Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"
Інформаційний сайт газети "Срібна Земля": Закарпаття, Україна, Світ.
No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
  • Україна
  • Світ
  • Економіка
  • Право
  • Історія
    • Світова історія
    • Історія України
    • Історія Закарпаття
    • Постаті
  • Освіта
    • Вища освіта
    • Освіта
  • Наука
    • Альманах
  • Всесвіт
  • Культура й спорт
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Спорт
  • Духовність
  • Здоров’я
  • Вхід
  • Головна
  • Закарпаття
  • Україна
  • Світ
  • Економіка
  • Право
  • Історія
    • Світова історія
    • Історія України
    • Історія Закарпаття
    • Постаті
  • Освіта
    • Вища освіта
    • Освіта
  • Наука
    • Альманах
  • Всесвіт
  • Культура й спорт
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Спорт
  • Духовність
  • Здоров’я
No Result
View All Result
"Срібна земля"
No Result
View All Result

Podali vid Moskvy: чому в Україні заговорили про перехід на латиницю і як це вдарить по “рускому міру”

6 Серпня, 2021
в Культура, Українська культура
0
A A
0
9
VIEWS
ПоширитиПоширитиПоширити
В Україні обговорюють перехід на латинський алфавіт

“Казахстан йде в минуле”. Чому б, ви думали, присвячений цей типовий для російських ЗМІ останніх років заголовок? Ні, йдеться не про повернення до натурального господарства або відмову від досягнень науково-технічного прогресу на користь знарядь праці кам’яного віку. Йдеться про намір влади Казахстану відмовитися від нав’язаної цій країні свого часу більшовиками кирилиці та використовувати латинський алфавіт.

І поки казахи намагаються порвати зв’язки з Москвою навіть на письмі, з “білокам’яної” їх періодично лякають “розривом між поколіннями і етносами” і “катастрофічним падінням загального освітнього рівня громадян”.

Навіщо дедалі більше країн відмовляються від кирилиці на користь латиниці? Чим насправді є це рішення – примхою чи способом самозахисту? Чому вже щонайменше три століття в Україні говорять про необхідність “латинізації” української писемності та чи можливо, що Україна перейде на латинський алфавіт у майбутньому?

“Латинська” втеча з обіймів Росії? Досвід країн пострадянського простору

Всерйоз про перехід із кирилиці на латиницю в Казахстані заговорили ще в 2006 році, в 2012-му обговорення активно точилося вже в професійних колах. 5 років по тому президент країни Нурсултан Назарбаєв заявив: до кінця 2017-го має бути затверджений остаточний варіант графіки, а до 2025 року “всі ділові документи, періодичні видання та книги повинні виходити латиницею”. Згодом терміни остаточного переходу на новий алфавіт змістили до 2031 року, але, незважаючи на періодичні істерики з Москви, від власних планів казахи не відмовилися.

Ба більше, в Казахстані переконані: новий алфавіт – крок до зміцнення національної ідентичності та поштовх до вивчення казахської мови.

Аналогічні процеси стартували (або вже завершені) в цілій низці держав “пострадянського простору”. Так, уже з 1 серпня повний перехід на латиницю здійснить Узбекистан – при тому, що раніше планувалося завершити цей процес пізніше, до початку 2023-го. Однак згодом уряд цієї держави вирішив “прискоритися” – і до початку серпня цього року, коли Узбекистан святкуватиме 30-річчя незалежності, вся робоча документація, бланки і вивіски, а також найменування вулиць і організацій, оголошення будуть переведені на узбецький алфавіт, заснований на латинській графіці. На відміну від Казахстану, тут від використання кирилиці вирішили відмовитися повністю.

З моменту розпаду СРСР латинський алфавіт повернули в Туркменістані. Латиницею вже давно користуються в Азербайджані та Молдові. Латинську графіку використовують у слов’янських країнах – у боснійській, кашубській, польській, силезькій, серболужицькій, словацькій, словенській, хорватській та чеській мовах. У сербській, чорногорській і білоруській латиниця уживається з кирилицею.

