продовження арешту російських активів в ЄС, де знаходяться майже 200 млрд євро. Євросоюз поки що так і не зміг ухвалити це рішення через вето, накладене урядом Угорщини, яке очолює Віктор Орбан.
“Щоб компенсувати “неявку” американців і обійти вето Будапешта, Єврокомісія спробувала збільшити свою частку в кредиті до 40 млрд євро, гарантовану за рахунок загального бюджету блоку. Але столиці ЄС відкинули цю цифру, чинячи тиск на Брюссель, щоб Велика Британія, Канада та Японія збільшили свої частки. Остаточна сума у 35 млрд євро є компромісом, що дозволяє США приєднатись до угоди пізніше та зменшити ризики ЄС. Більшість країн ЄС та Європейський парламент мають схвалити кредит ЄС до кінця року”, – пояснили джерела видання.
Цікаво, що Зеленський після зустрічі з фон дер Ляєн окремо зазначив: критично важливо забезпечити повноцінне використання коштів Європейського фонду миру та Фонду допомоги Україні. Це сформує сталу та передбачувану підтримку Сил оборони. “Спрямування цих коштів для України, відсутність будь-якого блокування – це те, що прямо впливає на нашу здатність захищати життя людей та наші, українські позиції на фронті”, – підкреслив Зеленський.
Що могло піти не так з оновленим планом допомоги від “Великої сімки”
Оновлений формат фінансування ще на етапі обговорення кредиту 40 млрд євро викликав гостру критику в Україні. Зокрема, як заявляв народний депутат України Ярослав Железняк (“Голос”), Україна очікувала на отримання гранту в розмірі 50 млрд дол., виплата якого мала бути повністю покрита з доходів від активів РФ.
Довго було не ясно, чи передбачає новий план виділення гранту чи це кредит, який посилив би фінансове навантаження на Україну. Не найкращу оцінку новому формату давали і аналітики Центру економічної стратегії (ЦЕС). “Добре, що у ЄС є план “Б”, проте він все ж не такий перспективний, як перші публічні зобов’язання G7“, – зазначали фахівці. Зокрема, вони припускали, що гроші не вдасться пустити на військові потреби, а також доведеться повертати кредиторам.
Як запевнили пізніше в Міністерстві фінансів України, гроші все ж виділяються на безповоротній основі. Тобто для України вони є грантом, а кредитом – лише для сторони, що їх надає (адже їй кошти буде повернуто за рахунок російських грошей).
“Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх доходів від заморожених суверенних активів Росії в ЄС. Таким чином, очікується, що всі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не будуть спрямовані на погашення”, – заявили в міністерстві.
Втім, надання коштів, хоч і на вигідніших умовах, ніж очікувалося раніше, не вирішує всіх бюджетних проблем України. Зокрема, Железняк звертав увагу на те, що дефіцит бюджету України на наступний рік становитиме 38,4 млрд дол., при цьому міжнародні партнери поки що підтвердили надходження лише 15 млрд дол. Якщо грант від G7 не надійде в повному обсязі, покрити залишок у 23,4 млрд дол. буде важко.
Крім того, на думку аналітиків ЦЕС, саме собою застосування плану “Б” свідчить про проблеми в українських партнерів. “(Це. – Ред.) вкотре демонструє хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини“, – зазначав економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно також стало відомо, що Європейський Союз створить резерв дизпалива для України, щоб забезпечити роботу генераторів у соціальних установах під час тривалих аварійних відключень електроенергії взимку. Запаси зберігатимуться в ЄС, щоб уникнути російських атак на енергетичні ресурси.
Джерело:obozrevatel.com
