Майбутня глава МЗС Угорщини Аніта Орбан заявила про необхідність поглянути в обличчя минулого: на співучасть угорської держави у Голокості і мовчанку більшості суспільства з цього приводу.
Відповідний допис вона зробила у Facebook, передає “Європейська правда”.
Орбан зазначила, що цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту в Угорщині. У 1944 році саме цього дня почалося примусове переселення угорських євреїв до гетто.
“За цим послідував жахливо швидкий і нелюдський процес: ледь за півтора місяця понад 400 тисяч людей було вивезено до Аушвіц-Біркенау. Більшість сільських євреїв так і не повернулася додому”, – зазначила вона.
“Цей день є болючим нагадуванням. Ми мусимо поглянути в обличчя минулого: на співучасть угорської держави в тих подіях та мовчанку більшості суспільства. Але ми маємо згадати й ту мужню меншину, яка ризикувала своїм життям заради інших. Їхня стійкість і мужність і сьогодні є для нас моральним компасом”, – заявила Орбан.
Вона наголосила, що ненависть не може бути відповіддю: “Відмова від підбурювання один проти одного має бути таким спільним національним мінімумом, заради якого ми всі, як громадяни, так і уряд, маємо активно діяти”.
“Пам’ять – це наша спільна відповідальність: ми віримо в солідарну та гуманну Угорщину, яка береже свою пам’ять, визнає правду минулого та здатна з чистою совістю дивитися у дзеркало”, – заявила Орбан.
Варто зазначити, що у 2017 році Віктор Орбан визнав відповідальність своєї країни за співучасть в Голокості.
Водночас нещодавно у Міністерстві закордонних справ України закликали Угорщину не забувати про роль її військових у злочині, скоєному окупаційними силами Третього Рейху проти цивільного населення Корюківки на Чернігівщині.
В МЗС нагадали, що на початку березня 1943 року окупаційні сили влаштували каральну акцію проти мешканців Корюківки після того, як зазнали партизанського нападу. Щонайменш 6700 людей розстріляли у хатах і спалили разом з ними.
Злочин у Корюківці зафіксований у матеріалах Нюрнберзького трибуналу як один з найжахливіших випадків масового вбивства цивільних.
Проте він, на відміну від Хатині, багато років замовчувався радянською владою з політичних міркувань – по-перше, через те, що присутні поруч партизанські підрозділи не втрутилися через наказ із Москви, по-друге – оскільки СРСР, який окупував Угорщину, не був зацікавлений у просуванні історичної пам’яті про злочини угорців.
В МЗС висловили подяку президенту Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмаєру, який у 2022 році відвідав Корюківку та вшанував пам’ять жертв.
Джерело:eurointegration