І в жодній з країн, що перейшли на латиницю, катастрофи, яку пророкували опоненти відмови від кирилиці, зокрема й із Кремля, після зміни алфавітів так і не сталося.

Водночас твердження прихильників введення латиниці про те, що такі зміни – це цивілізаційний вибір – мають сенс. Адже для східних країн перехід на латиницю в геополітичній площині означає вихід із зони ментального, культурного, інформаційного і, як наслідок, економічного впливу Росії.

При цьому країни Середньої Азії починають більш активне зближення з Туреччиною, яка також користується латинськими буквами і дедалі активніше претендує на лідерство в регіоні. Від такого “тандему” народи, куди ближчі з погляду ментальності, релігії та мови до Туреччини, ніж до Росії, – тільки виграють. Адже на шляху процесу зближення вже не буде стояти такий бар’єр, як різна писемність. Інтеграційні процеси проходитимуть швидше і глибше, коли Туреччина і країни Середньої Азії говоритимуть зрозумілими один одному мовами не тільки усно, але й на письмі.

Судіть самі. Що краще: партнерство з Туреччиною, економіка якої розвивається найбільш стрімкими темпами в Європі, чи входження на правах “бідного родича” в єдиний простір із Росією, яка вважає сусідні держави власними сировинними колоніями і демонструє економічну деградацію? Перебування під захистом Туреччини (зокрема й військовим) – чи постійна загроза появи “зелених чоловічків” на “ісконно рускіх” землях Середньої Азії? Союз із близьким релігійно, ментально, культурно потужним союзником – чи постійні атаки на віру, мову, самоповагу і навіть самоідентифікацію тюркомовних народів з боку “шостої частини суші”?

Відповідь очевидна. І саме вона й стала однією з причин того, що в згаданих країнах було ухвалено політичне рішення про перехід на латиницю. Адже там чітко розуміли, наскільки важливий цей крок з погляду цивілізаційного вибору.

Як розуміють це і в РФ, де на законодавчому рівні заборонено використовувати будь-який алфавіт, окрім кириличного.

Для країн Східної Європи перехід на латиницю також означає зближення – із західною цивілізацією. Адже латинський алфавіт – безумовний лідер із використання на всій земній кулі. Латинськими літерами пишуть 42% жителів Землі в 70% країн світу – на 60% земної суші на всіх континентах. Кирилиця ж посідає 4 місце серед писемностей світу, поступаючись латиниці, китайським ієрогліфам і арабській в’язі. Кириличний алфавіт знають, розуміють і використовують всього лише 3,3% населення земної кулі – близько 250 млн осіб.

Водночас, як уже було сказано, процес відмови від цієї локальної у світових масштабах писемності на користь долучення до глобального світу набирає обертів.

Україна і латиниця: за і проти

В Україні також періодично спливає тема можливого поступового переходу з кирилиці на латиницю. Прихильники ідеї переконані: це дозволить нашій країні відгородитися від сусіда-агресора куди більш дієво, ніж горезвісний рів із крокодилами на російсько-українському кордоні. А заодно – зробить нас ближчими і зрозумілішими для решти світу. Зокрема для слов’янських народів, більшість із яких використовують саме латиницю і зможуть частково розуміти написане українською мовою, але з використанням латинського алфавіту.

Однак до серйозного обговорення плюсів і мінусів “латинізації” української писемності справа не доходить. Спроби його провести миттєво розбиваються об істеричне “ми не зможемо читати літописи в оригіналі” (так, наче більшість українців саме з них починає свій ранок), цинічне “ми відірвемося від коренів і загальної культури з “братньою” Росією” (якій “братність” ніколи не заважала знищувати нас культурно, а періодами – і фізично) і прагматичне “де взяти на це величезні гроші?” (питання слушне, але вирішуване з огляду на розтягнутість процесу на роки).

Особливо “зворушливо” виглядає аргумент, що введення латинки в Україні відштовхне від вивчення української мови російськомовних громадян нашої країни. Начебто саме перспективи переходу на латинську графіку в якомусь віддаленому майбутньому не давали принципово російськомовним нашим співвітчизникам вивчити українську хоча б на побутовому рівні за 30 років незалежності. Наче саме латинські букви винні в тому, що в Україні досі живуть люди, які називають державну мову “коров’ячою”, “гидотою” і “рагульський діалектом”.

“Латинізація” українського алфавіту сьогодні: примха чи необхідність?

У різні періоди історії України на наших землях здійснювалися спроби ініціювати відмову від кирилиці як потужного інструменту впливу з боку Російської імперії. Агресія РФ проти України, яка почалася в 2014 році і продовжується донині, дала новий поштовх, здавалося б, призабутій ідеї “бігти від Москви”, зокрема й за допомогою зміни алфавіту. Почати дискусію з цього приводу, наприклад, кілька років тому запропонував тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін. У березні 2018 року на своїй сторінці в Facebook він написав:

“У дружній бесіді історик і журналіст з Польщі Земовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю. Наша мета – формування української політичної нації, тому ми повинні працювати на те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати?”.

І хоча мова тоді йшла всього лише про дискусію з приводу можливості такого кроку – на Клімкіна обвалилася війна хейту, зокрема з боку людей із проросійськими настроями. Олії у багаття підлили й люди, введені (не без допомоги кремлівських пропагандистів) в оману щодо того, що йдеться начебто про відмову від української мови взагалі, а не лише про зміну знаків передачі її на письмі. А об’єктивний і ефективний спосіб захистити власний інформаційний простір від агресивних інформаційних операцій Москви у свідомості багатьох витіснили фантомні болі за “споконвічно українською” кирилицею. Яка насправді є перекроєною під потреби російської мови ще за Петра І “гражданкою”, що має, на думку багатьох мовознавців, до винайденої Кирилом і Мефодієм писемності приблизно такий же стосунок, як морська свинка до моря у відомому анекдоті.

Трьома роками раніше від Клімкіна з ініціативою запровадити латинську графіку на території України – щоправда, лише для носіїв кримськотатарської мови – вкотре виступав лідер кримських татар Мустафа Джемілєв. Він наполягав на виключній важливості такого кроку для свого народу. І навіть звертався до тодішнього міністра культури В’ячеслава Кириленка з проханням підготувати необхідне рішення. Але це так і не було зроблено.

Востаннє до теми української латинки в нашій країні повернулися буквально днями. Інститут мовознавства НАН України до 130-ї річниці від дня народження Сергія Пилипенка (одного з ідеологів введення в Україні латиниці початку минулого століття), ініціював дискусію про можливий перехід нашої країни на латинську абетку.

Чи стане ця дискусія дійсно предметною, чи все знову зведеться до цькування її ініціаторів і взаємних образ – покаже час.

А поки в Україні знову ламаються списи в суперечках із приводу можливого переходу на латинський алфавіт – Узбекистан і Казахстан активно цей перехід здійснюють. Узбеки абсолютно справедливо вважають, що держава, глава якої дедалі частіше пред’являє сусідам, що вони, виходячи з СРСР, “тягли” з собою “російські землі” – рано чи пізно вирішить, що настала пора “повертати своє” в “рідну гавань”. А народ Казахстану прекрасно пам’ятає, як кілька років тому Володимир Путін із властивою йому пихою заявив, що “у казахів ніколи не було державності”, а їхня країна не є “частиною світової цивілізації” поза “простором великого русского міра”. Тож прагнення останніх використовувати будь-який спосіб якомога надійніше відгородитися від задушливих “братніх” обіймів Росії – цілком зрозумілий.

І відмова від використання спільних з росіянами букв, а з ними – і від загального інформаційного, ментального і культурного простору – один із дійсно дієвих способів це зробити.

Можливо, колись українці, яким російські імперці сторіччями вперто відмовляють не тільки в праві на державність, а й в самому існуванні власного народу і мови, так само впевнено почнуть рух get` vid “ruskogo mira”, podali vid Moskvy.

Джерело:news.obozrevatel

Buy JNews
ADVERTISEMENT
ShareShareTweet
Наступна новина
На українців чекають нові тарифи на електроенергію: цінники розійдуться в різні боки

На українців чекають нові тарифи на електроенергію: цінники розійдуться в різні боки

Помер Богдан Хмельницький

Помер Богдан Хмельницький

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Рекомендовані новини

Рахунок йде на тижні, РФ може перемогти: Дуда закликав Захід негайно дати Україні техніку

Рахунок йде на тижні, РФ може перемогти: Дуда закликав Захід негайно дати Україні техніку

13 Лютого, 2023
13
“Припиніть вбивати українців!” Офіцери Путіна потрапили в полон СБУ та звернулися до росіян. Відео

“Припиніть вбивати українців!” Офіцери Путіна потрапили в полон СБУ та звернулися до росіян. Відео

2 Березня, 2022
20
ФІФА жорстко покарає Росію за війну в Україні: ЗМІ з’ясували подробиці

ФІФА жорстко покарає Росію за війну в Україні: ЗМІ з’ясували подробиці

29 Березня, 2022
7

Популярні новини

  • Сили територіальної оборони України у війні. Отримані уроки

    321 Поширити
    Поширити 128 Tweet 80
  • За вбивства українців Онуфрій віддячив шоколадками – капелан ПЦУ (відео)

    195 Поширити
    Поширити 78 Tweet 49
  • В Рахівському районі на Закарпатті зареєстровано дві нові парафії Православної Церкви України

    149 Поширити
    Поширити 60 Tweet 37
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь відслужив молебень у районі виконання бойових завдань в/ч А7369 та в/ч А7081 ТрО ЗСУ

    129 Поширити
    Поширити 52 Tweet 32
  • «НЕ ПОМИНАННЯ ПАТРІАРХА КИРИЛА»: МАСКУВАННЯ РПЦвУ ТА ПІДГОТОВКА ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОВОКАЦІЇ

    122 Поширити
    Поширити 49 Tweet 31
"Срібна земля"

"Срібна Земля" – незалежна національно-патріотична та інформаційна газета Закарпаття.

Головною метою є висвітлення подій із життя Закарпатського краю, України, та світу, публікації соціально-політичних, національно-патріотичних, історично-краєзнавчих, комерційно-економічних, освітньо-просвітницьких та духовно-релегійних матеріалів.

Недавні записи

  • “Християнська” Росія переступила всі християнські заповіді і перетворилася на диявольського агресора – єпископ Віктор Бедь
  • Єпископ Віктор Бедь, у свято Святої Трійці, очолив Божественну літургію в кафедральному храмі м. Ужгород та молився за перемогу над безбожними московськими рашистами
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь дав інтерв’ю Суспільному мовленню України в м. Ужгород з актуальних питань розвитку Української Церкви
  • Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь провів зустріч з Людмилою Самойленко, українською патріоткою та волонтером

Категорії новин

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

No Result
View All Result
  • Головна
  • Закарпаття
  • Україна
  • Світ
  • Економіка
  • Право
  • Історія
    • Світова історія
    • Історія України
    • Історія Закарпаття
    • Постаті
  • Освіта
    • Вища освіта
    • Освіта
  • Наука
    • Альманах
  • Всесвіт
  • Культура й спорт
    • Українська культура
    • Світова культура
    • Спорт
  • Духовність
  • Здоров’я

© 2021 Інформаційний сайт газети "Срібна Земля"

З поверненням

Увійдіть у свій обліковий запис нижче

Забули пароль?

Create New Account!

Fill the forms below to register

All fields are required. Вхід

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Вхід